Вивчення літературної географії Житомирщини

Література рідного краю в контексті сучасних освітніх завдань

Хід лекції

План

Укоопспілка

Житомирський кооперативний коледж бізнесу і права

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової

комісії загальноосвітніх та

природничих дисциплін

Лекція з елементами реферативних робіт студентів

Тема: Література рідного краю. Загальне ознайомлення із художніми творами митців рідного краю.

Навчальна мета: засвоїти знання про літературу рідного краю, ознайомитися із життєвим та творчим шляхом основник представників; поглибити й узагальнити знання про життя та творчість письменників Житомирщини.

Виховна мета: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховати у студентів потребу поглиблювати знання із історії та теорії української літератури; виховати у студентів повагу до представників відповідного періоду розвитку літератури.

Розвивальна мета: розвивати у студентів уміння: сприймати інформації у слуховому форматі; доцільно конспектувати; підготовки науково-дослідної роботи, а також розвивати мовленнєво-комунікативні вміння студентів.

Методична мета: активізація пізнавальної діяльності студентів на основі конспектувальної роботи.

1. Література рідного краю в контексті сучасних освітніх завдань.

2. Вивчення літературної географії Житомирщини.

3. Літературне краєзнавство Полісся.

4. Талантами багата Житомирщина.

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, комп’ютер.

Наочність: книги представників;портрети, збірки..

Міждисциплінарні зв’язки: історія України

Забезпечувані: теорія літератури, українська література, історія України

Забезпечуючі: українська література

Література:

Основна:

Українська література: Підручник для 11 класу загальноосвіт. навч. заклад.: Рівень стандарту, академічний рівень / О.І Міщенко. – К., Ґенеза, 2011. – 304 с.

Допоміжна:

1. Білоус П. Преображення. Лірика. – Житомир, 1999. – 176 с.

2. Грабовський В. Солов’їне серце. Поезії. – Житомир: Полісся, 2003. – 204 с.

3. Концевич Є. Вона йшла усміхнена… Новели. Оповідання. Етюди. – Житомир, 2002. – 215 с.

4. Поліський дивосвіт. Література рідного краю: Житомирщина. Посібник-хрестоматія у 2-х ч. Ч. 2: Художні тексти / За ред. проф. С.О. Пультера. – Житомир, 2002. – 544 с.

5. Кожному мила своя сторона / Упорядн. Л.І. Бондарчук, Л.С. Демченко. – Житомир: Журфонд, 1997. – 192 с.

На літературний процес останнього десятиліття вплинули кардинальні суспільно-політичні зміни, що відбулися в Україні. Це і проголошення незалежності, і початок формування української держави, і зміни в системі освіти національної школи. Сьогодні "активізуються естетичні пошуки, утверджується розкутість художнього мислення, інтеграція у світовий літературний процес із його філософсько-естетичним розмаїттям. Художня свідомість сучасного письменства зазнає глобальних змін та переорієнтації, відбувається переоцінка життєвих та естетичних цінностей – зрештою, завершується ще одна літературна епоха і на наших очах постає і формується нова якість художнього слова".

Зміна епох диктує свої пріоритети, незмінною ж цінністю, етичною й логічною необхідністю залишається відчуття рідного краю. Рідний край – той, що народжує, той, що навколо нас, той, що постійно відлунює в нашій душі. Він частка тієї сили, яку особистість зберігає протягом усього життя. Рідний край викликає особливі почуття, бо він частка тієї рідної сили, яку особистість зберігає упродовж усього життя. Земля, де людина народжується чи самостверджується, супроводжує її завжди, упродовж усього життєвого шляху, у період вільних міграцій стає «малою батьківщиною», реальністю не лише фізичною, а в більшій мірі - духовною й етичною, бо здійснює помітний вплив на формування елементів світогляду й уподобань особистості.

Часто трапляється так, що десь поруч живе неординарна, талановита людина, а школярі того й не знають. У їхній уяві склада­ється враження, що десь далеко, жили чи живуть відомі митці, про яких знає вся Україна, Європа, світ — тут же, у малій батьківщині, таких немає. На щастя, у нас є талановиті, неординарні особистості, севастопольська і кримська земля багата талантами, треба тільки їх помічати та відкривати для себе, і тоді ще милішим, дорожчим і більш значущим стане рідний край.

2. Кожна область відзначається певними історичними і літератур­ними пам'ятками. Багато пам'ятних місць є і на Житомирщині.

У 1649 році тут зі своїми полками в с. Паволоч (нині Попільнянський район) перебував Богдан Хмельницький; на Полісся поширило­ся повстання гайдамаків 1768 року (Коліївщина); у м. Новограді-Волинському у 1823 році організувалось найлівіше крило декабристів - «Союз об'єднаних слов'ян», очолюване братами-офіцерами П. і А. Борисовими.

З почуттям гордості називає кожен житомирянин ім'я уродженця Житомира - героя Паризької комуни Я. Домбровського, видатного ро­сійського полководця М. Кутузова, що певний час жив у м. Горошки (нині Володарськ-Волинський), славного земляка з Чуднівського ра­йону Г. М. Вакуленчука - учасника збройного повстання на панцерни­ку «Потьомкін».

Як приємно послухати юнака або дівчину, які в розмові чи диспуті виявляють глибокі знання місцевого літературного матеріалу.

Вивчення літературної географії своєї місцевості ставить мету: поглибити і розширити знання учнів з літератури, вихо­вувати їх на кращих традиціях рідного краю, популяризувати культурні надбання серед населення, збирати нові дані про письменників - земляків і тих, хто тимчасово перебував у нашій області.

Потрібно ознайомлювати студентів з місцевими літературними фактами, екскурсії в облас­ний краєзнавчий музей для вивчення культурних цінностей; бесіди про твори та читацькі конференції по книгах місцевих письменників або тих, хто був зв'язаний з нашим краєм; виготовлення ілюстративних альбомів, стендів, таблиць, карт, реферати на основі місцевого літературного матеріалу і створення в шкільному одичному кабінеті мови літератури куточка «Літературна Житомирщина»; випуск літературних і радіогазет до пам'ятних літератур­ні організація художніх літературних вечорів видатним письменникам, діяльність яких проходила на Поліссі, зустрічі з письменниками-земляками. Зібрано багато цікавих літературно-краєзнавчих фактів про зв'язки з Житомирщиною Т.Г. Шевченка. Під час вивчення життєвого і творчого шляху поета, а також його поеми «Гайдамаки» поет перебував на Волині.

По закінченні Академії мистецтв у 1845 році молодий Шевченко працював у Київській археографічній комісії. Виконуючи завдання комісії, він восени 1846 р. відвідав Київщину, Поділля і Волинь.

У Житомирському обласному архіві виявлено два розпоряджен­ня київського генерал-губернатора Бібікова, де вказано коло завдань і повноважень Т. Г. Шевченка під час поїздки по Волинській губернії.

Тарас Григорович проїхав через Васильків, Білу Церкву, Сквиру, Липовець, побував у Кам'янці-Подільському, Почаєві, Кременці, Бе­рестечку, Дубно, Острозі, Корці, Новограді-Волинському, Житомирі. В Житомирі він затримався найдовше. Причину перебування поета на Житомирщині треба вбачати в його давньому і глибокому інтересі до народних повстань, зокрема до гайдамаччини.

Під впливом вражень від Волині в роки заслання Шевченко напи­сав поему «Варнак» та однойменну повість. Про Полісся великий Ко­бзар згадує також у поемах «Петрусь», «Княжна», «Відьма».

Дбайливо збирав поет дані про Семена Палія. У 1702 році Палій розбив під Бердичевом польське військо, але гетьман Мазепа садо­вить героя у бердичівську в'язницю, а потім висилає у Сибір. Згодом Петро І звільнив Палія з ув'язнення, і він брав активну участь у боях зі шведами під Полтавою. В альбомі поета 1846-1850 років є запис пісні про Семена Палія і гетьмана Мазепу («Під городом під Солидоном»). На основі вивчення історичних фактів Шевченко пізніше змалював образ Семена Палія у відомій поезії «Чернець».

На Житомирщині є літературно-меморіальні музеї Оноре де Бальзака (в с. Верхівня Ружинського району) та М. Шпака (в с. Липках Попільнянського району). Крім того, при Новоград-Волинському бу­динку культури є кімната-музей Лесі Українки.

Цікаві історичні відомості про наш край подають старовинні книги «Житомирський могильник», «Нарис історії Волинської землі до кін­ця XIV ст.» Андріашика (видання 1888 р.), «Волинь. Исторические судьбы Юго-Западного края» П. Батюшкова, оригінальне досліджен­ня Вержбицького «Краткое описание города Житомира» та ін. Части­на вказаних книг зберігається в обласній бібліотеці.

