Організація стандартизації

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про стандартизацію

 

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 31, ст. 145)

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами   N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.101  N 2289-VI (2289-17) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 }

(У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади  у сфері стандартизації" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації" у відповідному відмінку згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

Цей Закон встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері.

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 стандартизація - діяльність,   що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення
ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву;

міжнародна стандартизація - стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн;

регіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору;

національна стандартизація - стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни;

орган стандартизації - орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні, основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів;

нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови";

консенсус - загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих  питаннях у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору;

стандарт  - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги; (Абзац дев'ятий статті 1 в редакції Закону N 3164-IV (3164-15) від
01.12.2005)

міжнародний та регіональний стандарти - стандарти, прийняті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації;

національні стандарти - державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та доступні для широкого кола користувачів;

кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом;

технічні умови - документ, що  встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція,  процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

(Абзац чотирнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.

Дія цього Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти  медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами.

Стаття 3. Законодавство України у сфері стандартизації

Законодавство України у сфері стандартизації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Стаття 4. Об'єкти стандартизації

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

(Стаття 4 в редакції Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

Стаття 5. Мета та основні принципи державної політики у сфері  стандартизації

Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами. (Частина перша статті 5 в редакції Закону N 3164-IV

(3164-15) від 01.12.2005)

Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:

забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробленні стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;

відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

доступності стандартів та  інформації щодо них для користувачів;

відповідності стандартів законодавству;

адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;

пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;

дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;

участі у міжнародній (регіональній) стандартизації;

прийняття і застосування органами стандартизації на території України Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі (981_008), що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року (995_342). (Частину другу статті 5 доповнено абзацом десятим згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

 




Розділ II

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Стаття 6. Суб'єкти стандартизації

  Суб'єктами стандартизації є:

центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації;

рада стандартизації та технічного регулювання; (Абзац третій статті 6 в редакції Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

технічні комітети стандартизації;

інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Стаття 7.Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації

Центральний орган виконавчої  влади з питань стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації.

Центральний орган виконавчої  влади з питань стандартизації виконує такі основні функції:

забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації, у тому числі вживає обґрунтованих заходів для прийняття і застосування органами стандартизації на території України, а також регіональними органами стандартизації, створеними на території України, членами яких вони є, Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі (981_008), що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року (995_342);

(Абзац другий частини другої статті 7 в редакції Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними  (регіональними) стандартами;

бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

вживає заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;

(Абзац восьмий частини другої статті 7 виключено на підставі
Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;

(Абзац десятий частини другої статті 7 виключено на підставі
Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;

забезпечує адаптацію стандартів, процедур оцінки відповідності, процедур сертифікації та практики відповідно до сучасних досягнень науки і техніки; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

встановлює процедуру та приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

забезпечує відповідність національних стандартів цьому Закону; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

встановлює символи або знаки, що засвідчують відповідність продукції національним стандартам (далі - знак відповідності стандартам); (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

бере участь у розробленні технічних регламентів та підготовці робочої програми з технічних регламентів; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

бере участь у підготовці міжнародних і регіональних стандартів, які розробляються відповідними міжнародними та регіональними організаціями, та підготовці рекомендацій для процедур оцінки відповідності, забезпечуючи врахування інтересів України; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

  співпрацює та проводить консультації з відповідними органами у сфері стандартизації інших держав, у разі потреби вживає заходів для розв'язання суперечок або скарг, які виникають; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

формує програму робіт з стандартизації та не рідше одного разу на шість місяців публікує актуалізовану програму; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

веде реєстр стандартів та документів з стандартизації; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та Національного інформаційного центру міжнародної інформаційної мережі (ISONET); (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

організовує розповсюдження офіційних публікацій національних стандартів, правил усталеної практики і класифікаторів та іншої друкованої продукції стосовно прийнятих національних стандартів, стандартів та документів відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членами яких він є чи з якими співпрацює відповідно до положень цих організацій або відповідних договорів, а також делегує ці повноваження іншим організаціям; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

забезпечує і сприяє співробітництву між виробниками, постачальниками, споживачами продукції, процесів і послуг та відповідними державними органами у сфері стандартизації. (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

Центральний орган виконавчої  влади з питань стандартизації може виконувати інші функції та повноваження згідно із законами України.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації вносить подання до Кабінету Міністрів України щодо делегування повноважень стосовно організації розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади в цій сфері діяльності.

(Статтю 8 виключено на підставі Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

Стаття 9. Технічні комітети стандартизації

        Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

Технічні комітети стандартизації формуються з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

Організаційне забезпечення діяльності технічних комітетів здійснюють їх секретаріати.

Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації.

Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.

Членство в технічних комітетах стандартизації є добровільним.
(Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

Стаття 10. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією

Центральні органи виконавчої влади та організації мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема:

розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування;

представляти Україну у відповідних спеціалізованих міжнародних та регіональних організаціях стандартизації, виконувати зобов'язання, передбачені положеннями про ці організації;

створювати і вести реєстри нормативно-правових актів та нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну;

видавати і розповсюджувати свої стандарти, документи спеціалізованих відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень про ці організації або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим організаціям.

Центральні органи виконавчої влади та організації повинні інформувати центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації про роботи із стандартизації за своїми напрямами для виконання Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів відповідно до Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі (981_008), що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року (995_342).

Міністерство оборони України,  враховуючи особливості цієї сфери, визначає порядок застосування стандартів для задоволення потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.

(Стаття 10 в редакції Закону N 3164-IV (3164-15) від 01.12.2005)

 




Розділ III


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: