Фортеця і замок – різниця

Оборонні споруди Київської Русі

Про вали, кліті, заборола. Рис. 1.

У Київських укріпленнях висота валу разом із заборолами сягала висоти 16 м, ширина підошви 27 м, рів глибиною 10 м, шириною 15 м.

Донжон (фр.

donjon — володіння) — головна житлова і найкраще укріплена башта феодального замку в середньовічній Європі, яка виступала в якості рятівного пункту оборони. Якщо ворог захоплював замок, то донжон лишалась останнім «володінням», звідсіля й назва. Вважалась символом неприступності замку.

Замки України — одні з найцікавіших пам'яток історії в Україні. За даними кандидата історичних наук Сергія Трубчанінова, вчені налічують в Україні понад 5000 пам'яток фортифікації, проте від більшості з них сьогодні немає й сліду.

116 твердинь — або лише їх руїн — збереглося до нашого часу. Найвідомішими є замки Львова, Кам'янця-Подільського, Хотина, Мукачевого та інших міст на заході України.

Більшість замків і фортець України споруджені на місці давньоруських фортець.

У 14 ст. на історичну сцену виходить вогнепальна зброя. Але вона була ще не досконала. Тому ідеальним захистом від неї було будівництво високих і товстих мурів. У товщині мурів споруджували бійниці для стрільби. У давніх фортецях, ще до появи вогнепальної зброї, бійниці були вузькими і високими – для стрільби з лука. З розвитком вогнепальної зброї бійниці трансформуються. Вони були різних видів, але всі мали невеличкі зовнішні отвори – круглі або ключоподібні. Із внутрішньої сторони бійниці були врізані у товщину муру і мали бруствер, на який можна було сперти зброю. Рис. 2

Стіни завершувалися по-різному. Або мерлонами, або критими галереями. Також дуже часто на стінах або баштах споруджувалися машикулі. (див. Хотин 13, Луцьк 23, Острог 28)

Машикули́ (фр.

machicoulis, от средневекового фр. mache-col, «бить в голову») — навесные бойницы, расположенные в верхней части крепостных стен и башен, предназначенные главным образом для вертикального обстрела штурмующего стены противника, забрасывания его камнями и т.п. (див. Кам’янець 18)Рис. 3.

Форте́ця — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначеними для тривалої кругової оборони.

Зазвичай, це обнесенна фортечним муром територія, у якій перебуває постійний гарнізон, з великим запасом продовольства та озброєння, для перебування у довготривалій облозі. Споруди фортеці складалися з мурованого замку, веж, сполучених фортечною стіною з бійницями. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці будувалися казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень.

За́мок — укріплена будівля, що використовується для захисту від ворога та зазвичай служить командним центром. Як правило, замок займає найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. Найчастіше цей термін вживається для позначення невеликої фортеці, переважно середньовічної, що здатна сама себе забезпечувати ресурсами. Нерідко замком також називають обнесену муром будівлю чи групу будівель, які були помешканням феодалів, і мали як оборонну, так і жилу функції.