Основні екскурсійні об’єкти та туристичні маршрути

Основні екскурсійні об’єкти

Генуезька фортеця (Феодосія)

Фортеця в місті Феодосія (Крим, Україна), побудована генуезцями в 14 столітті. Розташована на березі Феодосійської затоки в південній частині міста, була цитаделлю середньовічної Кафи. Зараз залишки фортеці є історико-архітектурним заповідником.(додаток 1)

Ханський палац у Бахчисараї

Пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. В приміщеннях палацу розташовані музей історії та культури кримських татар, художній музей, виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари, раніше площа комплексу становила 18 гектарів.

(додаток 2)

Панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.»

Будівля з широко відомим твором батального живопису, монументальний пам'ятник героїзму захисників Севастополя в період Кримської (Східної) війни 1854-1855 років (художник Ф. А. Рубо та інші; відтворена групою художників під керівництвом В. Н. Яковлєва та П. П. Соколова-Скаля).(додаток 3)

Масандрівський палац

Палац російського імператора Олександра ІІІ, пам'ятка архітектури XIX століття в смт Масандра на Південному березі Криму. Нині палац-музей — філія Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника.(додаток 4)

Лівадійський палац

Палацовий комплекс, знаходиться в смт Лівадія, що є частиною міста Ялта в АР Крим.

Як маєток постав у 1790-их роках. Першим власником був грек Ламброс Кацоніс, який назвав садибу на згадку про своє рідне місто Лівадію. Впродовж I-ї половини XIX століття був зведений палац, парк. В 1860-их палац купила імператриця Марія Олександрівна, після перебудови він став літньої резиденцією Російський імператорів. Місце проведення Ялтинської конференції 1945 року. (додаток 5)

Ластівчине гніздо

В російсько-турецьку війну 1877—1878 років на лікування в Крим приїхав поранений генерал, для нього на місці майбутньої фортеці було споруджено дерев'яний будиночок (тоді багатьом героям війни подарували землі в Криму), з його вікон було видно лише море й небо. Перший власник назвав це місце «замком любові». Його можна побачити на полотнах відомих художників-мариністів: І. К. Айвазовського, Л. Ф. Лагоріо, А. П. Боголюбова, — а також на фотографіях того часу. Сама будова була дерев'яною.

(додаток 6)

Туристичні маршрути

Південний маршрут

Похід пройде через Великий каньйон Криму. У вас буде можливість покупатися в ванні молодості, прогуляеться по вулицях печерного міста Чуфут-Кале. Автобус довезе туристів до Байдарські ворота, звідки відкривається чудовий вид на Південний берег Криму. Вам відкриються таємниці підземного Криму в печерах Чатир-Дагу і Долгоруковской яйли. Кримські печери - унікальні. Де ще побачиш таке диво? У печер завжди черга і рейтинг відвідуваності цих об'єктів зашкалює, випереджаючи навіть палаци Південного берега Криму.

Південно-східний маршрут

Пішохідний туризм по південно-східному маршруту включає в себе похід в унікальне Аянське урочищі, відвідування найкрасивішою (Мармурова) і найдовшою (Кизил-Коба) печери Криму. Ви відвідаєте загадкову Долину Привидів і красиву вершину Кримських гір - Південну Демірджі. По дорозі до моря ви оглянете Генуезьку фортецю в Судаку, а після цього у вас буде цілий тиждень, щоб засмагати і купатися на пляжах Феодосії.

Західний маршрут

Ви прогуляєтеся по вулицях старого Бахчисарая, відвідайте всі найбільші печерні міста Криму (Чуфут-Кале, Качи-кальон, Мангуп, Тепе-Кермен, Ескі-Кермен), огляньте грот Таш-аїр з древніми наскальними малюнками, покатаєтеся на віслюках в околицях Мангупа.

Екологічна ситуація в Криму та її вплив на розвиток туризму.

Екологічну ситуацію в Криму можна оцінити як напружену, що характеризується погіршенням стану окремих компонентів навколишнього природного середовища у порівняні з нормативами, однак це погіршення ще не набуло незворотного характеру.

Найбільш гострими проблемами в екологічній сфері, що стримують соціально – екологічний розвиток Криму, є такі:

· Нерівномірні у часі та просторі антропогенний тиск на території України;

· Забруднення атмосферного повітря;

· Погіршення якості водних ресурсів, в тому числі Чорного та Азовського морів;

· Збільшення обсягів накопичення відходів та значної кількості заборонених і непридатних до застосувань хімічних засобів захисту рослин в навколишньому природному середовищі;

· Порушення заповідного режиму на об’єктах природно – заповідного фонду;

· Ерозія та погіршення стану грунтів, скорочення земельних ресурсів, підтоплення та затоплення території.

Недосконалість використання території, висока енерго - та водомісткість господарського комплексу, низький рівень сервісу (при високій вартості послуг), широке застосування отрутохімікатів у сільському господарстві, використання застарілих промислових технологій призвело до погіршення екологічного стану, що знижує привабливість регіону, тим самим погіршено впливає на розвиток туризму.

Все це призводить до втрати регіональної своєрідності у ресурсному, ландшафтному, історико – культурному відношенні.

Список літератури

1. «Туристичне краєзнавство» - Панкова, Київ – 2003;

2. «Туристичні ресурси України» - Любіцева, Панкова, Стафійчук; Київ – 2007 рік;

3. «Замковий туризм в Україні» - Рутинський, 2007 рік;

4. Путівник «Вся Україна» - картографія 2005 рік;

5. Національна система турисько – екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича».