2020-08-05
95
Систематичне положення.
Вид капустянка звичайна – Grillotalpa grillotalpa Linnaeus.
Родина капустянки – Grillotalpiolae
Рід прямокрилі – Ortopfera
Поширеність.
Поширення в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошуваних землях. Дуже поширене у Західній Європі, центральних та південних районах європейської частини СНД, у Криму, на Кавказі, в Казахстані, Туркменії, Передній Азії, Північній Африці. (Дрозд,2000).
Діагностичні ознаки виду
Довжина тіла дорослої комахи 35-50мм, зверху вона темно-брудно-буре, знизу бурова то-жовта з шовковистим блиском. Надкрилля широкі, лопатоподібні з чіткими темно-бурими жилками, досягають половини довжини черевця. Крила великі, складаються віялоподібно, виступають вздовж черевця у вигляді зогнутих вниз джгутиків. Гомілки задніх ніг зверху з внутрішнього боку з 4-5 шипами. На кінці черевця є довгі опушені цепки.
Яйце за розміром та формою нагадують зерно проса, діаметром 3-3,5мм, жовті з коричневим нашаруванням та зеленкуватим відтінком.
Личинки імаго подібні, завдовжки в першому віці – до 15мм, другому – до 20, третьому – до 25 і в четвертому – до 35мм. Кількість члеників на вусиках відповідно: 34;70;85 та 100. У личинок четвертого віку з’являються зачатки крил завдовжки до 2мм. Після 5-6г7о линянь досягають 7-8мм.
Лялечка відсутня тому, що капустянка з неповним перетворенням – яйце - личинка-імаго.(Рис.1). (Литвинов, Євтушенко, 2005).
Біологічні та екологічні особливості виду.
Капустянка живе у ґрунті і лише зрідка з’являється на поверхні – в сутінках та вночі, що навіть літає. Досить добре плаває і може долати значні водні перешкоди. Під час повені на рештках рослин, інших предметах цілі колонії капустянки пасивно мандрують за водою на значній відстані.
Нори прокладає у вигляді довгих горизонтальних ходів під самою поверхнею ґрунту. Зимові ходи значно глибші у дорослих особин 60-120см, у личинок 30-55см. Зимують дорослі особини та личинки починаючі з 3-го віку. Весняна ре активація розпочинається залежно від погодних умов. У верхніх шарах починає з’являтися, коли грунт на глибині 20-30см прогрівається до 8,5-10°С. Масовий вихід та початок живлення – за температури 12-15°С. Після спарування самиці відкладають яйця. Залежно від фізіологічного стану самиці – від 205 до 650 штук і більше. У лісостепу та на Поліссі, починаючі з другої треті декади травня – до початку вересня. В перилках значно раніше, Ембріональний розвиток залежно від температури триває 10-20 і більше днів. Масовий вихід личинок в Лісостепу середина червня – закінчення липня. Личинки після виходу з яєць залишаються у гнізді 2-3 тижні. Починаючи з другого віку вони живляться корінцями рослин, перегноєм. А пізніше споживають рослину та тверду їжу. Живлячись і прокладаючи корм капустянка перегризає коріння рослин, виїдає бульби, коренеплоди та кореневища. Особливо небезпечна в ранньовесняний період, коли живиться молодими рослинами. У серпні — вересні популяція складається переважно з личинок третього — четвертого віків і дорослих комах. Повний цикл розвитку в лісостепу триває 1,5-2 роки.
Для того щоб успішно регулювати чисельність будь-якого шкідника, насамперед слід добре знати найбільш несприятливі у його розвитку так звані критичні періоди. Комахи у стані діапаузи дуже стійкі проти багатьох несприятливих умов — низьких та високих температур, вологості, дії токсичних речовин, радіоактивного опромінення. Більшість з них у стані діапаузи витримує температури мінус 20-30°С. Тим часом для капустянки критична межа — нижче 2-3°С.
Капустянка любить більш вологі місця і низьку температуру, при вологій температурі 25-27°С, і низькій вологості вона починає мігрувати шукає більш вологі ґрунти, для умов існування.
Характерною особливістю шкідника є те, що він не відзначається високим рівнем зимостійкості. Зимує у досить вузьких діапазонах температур та вологості, залягає досить глибоко: на глибині 60-80см, іноді дорослі особини — на глибині 1,2-1,4м. Температура у місцях зимівлі не повинна бути взимку нижчою за +2-3°С, якщо буде нижча температура, то доросла особина загине. В камері де зимує капустянка, вологість ґрунту має становити 75-95%, якщо більше вона може загинути, або не зможе розмножатися. Встановлено, що загибель личинок 3-го віку внаслідок несприятливих умов зимівлі становить 50-85%, тоді як 4-го і старших видів гине 12-17%. Запас жиру в комахах що йдуть на зимівлю на оброблених землях — 25-45%, у тих, що зимують у березі річок — 34-56%.
Характер пошкоджень виду
Капустянка — типовий поліфог. Пошкоджують злаки — пшеницю, жито, рис, ячмінь, поїдають віяльні зерна підгризаючі та перегризаючи підземні частини рослин (коріння та коренеплоди), а також сходи та молоді рослини. Шкодять практично всім технічним, кормовим, овочевим культурам, саджанцям та молодим рослинам плодових, ягідних та декоративних культур як у ґрунті, так і в парниках. Живляться також багатьма видами ґрунтових безхребетних.
Ритміка трофічної активності, а відтак — шкодочинність капустянки на сільськогосподарських угіддях ділиться на три умовних періоди: ранньовесняний, весняно-літній та осінній.
