Соціально-психологічні характеристики суїцидальної поведінки

 

Узагальненими психологічними особливостями суїцидальної поведінки дорослих людей із непатологічними ситуаційними реакціями, а так же особистостей із межовими розладами є егоцентризм, аутоагресія, песимістична установка на майбутнє, специфічна система мотивів.

Егоцентризм виявляється у звуженні свідомості суб'єкта, безнадійності й зосередженості тільки на власних переживаннях.

Аутоагресія як психологічний феномен – один із характерних ознак суїцидальної поведінки, він має коріння в негативній самооцінці. Спроби рідних і близьких вплинути на суїцидента вмовляннями, нагадуваннями про позитивні моменти життя провокують у нього протидія, підсилюють аутоагресію.

Песимістична установка на майбутнє й на перспективи виходу з кризи - це центральне психічне утворення, яке найгірше піддається корекції. Песимістична установка пов'язана з депресивним станом, часто зумовлена втратою сенсу життя, як найвищої цінності і як наслідок, перебування сенсу в смерті.

Система мотивів суб'єкта. Суїцидальна поведінка полімотивована, ієрархія мотивів залежить від віку, статі, соціально-психологічних характеристик і індивідуально-психологічного типу особистості, а так само від ситуації, яка супроводжує суїцид.

Е. Шнейдман зауважив, що люди, які вчинили суїцидальні спроби, виявляють певний набір психологічних характеристик і виокремив 10 спільних рис самогубства:

1. Загальною метою суїциду є знаходження рішення.

2. Загальне завдання суїциду полягає в припиненні свідомості.

3. Загальним стимулом до вчинення суїциду є нестерпний психічний (душевний) біль.

4. Загальним стресором під час суїциду є фрустровані психологічні потреби.

5. Загальною суїцидальною емоцією є безпорадність-безнадійність.

6. Загальним внутрішнім ставленням до суїциду є амбівалентність.

7. Загальним станом психіки під час суїциду є звуження когнітивної сфери.

8. Загальною дією під час суїциду є втеча.

9. Загальною комунікативною дією під час суїциду є повідомлення про свій намір.

10. Загальною закономірністю є відповідність суїцидальної поведінки загальному життєвому стилю поведінки особи.

Проте, описані не тільки чинники, що провокують суїцидальну поведінку, мають місце також і антисуїцидальні чинники – настанови й переживання, що перешкоджають реалізації суїцидальних намірів. Систему антисуїцидальних чинників утворюють:

- інтенсивна емоційна ідентифікація й симпатії до значущих близьких;

- сімейні обов'язки;

- виражене почуття обов'язку;

- концентрація уваги на стан свого здоров'я;

- залежність від громадської думки і прагнення уникнути осуду інших;

- уявлення про ганебності суїциду;

- уявлення про невикористаних життєвих можливостях;

- наявність творчих планів, прагнень;

- естетичне уявлення про смерть (небажання мати непривабливий вигляд після смерті).

Таким чином, дослідники суїциду здебільшого сходяться на тому, що в основі проблеми суїциду лежить конфлікт. Велике значення має також суб'єктивне сприйняття психотравмуючої ситуації, а відповідно й особистісні особливості суїцидентів.

 

Контрольні питання

1. У чому істотна відмінність самогубства й аутоагресивної поведінки людини?

2. Які внутрішні форми структури суїцидальної поведінки особистості?

3. Охарактеризуйте чинники суїцидальної поведінки особистості.

4. Розкрийте основні положення теорії суїциду А. Г. Амбрумовой.

5. Які види самогубств відповідно до смислів суїцидальної поведінки?

6. Які соціально-психологічні особливості суїцидальної поведінки психічно здорових людей?

Лекція 7. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

 

План

7.1 Основні напрями профілактики суїцидальної поведінки суб'єкта

7.2 Методи діагностики та оцінки суїцидального ризику

7.3 Основи суїцидальної інтервенції

 

Основні поняття: суїцидальна превенція, пресуїцидальний період, суїцидальна інтервенція, кризова психотерапія, кризова підтримка, кризове втручання, постсуїцидальний стан, поственція.