Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

ЛЕКЦІЯ 1. КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ТАКСОНОМІЯ НЕБЕЗПЕК. РИЗИК ЯК КІЛЬКІСНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕК.

Иногда кажется, что назначение человека состоит в том, чтобы уничтожить свой род, предварительно сделав земной шар непригодным для жизни.

Пам'ятка вивчаючим БЖД

Жан Батист Ламарк, 1809

План лекції

1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.

1.3. Поняття небезпеки і ризику.

1.4. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек.

1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій.

Питання для самостійної роботи

1.6. Модель життєдіяльності людини.

1.7.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.

1.8. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у БЖД.

1.9. Категорії об’єктів господарювання за рівнем загрози техногенних небезпек.

1.10. Сучасні проблеми безпеки життєдіяльності.

Велика увага приділяється вивченню дисциплін, пов’язаних з питаннями безпеки у всьому світі. Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук з ризиків «FORM-OSE», науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер. Вони включають до свого складу наступні:

- гуманітарні (філософія, культурологія, лінгвістика);

- природничі (математика, фізика, хімія, біологія);

- інженерні (інженерна справа, електроніка);

- науки про людину (медицина, психологія, педагогіка);

- науки про суспільство (економіка, право, соціологія).

Безпека життєдіяльності (БЖД) – наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності.

Актуальність проблем БЖД в теперішній час визначається рядом причин:

- порушення екологічної рівноваги природного середовища внаслідок надмірного антропогенного навантаження на біосферу;

- зростання числа техногенних аварій і катастроф при взаємодії людини зі складними технічними системами;

- соціально-політична напруженість у суспільстві.

Основна мета безпеки життєдіяльності - навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

«Життєдіяльність» складається з двох слів – «життя» і «діяльність», тому потрібно з’ясувати зміст кожного з них.

Життя – одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

За Н.Ф.Реймерсом життя – особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот та їх суспільних конгломератів.

Діяльність – є специфічною людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людининавколишнього середовища.

Життєдіяльність є багатомірне поняття, яке включає:

– властивість людини діяти в оточуючому її життєвому середовищі;

– процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб і можливостей;

– складний біологічний процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоров'я та працездатність.

Безпека життєдіяльності – стан діяльності, при якому з визначеною ймовірністю виключений прояв небезпеки як у виробничій, так і невиробничій сфері з урахуванням взаємного впливу навколишнього середовища, людини та суспільства.

Національна безпека — це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства й держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Основою життєдіяльності є чинники і параметри навколишнього середовища (сонця, повітря, води, ґрунту, біосфери) та штучного середовища життя (житлові та виробничі будівлі, споруди, транспортні та повітряні комунікації, системи забезпечення енергоресурсами, продуктами харчування), а також багато іншого, що створено руками людини для забезпечення життя.

Головним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки, що вимагає проведення ідентифікації (виявлення) та оцінювання наслідків негативного впливу небезпек на життєдіяльність.

Безпека - це збалансованиий, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Згідно ДСТУ 2293-99 безпека – це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Небезпека –це явища, об’єкти, процеси, що за певних умов і в певний час здатні завдавати шкоди здоров’ю або життю людини, як відразу так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Небезпечна ситуація - умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію. Ситуацію, за якої проявляється можливість виникнення нещасного випадку, прийнято називати небезпечною або аварійною, а при загибелі людей – катастрофічною.

Критерієм реалізації небезпеки у просторі та часі, тобто якісним критерієм шкоди виступає ризик.