В нашому краї в 1897-1898 роках жив і працював у місцевій газеті «Волинь» М. М. Коцюбинський. В одному з листів до дружини письменник писав про свою роботу в ре­дакції: «Будь ця газета з симпатичним напрямком, стій коло неї живі люди, легше було б співробітничати. А то маєш таке почуття, наче сидиш у купі гною, а навколо тебе всякі паразити. Гидко!».

У газетіКоцюбинський вів відділ «Свет и тени русской жизни» Незважаючи на цензурні рогатки, він намагався викривати ці «тіні» буржуазного суспільства. «Часи не ті» - так назвав письменник стат­тю про боротьбу робітників проти мільйонера-заводчика Вороніна. В іншій статтіі - «Шкільна справа» - критикувались недоліки у навчанні дітей, тілесне покарання учнів. Письменник проводив думку про народність мистецтва, про необхідність створення народних театрів з українським репертуаром. У музеї збері­гаються номери газет «Волинь» із зазначеними статтями.

На час перебування в Житомирі припадає знайомство М. Коцю­бинського з російським поетом Г. О. Мачтетом, автором відомої рево­люційної пісні «Замучен тяжелой неволей».

Палко любила Полісся Леся Українка. Тут, на крутих берегах Случі, в Новограді-Волинському, пройшли її вісім дитячих років. На все життя в серці поетеси лишились враження від природи рідного краю, від працьовитого народу, захоплюючі народні казки, пісні, леге­нди. Саме в «найріднішому краї» (тобто Поліссі) пробудилося в неї поетичне слово. В ряді творів — поетичних, прозових і драматичних, написаних у Поліському краї,- вона закликала народ до боротьби з царизмом («Досвітні вогні», «Коли втомлюся я життям щоденним», «Товаришці на спомин», «Давня казка», «Метелик», «Пісні про волю», «Мріє, не зрадь» та ін.).

У музеї зберігаються особисті речі поетеси: інкрустована короб­ка, пенал, чашечка, корсетка, а також унікальні видання її творів. У Новограді-Волинському зберігся і будинок, де народилась і провела своє раннє дитинство наша славна землячка.

Леся наголошує про зв'язки з Полісь­ким краєм Марка Вовчка (згадує в творі «Невільничка»), П. П. Гулака-Артемовського, який учителював у Бердичеві в 1814-1817 роках, С. Васильченка, що навчався в Коростишівській учительській семінарії!

На Житомирщині є чимало місць, пов'язаних з іменами видатних українських і зарубіжних письменників. У Житомирі жили і працювали в другій половині XIX століття польський письменник Ю. І. Крашевський, а також національний герой Польщі, друг і сподвижник Т. Г. Шевченка - революціонер-демократ Сигизмунд Саратовський. Деякий час у селі Верхівня у мастку поміщиці Е. Ганської жив Оноре де Бальзак; про нашу область згадує у своїх творах класик єврейської літератури Шолом Алейхем («Найщасливіший у Кодні», «З базару»).

Дорогі житомирянам імена видатних українських радянських письменників, які жили і творили в нашому краї.

Понад два десятиріччя прожив у Житомирі І. А. Кочерга. Саме тут розквітло самобутнє обдарування драматурга. З-під пера драмату­рга в цей період вийшли широко відомі поеми «Алмазне жорно», «Свіччине весілля», «Фея гіркого мигдалю», цикл «Кооперативні п'єси». У Житомирі жив і працював у 1914-1917 роках О. П. Довженко. В с. Білокоровичах Олевського району в 1915—1923 роках учите­лював С. Тудор.

У м. Овручі на початку 30-х років учителював А. Малишко. Серед розкішної поліської природи в с. Романівці Попільнянського району пройшли дитячі роки М. Т. Рильського. У 1919-1920 ро­ках він учителював у селах Романівка і Вчорайше.

Окреме місце в музеї займають матеріали про нашого земляка поета-партизана М. Шпака (Шпаківського), який загинув від рук гес­тапівських катів у 1942 році. Із затамованим подихом розглядали учні бойові агітлистівки, які герой друкував у підпіллі.

У Житомирі починали літературну діяльність російські радянські письменники Л. Нікулін і О. Безименський. У нашій області побували М. Островський і В. Маяковський.