Перспективи розвитку туризму в регіоні

Наявні туристичні ресурси дають можливість розвивати в Криму наступні нетрадиційні форми туризму:спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні і мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий і автотуризм.

Той факт, що національна структура Криму складається з більш 100 національностей і народностей, створює всі необхідні передумови для розвиткуетнічного туризму. Для німецьких, болгарських, грецьких, кримськотатарських і чеських громадян, чиї предки жили в Криму, розроблені тури по їх історичній батьківщині з відвідуванням архітектурних і релігійних пам'ятників півострова.

Новим і перспективним напрямом у розвитку туристської індустрії Криму ставзелений (сільський) туризм. Цей вид туризму є одним з видів малого бізнесу, піднімає роль краєзнавства, усереднює елементи активної діяльності і відпочинку, створює життєве середовище, наближене до природи. Для цього в Криму є всі умови: сполучення мальовничих гір і великих рівнин, лісів, степів, морів, озер, унікальна флора і фауна, широка мережа природних, історичних і етнографічних пам'ятників.

Одним з найбільш перспективних напрямів розвитку оздоровчого туризму в регіоні є кліматолікування, особливе місце в ньому посідають дозовані прогулянки зі сходженнями. Прогулянки маршрутними теренкурами, проведені на відкритому повітрі, є ідеальним сполученням впливу на організм кліматичних факторів і руху. У тісному зв'язку з кліматотерапією здравницями Криму (Південний берег) застосовується один з найдавніших методів лікування хворих – ампелотерапія – застосування винограду чи виноградного соку з лікувальною метою. Фізіологічна дія і лікувальний ефект виноградолікування обумовлені високим змістом у винограді глюкози і солей калію. У деяких сортах винограду містяться, крім того, біологічно активні речовини – фітонциди, що убивають чи придушують зростання і розвиток бактерій. Серед сортів винограду, застосовуваних для виноградолікування, найбільш відомими в Криму є Шасла, Семильон, Рислінг, Мускат олександрійський.

Ефективним рішенням проблеми розширення масштабів регульованої туристсько-рекреаційної діяльності може бути створення у гірському Криму природного національного парку з розвиненою інфраструктурою пішохідного туризму. У світі такий вид природоохоронної та туристичної діяльності широко використовується. У США нараховується 337 національних парків, які тільки у 1990 році відвідали 375 млн. чоловік. У ста країнах світу функціонує понад 2300 національних парків, у тому числі на Філіппінах – 42, у Росії – 30. У Норвегії взагалі 5,6% території зайнято національними парками. Будучи центрами приваблювання великої кількості відвідувачів, національні парки істотно впливають на розвиток регіональної економіки і представляють собою достатньо прибуткову сферу. Наприклад, у 1971 р. валовий дохід в системі національних парків США складав 11 млрд. доларів. З цієї суми держава отримала у вигляді різних податків більше 1,5 млрд. доларів, що більше ніж у 6 разів перевищило її витрати на функціонування національних парків.

В цілому, основними видами туризму та рекреаційної діяльності, які можливо застосовувати на природно-заповідних територіях Криму є: спортивний (в т.ч. спелеотуризм), пішохідний, кінний, велосипедний, лижний, мисливський, краєзнавчо-пізнавальний, сакральний туризм.

Вплив антропогенного навантаження на природні території Криму

Природа Криму знаходиться під активним впливом різних проявів антропогенного пресу. Серед найбільш впливових на природно-територіальний комплекс факторів рекреаційно-туристична діяльність займає одне з перших місць, її вплив дорівнює 14,6 % від загального впливу всіх факторів. Нерегламентована рекреація призводить до руйнування біоценозів, зникненню рідкісних видів. Отже необхідний ретельний аналіз взаємного впливу цих факторів.

Таблиця 2.4.8