Ранньовесняний період, раціон шкідника складається переважно з рослинної їжі, що становить 60-75%, загального обсягу живильної маси, тваринної їжі, 30-40%, та механічних домішок 6-8%, що сприяють процесу травлення.
Весняно-літній період обсяг всієї їжі 75-85%, тваринної лише 12-16% і механічних домішок 1,5-3,5%. Саме в цей період найбільша шкодочинність капустянки. Особливо це спостерігалося в 1998-1999 рр. коли картоплі в приватному секторі було пошкоджено близько 35%, капусти -45%, цибулі-20%, буряків - 30%. За високої чисельності шкідників без заходів захисту, урожай овочів та картоплі на окремих площах був майже цілком знищений. Тривалість весняно-літнього періоду 160-170 днів.
Осінній період, тривалість 60-70 днів. Рослинна їжа, що становить 80-90%, тваринної лише 4-6% і механічних домішок 2-4%. У цей період шкідники готуються до тривалої зимівлі і живляться здебільшого плодами, бульбами та стеблами рослин.
Заходи захисту
Механічні пастки, металева пастка складається з місткості заввишки до 30см, діаметром 20см. У верхній частині банки роблять чотири отвори — вікна, в які вставляють спрямовуючі смужки з різного матеріалу завдовжки 20-30см і шириною 4-5см. Банку закопують так, щоб її верх був на рівні поверхні землі, це застосовують на невеликих площах.
Природні ситомофоги, паразити, хижаки, нематоди, хвороботворні мікроорганізми та птахи — основні вороги капустянки (Дрозд,2000).
У перилках для знищення капустянки застосовують прилади, на 1кг ячменю беруть30г соняшникової олії і 50г інсектициду. Принаду в кількості 30-50г на рощу рівномірно загортають у ґрунт на глибину 2-3см. На присадибних ділянках капустянку виловлюють за допомогою ловильних ям. Ловильні ями завглибшки 60-80см, закладають восени гноєм(бажано кінським) куди на зимівлю збираються комахи. В холодну пору гній викладають з ям і розподіляють по ґрунту тонким шаром. За низьких температур капустянка гине.
2.3 Картопляна совка — Hylralcia micacea
Родина совки - Noctuidae
Ряд лускокрилих — Lepydoptera.
Найбільш чисельна в Поліссі і Лісостепу. В СНД зустрічається в Нечорноморській зоні.
Метелик 28-40мм. Передні крила від сірувато-жовтого до сірувато-коричневого забарвлення з червоним відтінком, поздовжні лінії коричневі, круглі і нитковидні плями того ж кольору, що і фон крила, задні крила сірувато або розувате-жовті з темною смугою в вершині третини крила. Яйце 0,7-0,8 мм, змінного забарвлення від жовтувато-білого до червоно-жовтого. Гусениця 40-50мм, від світло-жовтого до м'ясисто-червоного забарвлення, вздовж спини червонувата смуга, грудний і анальний щитки бурі, щетинки розміщені на бурих щитках дихальце чорні. Лялечка 17-25мм, жовто-бура.
Зимують яйця за піхвами листків багаторічних злакових трав – пирію повзучого, тимофіївки, вони розміщені групами, частіше по 20-60 яєць в 2 або 1 ряд. Гусениці відроджуються в травні, живляться спочатку листками, потім стеблами злаків, в 2-3 віці переходять в товстостебельні рослини. Вони мають 5, рідко 6 віків. Заляльковуються на початку липня, в ґрунті біля пошкодженої рослини на глибині 5-15см. Розвиток лялечки 13-30 днів. Метелики літають з кінця липня до середини жовтня, відкладають яйця групами, іноді до 200шт. Плодовитість 260-480 яєць 1 покоління за рік. Гусениці крім картоплі пошкоджують рівень хміль, томати, людні і інші культурні і засмічуючи, дикі рослини; (малину, полуницю, цукровий буряк, щавель, цибулю, капусту, іноді ячмінь, жито, водяний щавель, канатик).
Гусінь в стеблах прогризає отвори декілька вище кореневої щитки, робить хід всередині стебла вверх. Досягнувши тонкої частини стебла, опускається вниз і переходить на наступне стебло або рослину. Пошкоджені стебла в’януть і засихають, при високій вологості загнивають. Бульби не пошкоджую, але врожай бульб може знижувати до 80% і більше, зменшує його товарність.
Найбільш чисельна в вологі роки з помірною температурою. Шкодочинність підвищується в роки з великими опадами в сирих, понижених місцях, особливо на дачах, в першій половині літа.
Заходи боротьби: обприскування посівів при з’явленні уражених рослин тими препаратами що і проти колорадського жука (Акпеара 25% в.г.; Регент 80% в. г., Арріво 25% к.е. та ін.)
Агротехнічні і біологічні заходи і знищення на полях злакових бур’янів, скошування обочин доріг, межі; глибока зяблева оранка з передплужником; обробка міст резервації шкідника в п-д масового відкладання яєць. Випуск трихограми (30-50тис.шт. на 1га).
Знищення залишків врожаю, слідити за тим, щоб чистими були не тільки поля, але й обочини. Використання агротехнічних методів.
Попередження завозу і поширення шкідника в нові райони, виконання карантинних заходів. Перед садибна фумігація бульб картоплі. Знищення пасльонових бур’янів, обгортання кущів, не допускати оголення бульб, викопка врожаю до висихання, стебел і вивіз їх з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка.
