Робота з зображеннями

Розділ 1

Головні відомості про Photoshop

 

Застосування, призначені для редагування зображень, можна умовно розділити на програ­ми редагування векторної та растрової гра­фіки. До програ­м редагування векторної гра­фіки належать Adobe Illustrator, Macromedia Freehand та CorelDRAW. Засобами векторної графіки зобра­ження будують за допо­могою математичних описів об’єктів. Клю­човим моментом век­торної гра­фіки (її ще називають об’єктно орієнтованою) є те, що вона використовує комбі­націю комп’ютерних команд і математичних формул для опису об’єктів. Кожна намальована фігура чи написаний текст є незалежними один від одного об’єктами. Можна вільно, не боячись зіпсувати рисунок, пере­міщу­вати, перемальовувати і цілком знищувати об’єкти.

До програ­м редагування растрової (bitmap) гра­фіки належить Adobe Photoshop. Растровий рисунок складається з набору пікселів, то­му часто вживають термін піксельна графіка. Зазначимо, що растрова графіка ефек­тивно відображає реальні образи, оскільки реальний світ скла­дається з мільярдів дрібненьких частинок. Чим ближче ви розглядаєте будь-який предмет, тим ліпше видно, що він складається зі ще дрібніших части­нок. Людське око пристосоване для сприйняття світу як на­бору дискретних елементів, які утворюють предмети. Зазначимо, однак, що раст­рова гра­фі­ка має недоліки. Найсуттєвішою є потреба великих обсягів пам’яті. Дета­лізований рисунок, отриманий за допомо­гою сканера з висо­кою розділь­ною здатністю, може займати сотні мегабайтів пам’яті. Для реда­гу­вання такого рисунка потрібні значні масиви пам’яті та інші ресурси комп’ютера. Крім того, вже немає такої свободи дій, як у випадку век­тор­ної графіки. Тут треба мислити як худож­ник. Як тільки ви щось намалю­єте, ви заповнюєте кольором відповідні пікселі. Новостворене зоб­раження відразу “приклею­ється” до екрана, і для переміщення його, треба спочатку вирізати й тільки після цього перемістити. Для вилучення об’єкта з малюнка треба зафарбувати його пікселі кольо­ром фону.

Програма Adobe Photoshop є однією з найліпших для реда­гування раст­рових зображень. Вона призначена для внесення змін у фотографії та інші малюнки. За допомогою цієї програми можна робити унікальні дії: рету­шувати фотографії, додава­ти спец­ефекти до готових зображень, вилу­чати окремі деталі на одних фото­графіях та змінювати й додавати їх в інші, створювати нові реалістичні та фантастичні зображення.

З п’ятої версії, продукт корпорації Adobe стає щораз біль­ше орієн­то­ваний на Web-технології, а в останній версії CS (Version 8.0) ця тенденція відображена на самій програмі.

 

 

Інтерфейс Photoshop

 

Для початку роботи з програмою Photoshop треба запустити про­граму, двічі клацнувши мишкою на її позначці. Після завантаження на екрані з’явиться робочий стіл Photoshop.

 

 

Робочий стіл складається з рядка меню, панелі інструментів, панелі параметрів, трьох груп палітр (Layers, Channels, Paths – Шари, Канали, Контури), (Color, Swatches, Styles – Колір, Каталоги, Стилі), (History, Actions, Tool Presets – Історія, Події, Інструменти). Під час запуску Photoshop новий документ автоматично не відкривається.

 

Меню Photoshop

Розглянемо в загальних рисах дев’ять пунктів меню Photoshop. Деталь­не їхнє роз’яснення наведене в інших розділах.

 

· File (Файл). Команди цього пункту меню призначені головно для ство­рення, відкривання, збереження, друкування, імпортування та експор­ту­вання файлів.

· Edit (Редагування). Використовують для редагування повних зобра­жень та виокремлених фрагментів за допомогою команд копіювання, вирі­зання, вставляння, заповнення та ін.

· Image (Зображення). Дає змогу перетворювати файли з одних моделей кольорів в інші, змінювати розміри файлів та зображення, регулювати баланс кольорів, яскравість та контрастність.

· Layer (Шар). За допомогою команд цього пункту можна створювати ша­ри – прозорі аркуші, які розташовують над рисунком. Шари мож­на редагувати, не пошкоджуючи саме зображення. Команди керування ша­ра­ми розміщені в цьому пункті меню.

· Select (Виокремлення). Виокремленим може бути все зображення або його фрагменти. З використанням команд меню Select можна моди­фі­кувати виокремлення, змінюючи їхню форму, розміри, кольори та ін.

· Filter (Фільтр). Містить великій набір різноманітних фільтрів, які можна накладати на зображення для створення спецефектів.

· View (Вигляд). Дає змогу змінювати вигляд документа, збільшуючи або зменшуючи його масштаб, відображати або ні на екрані лінійки, сітку та напрямні.

· Window (Вікно). Завдяки командам цього пункту меню можна перехо­дити з одного відкритого документа в інший, а також відкривати різно­манітні палітри.

· Help (Допомога). Швидка допомога в отриманні інформації про коман­ди Photoshop.

 

Панель інструментів

Панель інструментів містить кнопки зі значками різних інструментів, які використовують під час опрацювання ма­люнка.

Зазначимо таке: якщо в правому нижньому кутку інструмента є маленька чорна трикутна стрілка, то це означає, що можна від­крити додаткову панель інструментів. Нижче розглянуто кожен з блоків інструментів і наведено посилання на відповідний розділ, де ці інструменти детально вивчені:

 

·  – прямокутна ділянка. Створює прямокут­ну ділянку виокремлення (Розділ 5).

·  – овальна ділянка. Створює овальну ділян­ку виокремлення (Розділ 5).

·  – рядок. Створює прямо­кут­ну ділянку виок­ремлення на всю ширину зображення заввишки один пік­сель (Розділ 5).

·  – стовпець. Створює прямокутну ді­лян­ку виок­рем­лення на всю висоту зображення завширшки один пік­сель (Розділ 5).

·  – переміщення (Move). Дає змогу переміщати виокремлені ділян­ки з місця на місце, а також у інші документи (Розділ 5).

·  – ласо. Створює довільну форму ділянки виокремлення (Роз­діл 5).

·  – багатокутне ласо. Клацання мишкою в різних міс­цях зображення дає змогу створити контур з прямих відрізків (Розділ 5).

·  – магнітне ласо. Під час переміщення мишкою по зображенні контур виокремлення автоматично прив’язується до краю зображення (Розділ 5).

·  – чарівна паличка (Magic Wand). Внаслідок клацання мишкою на зображенні можна виокремити неперервну ділянку з пікселів одного кольору (Розділ 5).

·  – кадрування (Crop). Створює рамку з маркерами для кадрування зоб­раження. Маркери дають змогу змінювати розміри кадру. Після на­тис­кання на клавішу Enter будуть знищені ділянки зображення, які не потрапили в кадр (Розділ 1).

·  – шматочок. Розділяє зображення на прямокутні ділянки, до кожної з яких можна застосовувати різні ефекти (Розділ 15).

·  – виокремлення шматочка. Перевизначає розміри шма­точ­ків (Розділ 15).

·  – цілющий пензлик. Під час клонування автоматично зберігає освітлення, тіні, текстуру та інші атрибути зображення (Розділ 8).

·  – латка. Автоматично ретушує у виокремленій ділянці, під­бираючи освітлення та тіні відповідно до оригінального зобра­ження (Роз­діл 8).

·  – заміна кольору. Виконує за­мі­ну кольору.

·  – пензлик. Малює м’які лінії різної форми і товщини (Роз­діл 7).

·  – олівець. Малює чіткіші лінії, ніж за допомогою пензлика (Розділ 7).

·  – штамп. Клонує одну частину зображення в іншу (Роз­діл 8).

·  – штамп узору. Малює за допомогою попередньо ви­бра­ного узору (Розділ 8).

·  – пензлик попередніх станів. Повертає зображення в будь-який попередній стан на підставі інформації про його попередні стани (Розділ 7).

·  – художній пензлик попередніх станів. Працює, як і по­пе­редній інструмент, але з додаванням різних стилів для створення спец­ефектів (Розділ 7).

·  – гумка. Витирає замальовані пікселі (Розділ 7).

·  – гумка тла. Витирає пікселі тла (Розділ 7).

·  – чарівна гумка. Витирає ділянки одного кольору (Роз­діл 7).

·  – градієнт. Заповнює ділянки переходами кольорів (Роз­діл 3).

·  – заповнення. Заповнює ділянки однорідним кольором або узором (Розділ 3).

·  – розмивання. Зменшує різкість зображення (Розділ 8).

·  – різкість. Збільшує різкість зображення (Розділ 8).

·  – палець. Розмазує кольори зображення (Розділ 8).

·  – висвітлювач. Висвітлює пікселі зображення (Розділ 8).

·  – затемнювач. Затемнює пікселі зображення (Розділ 8).

·  – губка. Залежно від обраного параметра може змен­шу­вати або підсилювати насиченість кольорів (Розділ 8).

·  – виділення елементів контуру. Клацання мишкою на кон­турі виокремлює увесь контур (Розділ 5).

·  – безпосереднє виокремлення. Використовують для ре­да­гування контурів (Розділ 5).

·  – горизонтальний текст. Додає горизонтальний текст до зображення (Розділ 13).

·  – вертикальний текст. Додає вертикальний текст до зобра­ження (Розділ 13).

·  – горизонтальна маска тексту. Задає режим маски го­ри­зон­тального тексту (Розділ 13).

·  – вертикальна маска тексту. Задає режим маски вер­ти­кального тексту (Розділ 13).

·  – перо. Клацання мишкою дає змогу накреслити контур, який можна перетворювати в ділянку виокремлення (Розділ 5).

·  – довільне перо. Креслить контури і векторні маски (Роз­діл 5).

·  – додавання вузлів. Додає вузли на сегментах кон­туру (Роз­діл 5).

·  – вилучення вузлів. Вилучає вузли на сегментах кон­туру (Розділ 5).

·  – перетворення вузлів. Конвертує вузли з гострих у зглад­жені та навпаки (Розділ 5).

·  – прямокутник. Створює прямокутник, заповнений основ­ним кольором. Якщо під час малювання утримувати натиснутою клавішу Shift, то уво­риться квадрат (Розділ 7).

·  – прямокутник із заокругленими кутами. Створює пря­мо­кутник з заокругленими кутами, заповнений основ­ним кольором. Якщо під час малювання утримувати натиснутою клавішу Shift, то утвориться квад­рат з за­округленими кутами (Розділ 7).

·  – еліпс. Утворює еліпс, заповнений основ­ним кольором. Якщо під час малювання утримувати натиснутою клавішу Shift, то утвориться коло (Розділ 7).

·  – багатокутник. Утворює опуклий багатокутник (Розділ 7).

·  – лінія. Використовують для малювання прямих ліній, зада­ючи на панелі параметрів товщину (Розділ 7).

·  – довільна фігура. Можна створити власну фігуру і збе­регти її з довільним ім’ям (Розділ 7).

·  – примітки. Додає примітки до рисунка (Розділ 7).

·  – звукові нотатки. Додає звукові нотатки до рисун­ка (Розділ 7).

·  – піпетка. Після клацання мишкою на кольорі ма­люнка буде задано основ­ний колір (Розділ 2).

·  – вибір кольору. Вибраний піпеткою колір можна оці­нити в палітрі Info (Розділ 2).

·  – вимірювач. Вимірює відстні та напрями у вікні зобра­ження. За допомогою клавіші Alt можна вимірювати кути (Розділ 1).

·  – рука. Дає змогу переміщати зображення в межах вікна (Розділ 1).

·  – масштаб. Збільшує, а за натиснутої клавіші Alt – змен­шує зображення (Розділ 1).

·  – головний колір (чорний) і колір фону (білий). Подвійне клацання на позначці відкриває діалогове вікно Color Picker. Кла­цан­ня на дужці зі стріл­ками змінює місцями головний колір і колір фону. Клацання на позначці в лівому нижньому куті змінює основ­ний колір на чорний, а колір фону на білий (Розділ 1).

·  – звичайний режим редагування (Standard Mode) і ре­жим швид­кої маски (Quick Mask). Вмикає і вимикає режим швидкої маски (Роз­діл 6).

·  – стандартне вікно (Standard Window), повний екран з рядком меню (Full screen Mode With Menu Bar), повний екран (Full Screen Mode). Почергове перемикання кожної з кнопок приводить до зміни режи­му від­кривання зображення: у стандартному вікні, на повному екрані зі збере­женим рядком меню і палітрами, на повному екрані з палітрами (Розділ 1).

·  – Перехід до Image Ready (Edit in Image Ready) (Розділ 15).

 

Панель параметрів

В останніх версіях Photoshop є панель параметрів, розміщена у верх­ній частині робочого стола. Вигляд цієї панелі змінюється залежно від того, який інструмент вибрано на панелі інструментів. Панелі, на яких параметри змінюються відповідно до вибору інструментів, називають кон­тактно-залеж­ними. Для відображення панелі параметрів на екрані вико­найте команду Window\Options (Вікно\Параметри). Розмір і форму панелі змінити не мож­на. На рисунку зображено вигляд панелі параметрів у разі вибору Істру­мента Brush.

