Структурно-функціональна організація АНС

На підставі структурно-функціональних властивостей автономну нервову систему прийнято поділяти на симпатичну, парасимпатичну і метасимпатичну частини. З них перші дві мають центральні структури і периферичний нервовий апарат, метасимпатична ж частина цілком лежить на периферії в стінках внутрішніх органів.

Симпатична нервова система. Симпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе паравертебральні ганглії, що лежать у вигляді парних ланцюгів (стовбурів) вздовж всього хребта, а також непарні превертебральні ганглії і, крім цього, симпатичні нерви. Аксони нейронів симпатичного центра Якобсона, що пройшли без переривання через паравертебральні ганглії прямують до непарних превертебральних гангліїв, наприклад, серцевого, легеневого, черевного або сонячного сплетіння, верхнього брижового, нижнього брижового. Прегангліонарні аксони дають коллатералі також і до сусідніх гангліїв. Таким чином, прегангліонарний аксон, що виходить на рівні якого-небудь сегмента спинного мозку, іннервує декілька пара - і превертебральних гангліїв, чим забезпечується множинна (мультиплікативна) центральна регуляція різних вісцеральних функцій.

Парасимпатична нервова система. Парасимпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе ганглії, розміщені поблизу ефекторних органів або в них, а також парасимпатичні нерви. Тіла прегангліонарних парасимпатичних нейронів лежать у стовбурі мозку та в сакральному відділі спинного мозку. Аксони прегангліонарних нейронів йдуть до постгангліонарних нейронів, розміщених у гангліях. Прегангліонарні парасимпатичні волокна, що іннервують внутрішньоочні м'язи, залози голови та ін., покидають стовбур мозку в складі трьох пар черепно-мозкових нервів – III (окоруховий), VІІ (лицевий), IX (язико-глотковий). До органів грудної і черевної порожнини прегангліонарні парасимпатичні волокна йдуть у складі Х пари (блукаючий нерв). До органів порожнини тазу парасимпатичні волокна підходять у складі тазових нервів. На відміну від симпатичної нервової системи парасимпатична нервова система не іннервує м'язи судин, за винятком статевих органів і можливо мозку.

Метасимпатична нервова система. Багато вісцеральних органів, якщо їх вийняти з організму, при створенні відповідних умов продовжують здійснювати властиві їй функції, наприклад, серце продовжує скорочуватися при перфузії; зберігають перистальтичну та всмоктувальну функції фрагменти кишки. Смужки сечоводів, сечового міхура також здатні до скорочення. Ця функціональна автономія пояснюється наявністю з стінках органів метасимпатичної нервової системи, яка для своєї діяльності має: чутливу ланку, вставну, рухову і медіатори. Місцем локалізації метасимпатичної нервової системи є інтрамуральні ганглії. Метасимпатичний відділ автономної системи відіграє важливу роль у локальній регуляції функцій органу на відміну від симпатичних та парасимпатичних нервів. Для метасимпатичного відділу характерним є рефлекторні дуги, розміщені безпосередньо в стінці виконавчих органів. Метасимпатична нервова система знаходиться під симпатичним та парасимпатичним впливами.

Функції мови як основного компонента другої сигнальної системи

Мова - засіб спілкування людей у формі усного мовлення, у формі письма чи знаків (символів). Мова людини сприяє спілкуванню, абстрактному мисленню, інтелектуальній діяльності, регуляції енергетичного і пластичного забезпечення функцій в організмі. Друга сигнальна система функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні мовні поняття.

Розрізняють три форми мови: слухову; зорову; кінетичну (письмову, жестів).

Реалізація кожної форми забезпечується функціонуванням відповідного аналізатора. В задніх відділах нижньої лобової звивини знаходиться центр артикуляції та мови, або центр Брока (при пошкодженні -  втрата мови). У задній частині верхньої вискової звивини розташований слуховий центр Верніке (при ураженні - нездатність розуміти зміст слів). На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр (при пошкодженні -  незмога впізнавати написане).

Мовна функція виконується, як правило, лівою півкулею великого мозку. Це спостерігається у всіх правшів і у 70% лівшів, що підтверджується як клінічною практикою, так і електрофізіологічним подразненням відкритої кори під час хірургічних операцій. А зони кори, що контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях великого мозку.

Дослідники виділяють три основні функції мови:

1. Комунікативна функція забезпечує спілкування між людьми за допомогою мови.

2. Регулююча функція мови реалізує себе у вищих психічних функціях - свідомих формах психічної діяльності.

3. Програмуюча функція мови виражається в побудові смислових схем мовного висловлювання, граматичних структур пропозицій, у переході від задуму до зовнішнього розгорнутого вислову.

Таким чином, ці функції виконують важливу роль для спілкування людей. Вони забезпечують спілкування між людьми за допомогою мови, з їх допомогою людина опановує власною поведінкою, а так само правильно будує свій мовний вислів, різні рухи та дії.

Білет 8