1. Гібус (горб) – патологічний кіфоз (частіше туберкульозного походження).
2. Сколіози – бокові вигини, частіше всього набуті.
3. Асиміляція атланта, люмбалізація, сакралізація, спіна біфіда.
4. Класифікація аномалій грудної клітки:
- вроджені аномалії – чіткої класифікації не мають;
- внаслідок захворювань: рахіт – «реброві крила», «куряча грудь», «грудь чоботаря»; бронхіальна астма, емфізема – бочкоподібна грудь;
- професійні порушення: бочкоподібна грудь у склодувів, оперних співаків.
Матеріали для самоконтролю.
Ситуаційні задачи.
1. У пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. З ушкодженням якої зв’язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребтового стовпа?
A *Передня поздовжня зв’язка
B Задня поздовжня зв’язка
C Жовта зв’язка
D Клубово-поперекова зв’язка
E Міжостиста зв’язка
2. При рентгенологічному обстеженні у дитини 7 років виявлено шийне ребро. Це:
|
|
А. Норма.
Б. Патологія.
В. Вада розвитку.*
Г. Варіант розвитку.
Д. Посттравматичне утворення.
3.У пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. З ушкодженням якої зв’язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребтового стовпа?
A *Передня поздовжня зв’язка
B Задня поздовжня зв’язка
C Жовта зв’язка
D Клубово-поперекова зв’язка
E Міжостиста зв’язка
4.Під час проходежння медкомісії у пацієнта 25 років виявлен патологічний тип грудної клітки. При цьому поперечні розміри зменшені, а грудина виступає вперед. Визначити тип грудної клітки.
A *Килевидная грудная клетка
B Воронкообразная грудная клетка
C Плоская грудная клетка
D Цилиндрическая грудная клетка
E Бочкообразная грудная клетка
5. У хворого необхідно зробити пункцію порожнини плеври. В якій частині міжреберного простору провести голку?
A * В нижній частині міжреберного простору, по верхньому краю ребра.
B Посередині міжреберного простору на рівній віддалі від країв сусідніх ребер.
C У верхній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
D У задній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.
E В передній частині міжреберного простору, посередині віддалі між краями сусідніх ребер
Література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 123-129,.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 98-104.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 82-99, 124-127.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 156-161.
|
|
Тема 16. З’єднання кісток черепа та хребтового стовпа з черепом.
1.Актуальність теми. Знання вікових особливостей, аномалій розвитку і з’єднань кісток черепа має важливе значення для лікарів багатьох фахів у їхній медичній практиці.
2. Конкретні цілі. Проаналізувати типи з’єднань хребтового стовпа з черепом. та кісток черепа між собою. Скласти схему опису відповідних суглобів..
3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція):
- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з’єднань;
- з курсу анатомії: знати відділи скелету хребта, черепа;
- для подальшого вивчення тем: лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, нейрохірургам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.
Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Будова, функції, біомеханіка рухів атланто-потиличного суглоба?
2. Будова, функції, біомеханіка рухів атланто-осьового суглоба?
3. Дайте класифікацію з’єднань черепа?
4. Що таке тім’ячка, строки їх окостеніння?
5. Шви черепа?
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
Зміст теми заняття.
З’єднання хребта з черепом.
1. Атланто-потиличний суглоб. Простий, еліпсоподібний, двоосьовий, комбінований. Укріплений мембранами (передньою та задньою). Біомеханіка рухів: нахили вперед і назад; нахили вліво і вправо.
2. Атланто-осьовий суглоб. Складається з трьох суглобів:
- серединного атланто-осьового суглоба (простий, циліндричний, одноосьовий [обертання]);
- латеральних атланто-осьових суглобів (прості, плоскі, багато осьові, комбіновані). Зв’язки: поперечна, повздовжні верхні та нижні (ці три зв’язки утворюють хрестоподібну зв’язку), крилоподібні, зв’язка верхівки зуба, покривна мембрана.
З’єднання кісток черепа.
1. Неперервні з’єднання.
А. Синдесмози: -зв’язки (шило нижньощелепна, клино-нижньощелепна);
- мембрани (тім’ячка): переднє –заростає до 2 років, заднє – заростає до 6 місяців, клиноподібні та соскоподібни – характерні для недоношених дітей;
- гомфози (вклинення, зубо-альвеолярні з’єднання, періодонт);
- шви: зубчаті (стріловий, вінцевий, ламбдоподібний), лусковий, плоскі (кістки обличчя).
Б. Синхондрози: тимчасові (на прикладі скроневої кістки); постійні (кам’янисто-потиличний, кам’янисто-клиноподібний, потилично-клиноподібний).
Постійні синхондрози, як правило є типовими місцями переломів основи черепа.
В. Синостози. На прикладі скроневої кістки, де при заміщенні тимчасових синхондрозів формуються щілини.