Поняття і сутністьменеджменту

Тема 1

Управління - це не що інше, як налаштування людей на працю.

Лі Якокка

Сучасний мінливий світ вимагає від кожного працівника швидкої адаптації до його перемін, Спеціалісти одностайні в тому, що результативність праці великою мірою залежить від рівня розвитку менеджменту в організаціях. Причому, якщо, сажімо, рівень розвитку техніки та технологій може мати певні обмеження, викликані объективными обставинами, то менеджмент має можливість розвиватися стабільно за висхідною за будь-яких з них, бо він передбачає використання людського ресурсу, який володіє необмеженими резервами щодо вдосконалення. Прогрес, досягнутий людством в другій половині минулого століття, значною мірою пов 'язаний саме з розвитком менеджменту. Найкращим прикладом тут слугують економіки США, Японії, країн Європи, де були започатковані основні засади менеджменту. Сьогодні ж термін менеджмент отримав розповсюдження у всьому світі і практично вживаешься у всіх мовних культурах. Це с переконливим доказом потреби в ньому і його значущості.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні;

відмінності категорій "управління" та менеджмент;

значення та задачі менеджменту;

основні історичні етапи розвитку менеджменту в світі та в Україні;

які основні переваги і проблеми розвитку менеджменту в сучасних умовах мають вітчизняні підприємства;

вирішувати задачі менеджменту в умовах конкретної виробничої структури;

виділяти організаційні, функціональні та особові складові менеджменту;

вміло використовувати досягнення менеджменту, напрацьовані на різних етапах його розвитку;

виділяти найраціональніше в менеджменті та застосовувати його для вдосконалення на вітчизняних підприємствах.

	Ключові поняття та терміни
	• управління • школи менеджменту • менеджмент • принципи менеджменту • керівництво • завдання менеджменту • персонал • ієрархічні ланки управління • система організації праці • психологічний клімат • адміністративно-командні • інновація важелі управління • інтеграція • топ-менеджмент • інтернаціоналізація • мідл-менеджмент • тейлоризм • ловер-менеджмент • "рух за гуманні стосунки "

План:

1.Поняття менеджменту, як самостійної області знань. Сутність понять,"управління" та "менеджмент".

2.Значення та завдання менеджменту.

3. Історичні етапирозвитку менеджменту в світі та в Україні.(самостійне вивчення)

4. Сутність та класифікація методів менеджменту.

1.Поняття менеджменту, як самостійної області знань. Сутність понять,"управління" та "менеджмент

Поряд із поняттям "управління" сьогодні в наш словниковий запас увійшов термін "менеджмент'". І це не випадковість, а закономірність, яка обумовлена орієнтацією нашої економіки на ринкові методи господарювання, що давно вже діють у більшості розвинутих державах світу. Вивчення досвіду цих держав показує, що своїм досягненням вони багато в чому завдячують системі управ­ління виробництвом. Очевидно, що діючі там схеми управління підприємствами, організаціями, які, власне, й привели до успіху економіку цих країн не могли не зацікавити наших учених та практиків. Досліджуючи ці схеми з метою набуття власного досвіду, вони виявили, що обійтися без менеджменту тут неможливо. Це і є головною причиною того, що слово "менеджмент" іноземного походження потрапило до нашого лексикону сьогодні й, напевно, назавжди.

Нерідко нам доводиться чути, що поняття "управління" та "менеджмент" за своїм змістом тотожні, що це лише своєрідні "примхи" наших економістів у "копіюванні" Заходу привели до підміни управління менеджментом. Це як би лише данина моді й не більше. Чи так це насправді, чи є корінні відмінності в змісті цих понять, як їх необхідно трактувати? Ось питання, на які нам треба дати відповідь.

*У правління - це цілеспрямована дія на об'єкт із метою зміни його стану, або поведінки у зв'язку зі зміною певних обставин. Звідси випливає, що управляти процесами, які протікають на будь-якому підприємстві, в організації, що і є об'єктами, означає змінювати їх стан

шляхом зміни всіх, або окремих, існуючих там виробничих факторів, до яких відносяться *матеріальні, *енергетичні, *фінансові, *трудові інформаційні ресурси тощо. Але ефективний результат будь-якого управління навіть при використанні найбільш передових технологій, матеріалів, висококвалі­фікована робітників буде досягнутий лише за умови правильного, розумного, наукового керівництва всім залученим до нього персоналом, узгоджених його дій. Саме таке завдання покладається на менеджмент, що в перекладі з англійської мови означає "керівництво, завідування, вміння обходитись з чимось, вміння справлятися з роботою". Таким чином, управління - це прої іес ув'язки всіх необхідних компонентів для досягнення певного результату, а менеджмеї іт - це іі іструмент, система організації праці, яка забезпечує існував шя такої ув'язки. Менеджмент є складовою частиною управління. Він реалізується лише людьми, керівниками, тоді як управлії шя можливе й за допомогою техніч­них засобів (роботів, електронних систем, наприклад, коли мова йде про управління певним технологічним процесом, машиною тощо).

У зарубіжній літературі існує чимало визначень менеджменту, але всі вони об'єднанні однією основою - людськими стосунками в процесі праці, організаторськими здібностями керівників, побудовою органів управління підприємствами, організаціями. Так, Оксфордський словник англійської мови дає такі тлумачення менеджменту:

>менеджмент - не спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками);

>менеджмент - це влада та мистецтво керівництва;

> менеджмент - це вміння організовувати ефективну роботу апарату управління (служб працівників);

> менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, служби й підрозділи.

Менеджмент - це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп у ефективну й продуктивну групу. Саме менеджмент створює економічний і соціальний розвиток. Він є його результатом. Всюди, де ми вкладаємо економічні фактори виробництва, особливо капітал, ми не досягали розвитку. Розвиток справа швидше людської енергії, ніж економічного багатства. Генерування людської енергії і надання їй напрямку є головним завданням, задачею менеджменту.

П.Друкер

Отже, якщо управляти можна всіма елементами виробництва, то керувати можна лише людьми, персоналом. Тому, якщо ми вживаємо термін "управління" стосовно людей, персоналу, то ми повинні розуміти в такому випадку не все управління в широкому змісті цього слова, а лише менеджмент як складову частину управління, або управління у вузькому розумінні цого слова.

Звідси стає зрозуміло, чому часто в поняття "управління" та "менеджмент" укладався однаковий зміст, адже вони є синонімічними.

Як не дивно, але навіть у визначенні поняття "менеджмент" у словнику "Управление народным хозяйством" (М., Политиздат, 1983, с.67), коли нішо капіталістичне, навіть найпрогресивніше, не сприймалося соціалістичною системою, не вдалося "замаскувати" основну ідею існування менеджменту в іноземних фірмах: "Менеджмент-система управленім на капиталистических фирмах и предприятиях, имеет двойственную природу. С одной стороны менеджмент выполняет функцию управления по координации (согласованию) действий работников данного предприятия или фирмы, характерную для всех способов производства, а с другой -функцию реализации частной собственности на средства производства, т.е. осуществляет практически эксплуатацию наемных работников для получения максимальной прибыли. Ядро менеджмента составляют управляющие - менеджеры которых буржуазные экономисты и социологи питаються изобразить энергичными, способными специалистами, дружески настроенными крабочим. В действительности, главным мотивом, целью менеджера является получение максимальной прибыли фирмой, предприятием".

З наведених вище визначень менеджменту можна зробити заключения про те, що це поняття є багатомірним і характеризується організаційною, функціональною та особовою складовими.

> Організаційна складова менеджменту - це ієрархія управління підприємством,

в якій виділяється вища, середня та низова ланки. ^Функціональна складова - це поточний процес виконання функцій менеджменту:

планування, організації, мотивації та контролю за реалізацією цих функцій. Особова складова - це мистецтво керівника управляти виробничими процесами

через конкретних людей, його власні морально-психологічні якості та рівень

знань.

Усі підходи до вивчення поняття «менеджмент» зводяться до наступних узагальнень:

менеджмент розглядається як вид діяльності людини, спрямований на досягнення мети;

менеджмент визначається як процес, з допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації і управляють ними, займаються постановкою їх мети і розробкою способів її досягнення;

менеджмент розглядається як ієрархічна організаційна структура, в межах якої реалізовуються функції управління;

менеджмент розглядається як категорія людей, зайнятих управлінням.

Таким чином, узагальнюючи різноманітні визначення та складові менеджменту, можна прийти до наступного визначення його суті:

Менеджмент - це складова процесу управління, яка забезпечує й координацію дій персоналу підприємства (організації) на всіх його ' рівнях з раціонального використання ним наявних ресурсів із

застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних норм

керівництва.

Інакше кажучи, менеджмент означає організацію роботи колективу згідно з метою його діяльності. Найціннішими в менеджменті є люди, співробітники як основний елемент будь-якого виробничого процесу. Знайти або виховати компетентних співробітників набагато складніше, ніж отримати, наприклад, інвестиції. Менеджмент понад усе цінить людей із оригінальними ідеями. Він вчить працювати не так швидко, як мудро.

* Отже, менеджмент - це швидше практична діяльність, ніж наука чи професія, хоч він охоплює як одне, так і друге. На західних підприємствах розрізняють:

> топ-менеджмент, тобто вищу ланку керівництва (генеральний директор та

інші члени управління);

> мідл-менеджмент - середню ланку керівництва (керівники самостійних відділів)

> ловер-менеджмент - низову ланку керівництва (керівники підвідділів та інших

підрозділів).

Щоб змінити існуючу нині в Україні економічну ситуацію, необхідно виховати керівників нового типу, які б діяли за ринковими законами. І тут не завадить звернутися до закордонного досвіду підготовки менеджерів, використання існуючих там технологій управління ринковим механізмом господарювання.