 

 

 

Рухомі палітри

Доступ до груп рухомих палітр можна отримати в пункті меню Window. Тут вони умовно розділені на групи, які можна змінювати шляхом перетя­гання палітр з місця на місце. Всі палітри мають кнопку закривання (значок “ × ”), кнопку згортання (значок “ _ “) та кнопку меню команд заданої палітри з зображенням чорної стрілки.

Перша група – Navigator, Info, Histogram (Навігатор, Інформація, Гіс­то­грама). За допомогою Navigator змінюють масштаб зображення шляхом перетягання повзунка вздовж шкали. Під час руху мишки по рисун­ку палітра Info дає повну інформацію про координати вказівника мишки та про компоненти кольорів у моделях CMYK і RGB. У версії CS (8.0) гісто­граму зображення додано до рухомих палітр.

 

   

 

Друга група – Color, Swatches, Styles (Колір, Каталог, Стилі). Палітри Color та Swatches дають змогу змінювати головний колір та колір фону, палітра Styles – вибирати потрібні зразки.

 

  

 

До третьої групи належать Layers, Channels, Paths (Шари, Канали, Контури). За допомогою палітри Layers створюють нові шари, зни­щують непотрібні, змінюють їхнє розташування та групують. Параметром Opasity задають рівень прозорості шару. За допомогою команд меню вибирають відповідний режим накладання на шар для отримання різно­манітних ефектів. Палітрою Channels відображають окремі канали для кожної ком­поненти кольорової моделі. Якщо працювати в моделі півтонів, то буде лише один індексний канал, а в моделі RGB – чотири: Red (Чер­воний), Green (Зеле­ний), Blue (Голубий), та їхня композиція – RGB. Ко­манди меню дають змогу дублювати, об’єднувати та створювати нові кана­ли. За допомогою палітри Paths редагують та керують контурами. Контур від­різняється від ділянки виокремлення тим, що розташований на окре­мому об’єктно-орієнтованому шарі над растровим зображенням. Після створен­ня контуру його можна перетворити в ділянку виокремлення або запов­нити кольором. Контурам можна надавати імена, копіювати і знищу­вати їх.

 

  

 

Четверта група – це History, Actions, Tool Presets (Історія, Події, Інст­ру­менти). В палітрі History формується список виконаних операцій. Еле­мент цього списку називають станом. Завдяки станам запам’ятовується весь хід подій, що дає змогу повертатися на потрібну кількість кроків назад. Якщо потрібно почати все спочатку, то досить клацнути на стані Open. Палітру Actions застосовують для записування і відображення подій.

 

 

 

П’ята група – Character і Paragraph (Символ і Абзац). Ці палітри ви­ко­рис­товують під час редагування тексту.

 

 

 

У Photoshop є ще одна палітра – Brushes (Пензлик), яку вико­рис­то­вують для вибору типу та розміру пензлика. В обширному меню палітри є команди створення, завантаження і знищення пензликів.

 

 

Для відображення і вилучення всіх палітр та панелей програми на екрані використовують клавішу Tab.

 

Збереження файлів

Для збереження отриманих малюнків застосовують типові механізми збере­ження файлів. Для цього виконують такі дії.

1. Якщо треба зберегти документ уперше, то вибирають команду Save As (Зберегти як) з меню File (Файл), після чого відкриється діалогове вікно Save As (Зберегти як).

2. У вікні Save As уводять ім’я файлу в полі File name (Ім’я файлу). У списку Format (Формат) вибирають потрібний формат графічного зобра­жен­ня. Зазначимо, що за замовчуванням задано формат з розши­ренням.PSD,.PDD. Після вибору всіх параметрів натискають на ОК.

3. У разі внесення будь-яких змін у вже наявний документ вибирають команду Save (Зберегти) з меню File (Файл).

Інколи використовують команду Revert з меню File (Файл). Ця коман­да постійно повертатиме вас до попередньо збереженої версії.

 

 

Робота з зображеннями

 

Більшість зображень, які опрацьовують за допомогою Photoshop, є цифро­ви­ми. Щоб завантажити зоб­раження в комп’ютер, його треба пере­творити в цифрову форму, тобто про­цифрувати. Зображення перетворю­ється в цифрові сигнали так, що його можна розбити на пікселі. Якщо процифрувати зображення з занадто низькою роздільною здатністю, то воно буде розмитим і нечітким, а у випадку високої роздільної здатності файл займатиме великий обсяг пам’яті. Тому треба шукати компроміс між розміром файлу і якістю зображення.