Етапи історичного розвитку психології

Міфологічний етап Фетишизм –   Анімізм –   Фаталізм –   Магія –   Тотемізм –  
Філософський етап Демокріт стверджував, що душа є різновидом речовин, що утворюються з атомів вогню та підкоряються загальним законам. Це мікрокосмос, що складається з тих самих елементів – атомів, що й макрокосмос, але вони тонші, невидимі. Платон, засновник філософського ідеалізму, увів в обіг поняття про складові душі – розум, мужність, пристрасть, які розташовані в різних частинах тіла. Вій вважав, що матеріальне і духовне, тілесне та психічне є двома самостійними та антагоністичними началами. Аристотель стверджував, що душа не може існувати без тіла, проте вона не вичерпується ним. Вона є формою і способом організації тіла.
Розвиток психології у ХVІІ-ХVШ ст. Декарт увів у науковий обіг поняття рефлексу як закономірної відповіді організму на зовнішній подразник. Людина мислиться і як машина, і як одухотворена істота. Утверджується дуалізм душі і тіла – їх рівноправне і паралельне існування. Спіноза вважав, що свідомість – таке ж реальне явище, як і матерія. Він був радикальним представником детермінізму, тобто вчення про об'єктивний закономірний взаємозв'язок та взаємозумовленість речей, процесів і явищ реального світу. Лейбніц вперше висунув поняття несвідомої психіки. Джон Локк є фундатором емпіричної (дослідної) психології.
Рефлекторне вчення І.М.Сєченова У праці „Рефлекси головного мозку" І.М.Сєченов розглядає психічні процеси як конкретний механізм взаємодії організму з навколишнім середовищем. Психічні явища – це відповіді мозку на зовнішні та внутрішні подразники.
Вчення про вищу нервову діяльність І.П.Павлова І.П.Павлов розкрив принципи роботи головного мозку людини і тварини, експериментально обґрунтував та розробив учення про дві сигнальні системи. Слово як „сигнал сигналів" надає людині принципово нові можливості у розвитку й функціонуванні психіки, що стає регулятором такої поведінки й діяльності, якої немає у тварин.
Структуральний підхід В.Вундта, Е.Тітченера В.Вундт заснував у 1879 р. першу у світі експериментальну лабораторію в Лейпцізькому університеті. Предметом психології вважав безпосередній досвід суб'єкта, який може вивчатися шляхом інтроспекції. Роль психології полягає в детальному описі складових свідомості (відчуттів, почуттів, образів). Е.Тітченер виступав за поєднання інтроспекції з експериментом та математикою, щоб наблизити психологію до стандартів природничих наук.
Функціональний підхід У.Джемса У.Джемс вважав, що основне завдання психології полягає в тому, щоб зрозуміти функцію і роль свідомості в адаптації індивідуума до змін навколишнього середовища
Напрями психології XXст. Психоаналіз   Біхевіоризм   Гештальтпсихологія     Гуманістична психологія   Когнітивна психологія     Еклектизм –     Діяльнісний підхід  
  1. Рефлекторна природа психіки

Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є _________________

_______________________. У своїх працях він зазначав, що джерелом психічних актів як відображувальної діяльності є зовнішні подразники, що діють на організм. Ця діяльність виникає у процесі взаємодії індивіда з оточенням, що здійснюється завдяки рефлекторній діяльності мозку. У своїй відомій праці "Рефлекси головного мозку" (1863) І.Сєченов писав, що "всі акти свідомого і-несвідомого життя за способом походження є рефлекси", що без зовнішнього чуттєвого подразнення психічна діяльність неможлива.

Вчення І.Сєченова про рефлекторну природу психіки розвинув І.Павлов (1849-1936) у своєму вченні про вищу нервову діяльність. Теорія рефлекторної діяльності спирається на три основні принципи наукового дослідження:

· детермінізму, тобто поштовху, причини будь-якої дії, її ефекту;

· аналізу та синтезу, тобто розкладання цілого на частини і потім складання нового цілого з елементів;

· структурності та пристосування динаміки до структури.

       У своїх дослідженнях І.Павлов довів, що великі півкулі головного мозку відіграють провідну ролі, у життєдіяльності всього організму. Кора великих півкуль головного мозку, забезпечуючи потреби організму, разом з найближчими до кори підкорковими нервовими центрами здійснює складну аналітико-синтетичну діяльність. У ній утворюються найскладніші тимчасові нервові зв’язки, за допомогою яких регулюються відносини між організмом та зовнішнім середовищем, а також діяльність самого організму. Цю діяльність великих півкуль головного мозку І.Павлов і називає вищою нервовою діяльністю.

       Поведінка живого організму є певною системою реакцій або рефлексів на подразники зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Рефлекс – _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Рефлекторна діяльність – основна форма діяльності нервової системи.

Розрізняють два види рефлексів: _________________, з якими тварина народжується, та ___________________, які виробляються у неї в процесі життя.

Основним принципом роботи великих півкуль головного мозку, як довів І.Павлов, є утворення тимчасових нервових зв'язків, або умовних рефлексів.

Основними процесами нервової діяльності є збудження та гальмування.

На кору великих півкуль головного мозку одночасно діє багато різних подразників, але на велику кількість подразників організм не реагує, оскільки збудження, викликані ними, гальмуються.

Гальмування відбувається одночасно зі збудженням. Завдяки гальмуванню цілої низки ділянок кори збудження скеровується в якомусь одному напрямку й зосереджується в певній ділянці кори.

За певних умов збудження та гальмування поширюються, іррадіюють по корі великих півкуль, викликаючи збудження або гальмування інших ділянок кори, чи знову зосереджують ся, концентруються в пункті свого виникнення.

       Завдяки іррадіації збудження у свідомості виникають різні асоціаці ї – образи, думки, почуття, які або посилюють, або гальмують виконувану діяльність.

       Збудження та гальмування взаємодіють. Збудження в певних ділянках кори великих півкуль головного мозку викликає гальмування в інших ділянках і навпаки: гальмування в одних ділянках кори викликає збудження в інших. Таке явище відбувається за законом взаємної індукції збудження та гальмування.

Розрізняють індукцію позитивну і негативну.

При позитивній індукції гальмування в певній ділянці кори викликає збудження в інших її ділянках. У цьому разі діяльність організму відбувається в напрямі збудження, посилюється увага до змісту діяльності. При негативній індукції збудження в якійсь ділянці кори викликає гальмування в тих її ділянках, які були до цього діяльними. Негативна індукція спостерігається при відхиленні від основної діяльності й зосередженні на випадкових подразненнях, які гальмують збудження від основного подразнення, тобто відвертається увага від виконуваної діяльності.

Гальмування нервових процесів буває безумовне, або зовнішнє, і умовне, або внутрішнє.

Зовнішнє гальмування настає внаслідок дії сильного стороннього подразника. Вироблений умовний рефлекс, наприклад виділення собакою слини на засвічування електричної лампочки, припиняється, якщо почне діяти сильний звук.

Зовнішнє гальмування є проявом дії негативної індукції. Воно виявляється ще й у вигляді позамежового гальмування, яке виникає тоді, коли сила збудження перевищує можливості працездатності нервової клітини. У цьому разі сила подразника не тільки не викликає посилення реакції, а навпаки, реакція зменшується або зовсім гальмується.

Гальмівні процеси, що виникають у клітині через її перенапруженим, оберігають її від руйнування. Тому таке гальмування називають ще захисним.

Вища нервова діяльність людини як суспільної істоти якісно відрізняється від вищої нервової діяльності тварин. У процесі праці, у суспільному житті люди виробили звукову мову як засіб зв'язку, засіб взаємного спілкування.

Мовна функція внесла новий принцип у діяльність великих півкуль. Слово у житті людини стало своєрідним сигналом. Воно є другою, специфічно людською сигнальною системою дійсності. Кожне слово як назва предмета, властивості чи дії замінює відповідний перший сигнал, тобто сигналізує перші сигнали.

Нервові процеси, що відображаються у великих півкулях головного мозку при встановленні й підтримуванні динамічного стереотипу, є підґрунтям почуттів і зумовлюють характер та інтенсивність почуттів. Фізіологічним підґрунтям почуттів труднощів, бадьорості і стомленості, задоволення і засмученості, радості й відчаю є зміни, порушення старого динамічного стереотипу чи складність встановлення нового.

Психіка – ______________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

 

  1. Заповніть таблицю. Стадії психічного відображення

Стадії психічного відображення

Стадія психічного відображення Характеристика стадії психічного відображення Особливості поведінки на даній стадії психічного відображення
1. Здатність реагувати на окремі властивості предметів зовнішнього світу Реакція на біологічно нейтральні подразники. Здатність уникати несприятливих умов середовища та пошук позитивних подразників
2. Об'єднання окремих впливових властивостей в цілісний образ, відображення зовнішньої реальності в предметній формі Різноманітні і складні рухові здібності. Активний пошук позитивних подразників; розвинута захисна поведінка
3. Відображення міжпредметних зв'язків Поведінка пошуку. Здатність одну проблему розв'язувати кількома способами. Здатність відновлювати раніше знайдений спосіб розв'язання в нових умовах. Великі можливості пристосування
4. Сукупність пізнавальних, мотиваційних, цілеутворюючих, емоційно-почуттєвих і рефлексивних здатностей індивіда Наявність та застосування мовлення (другої сигнальної системи). Здатність до цілеспрямованої діяльності надає можливість не лише пристосовуватися до середовища, але й змінити середовище у відповідності до своїх потреб. Здатність до довільної регуляції психічних процесів, творчої діяльності

Розвиток психіки пов'язаний із розвитком та функціонуванням нервової системи. Нервова система є матеріальним субстратом психіки.

Нервова система – ______________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основні етапи розвитку нервової системи:

1) __________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

2) __________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

3) ___________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

4) ___________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Виконайте завдання до теми:

Завдання № 1

Доповніть речення

1. Центральний орган психіки – це ______________________

2. У стародавніх китайських медичних книгах головним органом, або _____________________, з яким пов'язана психічна діяльність, також називається _______________

3. Значний внесок в античну психологію зробив _______________. У трактатах ___________________________________________________ він виклав систему психологічних понять на основі об'єктивного і генетичного методів.

4. Значний внесок у пояснення психіки було зроблено арабськими вченими ___________________________ У працях відомого лікаря ________________ на основі досягнень східної медицини та медичної практики викладене матеріалістичне вчення про психіку. Психіка визнавалась як явище, залежне від мозку. Афекти пов'язував із __________________.

5. Німецький мислитель ________________________ вперше в історії науки висунув поняття ___________________________. Він розмежував ___________________ (неусвідомлене сприймання) і ___________________ (усвідомлене сприймання, що включає також увагу і пам'ять).

6. У ___________ст. визріває вчення про _________________________. Цьому сприяли досягнення лікаря __________________________ і чеського анатома ___________________.

7. Рефлекторна лінія розуміння психіки була продовжена вже у ______ст. ___________________, який експериментально обґрунтував й розробив учення про дві сигнальні системи.

8. Середину і другу половину ________ ст. можна вважати періодом становлення психології як ________________________________.

9. На зламі XIX-XX ст. виникають такі галузі психологічної науки, як _____________

_______________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Формуються нові школи та течії психології, серед яких структурна школа __________________, вюрцбурзька школа О.Кюльпе, К.Марбе, К.Бюлера, О.Зельца, функціоналізм в американській психології (В.Джеме, Дж.Дьюї, Г.Керр, Р.Вудвортс), ___________________________________________________________

________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

10. На основі цих положень у радянській психології утвердилися методологічні принципи _____________________, ____________________

________________________, ______________________________________.

11. Світогляд первісної людини, за яким душа існує в усіх природних тілах і явищ називається __________________

12. Душа не може існувати без тіла, проте вона не вичерпується ним. Вона є формою і способом організації тіла стверджував ______________________

13. У науковий обіг поняття рефлексу як закономірної відповіді організму на зовнішній подразник увів _______________________

14. Психічні явища – це відповіді мозку на зовнішні та внутрішні подразники стверджував ________________________

15. Принципи роботи головного мозку людини і тварини, експериментально обґрунтував та розробив учення про дві сигнальні системи _____________

16. Напрям, що досліджує сферу несвідомого називається___________________

17. На думку засновника напряму ______________________ (дослідник Уотсон), будь-які дії людини можна пояснити за допомогою схеми ________________________

18. К.Роджерс, А.Маслоу – засновники ____________________________ напряму психології, який досліджує питання _________________________

19. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є видатний російський фізіолог _____________________.

20. У своїй відомій праці ____________________"Рефлекси головного мозку" писав, що "_____________________________________________________", ___________________________________________що без зовнішнього чуттєвого подразнення психічна діяльність _______________________.

21. Теорія рефлекторної діяльності спирається на три основні принципи наукового дослідження: ________________________, ___________________________, __________________________________________________________________.

22. Реакція організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи називається ________________________.

23. Розрізняють два види рефлексів: ___________________________, з якими тварина народжується, та ________________________, які виробляються у неї в процесі життя

24. Основним принципом роботи великих півкуль головного мозку, як довів І.Павлов, є _______________________________________________________________, або ______________________________.

25. Основними процесами нервової діяльності є ________________________________

26. Завдяки іррадіації збудження у свідомості виникають різні асоціації – __________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________

27. Гальмування нервових процесів буває ______________, або зовнішнє, і____________, або внутрішнє.

28. Другою, специфічно людською сигнальною системою дійсності є _____________

_______________________.

29. Фізіологічним підґрунтям почуттів труднощів, бадьорості і стомленості, задоволення і засмученості, радості й відчаю є ______________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________.

30. Функція високоорганізованої матерії-мозку, яка полягає в активному відображенні навколишньої дійсності це ___________________

31. Стадії психічного відображення: елементарна сенсорна психіка (або стадія _________________________), ________________________________, стадія інтелекту, ___________________________________________.

32. Сукупність нервових утворень у і тварин і людини, за допомогою яких здійснюється сприймання подразників, що діють на організм, аналіз збудження, яке при і цьому виникає, та формування реакцій у відповідь це ________________________________________

33. __________________________ (сіткоподібна) нервова система існує у вигляді _________________________________________, які розкидані по всьому організму і ___________________________________.

34. Вершиною еволюційного розвитку нервової системи є _______________________________

Завдання № 2

Встановіть відповідність:

1. Приведіть у відповідність напрями психології і предмет їх дослідження

 

1. біхевіоризм А. психіка
2. психоаналіз Б. самоактуалізація
3. гештальтпсихологія В. несвідоме
4. гуманістична психологія Г. цілісні структури психіки
5. когнітивна психологія Д. поведінка
6. вітчизняна психологія Е. пізнання

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: