Революція – соціальна революція, яка спрямована проти феодального устрою або його залишків і спрямована на встановлення політичної влади буржуазії

Абвер –                   орган військової розвідки й контррозвідки Німеччини у 1919 – 1944рр.

 

Автономія –               самоврядування певної частини держави, що зді-йснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом.

Авторитаризм –        антидемократична та антиправова концепція і практика здійснення влади; політичний режим, якому притаманні зо­середження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необме­женої влади, повна відсутність або абсолютна фіктивність представ­ницьких інститутів та системи поділу влади.

Аграрні реформи –   державні заходи по перетворенню умов землеробства, форм землекористування і характеру земельних відносин.

Агресія –                      примінення збройної сили однією державою (групою держав) проти суверенитету, територіальної цілосності, політичної незалежності другої держави.

Акт Злуки – проголошення об єднання двох українських держав – ЗУНР і УНР – 22 січня 1919 р. В Києві. Продемонстрував стремління українського народу до Соборності.                   

«Акт проголошення відродження Української держави» - документ, прийнятий30 червня 1941 р. керівниками ОУН про відродження державної незалежності України та формування національного уряду.Нацистська німеччина не визнала «Акт» і розігнала уряд. Дії керівників ОУН довели ілюзорність на досягнення самостійності України при допомозі Німеччини.  

Акт проголошення незалежності України 1991 р. – документ, прийнятий позачерговою сесією ВР УРСР 24серпня 1991р., що проголосив незалежність України і створення самостійної держави – Україна.

Анархізм –                     суспільно-політична течія, яка заперечує державну і будь-яку політичну владу, виступає за необмежену свободу окремої особистості.

Аннексія –                     насильницьке захоплення однією державою частини або всієї території, яка належить іншій державі.

Антагонізм –                форма суперечності, що характеризується найвищою гостротою боротьби непримиренно ворожих тенденцій, сил, яка поглиблюється в міру свого розвитку і переростає в конфлікт.

Антанта –                     воєнно-політичний союз Великобританії, Франції і Росії, який кінцево сформувався у 1907 році.

Апартеїд –                     політика жорсткої расової дискримінації і сенгрегації, яка проводилась у ПАР.

Асимиляція –            добровільний або   вимушений   процес     розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу (етносу); засіб досягнення етнічної однорідності.

Атеїзм –                     безбожництво, заперечення існування Бога та пов’язане з цим заперечення релігій. Атеїзм, як правило, є не просто заперечення, а аргументована критика релігійних ідеології, спростування релігійних поглядів на навколишній світ як таких, що не відповідають дійсності, протиставлення їм наукового розуміння світу, з’ясування причин виникнення та існування релігійних вірувань.

Адміністративно-

командна система – антидемократична ієрархічно побудована система управління суспільством (зокрема, економікою, ідеологією тощо), яка базується на адміністративних методах, бюрократичному централізмі.

 

Альтернативні

Вибори –                        вибори, під час яких у виборчі бюлетені внесено декілька кандидатур.

Антинацистський

рух –                      1). В країнах Західної Європи і Україні – народний рух проти нацистських окупантів (рух Опору). 2). У Німеччині – патріотичний рух, метою якого була боротьба з тоталітарним нацистським режимом.

Бліцкриг –                   “блискавична війна”. Теорія скоротечної війни, яка була розроблена німецьким генеральним штабом на початку ХХст. За цим планом перемога мала досягатись за кілька днів, доки противник не мобілізував основні сили та не розгорнув лінію оборони.

Блокада –               1). У міжнародному праві – система заходів, що їх застосовують до держави, порушуючи її зовнішні зв’язки, щоб примусити виконати вимоги організаторів блокади. Може бути політичною, економічною і воєнною; 2). Блокада воєнна – форма воєнної операції. Спрямована на оточення противника з метою поступового його знищення або полонення.

Брусилівський прорив – наступ Південно-Західного фронту під часПершої світової війни.Російські війська під командуванням генерала О.Брусилова прорвали позиційну оборону австро-угорських армій.

Буржуазні

націоналісти –          політичний ярлик часів соціалізму у відношенні до тих, хто виступав за збереження національної мови, культури, звичаїв, історичних традицій свого народу.

Буржуазна

революція –                  соціальна революція, яка спрямована проти феодального устрою або його залишків і спрямована на встановлення політичної влади буржуазії.

Бюрократія –     ієрархічно організована система управління державою (суспільством), з допомогою особливого апарату, наділеного специфічними функціями та привілеями, що дозволяє йому стати над інтересами більшості.

Варшавський договір 1920 р. – укладений між УНР і Польщею в квітні 1920р. про сумісну боротьбу з більшовицькою Росією.

Валова продукція – показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції національної економіки, окремих промислових чи сільських підприємств у грошовому обчисленні.

Вапліте (Вільна академія пролетарської літератури) – ведуче літературне об єднання в Україні в 20-х рр.ХХ ст. Ведучу роль у діяльності Вапліте відіграв М. Хвильовий, вважав ший, що українська література повинна розвиватися під впливом кращих досягнень західноєвропейської культури. Припинило своє існування в 30-х рр. ХХ ст.

Верховна рада України – парламент, єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Військово - промисло-

вий комплекс –            союз великих корпорацій, дирекцій військових підпри-

                                        ємств і урядової бюрократії. Вищого розвитку досягає в країнах, де зосереджено велике військове виробництво.

 

Відкрите суспільство – суспільство, в якому люди критично ставляться до різних табу, що існують у «закритому суспільстві»; спільність людей, яка видозмінюється активним втручанням у соціальний порядок і свідомими намаганнями реалізувати особисті та групові інтереси, базувати свої рішення на можливостях власного самовизначення. 

 

«Відлига» -період правління М.Хрущова (1954- 1964 рр.), який характеризувався політикою десталінізації, політичною реабілітацією та непослідовністю реформ.

Вільна економічна зона – визначена територія, де діють особливі пільгові економічні умови для іноземних та національних підприємств.

 

Визвольний рух – 1) мирне чи, частіше, збройне домагання поневоленим народом незалежності, можливості самому розпоряджатися своєю долею; 2) боротьба соціальних низів (рабів, селян, ремісників) за вільні умови господарювання та поліпшення умов свого життя.

 

Воєнний комунізм -  назва внутрышньої політики більшовиків в 1918-1921 рр. під час громадянської війни. Основною ціллю б-ків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної Армії продовольством та ін. необхідними ресурсами в умовах війни, вітсутності легітимної політичної влади та без дії звичайних економічних механізмів керування економікою. Рішення про припинення ВК та перехід до НЕПу було прийнято 21 березня 1921 р. Х- м з їздом РКП(б).

 

 

Волюнтаризм –     позиція суб'єкта політики, згідно з якою голов­ними чинниками досягнення поставленої мети є воля, особисті устрем­ління та політичні наміри.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. – референдум, на якому більшість виборців України підтримала прийнятий парламентом 24 серпня 1991 р. Акт проголошення незалежності України.

В’язень сумління –     особа, яка обмежена в правах за свої політичні, релігійні чи інші переконання. В’язнями сумління називають тільки тих, хто в своїй діяльності не застосовував насильства і не закликав до нього.

 

Гегемонізм –        політика, в основі якої лежить бажання панувати над іншими народами і країнами світу.

Генеральний секретаріат УЦР (ГС) – виший розпорядчий орган державної влади в Україні з 15 липня 1917 р. до січня 1918р.

Геноцид – дії, направлені на часткову або повну ліквідацію якої-небудь національної, етнічної або релігійної групи населення. Політика геноциду широко примінювалася в роки Другої світової війни проти євреїв та циган. 

Геополітика –        політична концепція, яка стверджує, що в основі політики (переважно зовнішньої) певної держави лежить співвідношен­ня географічних чинників — просторового розташування країни, роз­міру території, клімату, наявності природних ресурсів, густоти населен­ня тощо.

Головна українська Рада (ГУР) – міжнародна організація створена 1 серпня 1914 р. представниками трьох галицьких партій – УНДП, УРП, УСДП. Мета – підтримка політики Австро –Угорщини, захист інтересів українців в Австро-угорщині в умовах Першої світової війни.

Голодомор – соціально- господарське явище,   що проявилося в відібранні мінімума необхідних продуктів харчування і приводить до змін демографічної і соціальної структури населення регіонів, а іноді і країн.

Гонка озброєнь –  прискорене накопичення запасів зброї і військової техніки, їх якісне вдосконалення на основі мілітаризації економіки.

 

Господарський розрахунок (госпрозрахунок) – метод господарювання виробництв в умовах соціалістичної економіки. Об єднає централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств.

 

 

Громадянська

війна –                        збройне соціально-класове протистояння    всередині країни, яке зумовлене боротьбою за владу.

Громадянське

суспільство –     суспільство громадян із високим рів­нем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних якос­тей, яке, будучи незалежним від держави, спільно з нею формує роз­винуті правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.