Спорудження біологічного очищення

ПОЛЯ ФІЛЬТРАЦІЇ.

Підготовка полів фільтрації до пуску й налагодження полягає в контрольному пропуску розрахункових кількостей води по що підводять і відводять каналам і мережам, перевірці висотних оцінок і розмірів карт і валиків, забезпечення необхідними пристроями (випуски на карти, аварійні випуски в канави, що відводять, утеплювальні щити), забезпечення персо-нала засобами зв'язку й теплих приміщень.

Перед пуском полів, рослинність із робочої поверхні повинна бути вилучена, а сама поверхня поорана.

Налагоджувальна бригада повинна встановити: режим роботи й послідовність заливання карт стічною водою, а також перевірити наявність засобів механізації для технологічного обслуговування роботи полів фільтрації.

БІОЛОГІЧНІ СТАВКИ.

Те ж.

БІОФІЛЬТРИ Й АЭРОФИЛЬТРЫ.

До початку випробування біофільтрів перевіряють якість і фракційний склад завантажувального матеріалу, стан системи розподілу води й вентиляції.

Завантажувальний матеріал перевіряють на:

міцність (1 кг с/см²);

морозовитривалість (не менш 10 циклів випробувань);

щелочеустойчивость (не менш 5-ти кратне просочення насиченим розчином лугу);

кислотоустойчивость (кип'ятіння протягом 1 години на 5% розчині HCl (V_ЗАГР = 3 V_КИСЛ).

Послу випробувань не повинне бути помітних ушкоджень, маса не повинна зменшитися більш ніж на 10%. Повинна бути перевірена система розподілу стічної води по повер-хности фільтра, зроблена ревізія механізмів і налагоджена їхня робота.

У реактивних зрошувачах перевіряють висоту їхнього розташування над завантажувальним матеріалом (0,2 м) і напір (не менш 0,5 м).

При спринклерному розподілі регулюють роботу дозувального бачка (сифон повинен спрацьовувати при максимальному рівні) перевіряють розміщення спринклерів (щоб перекры-вали один одного). Голівки спринклерів установлюються на одному рівні (0,15...0,2 м вище поверхні).

Під час пускового періоду на поверхні біофільтра повинна утворитися биопленка. “Дозрівання” біофільтра досягається поступовим збільшенням на нього навантаження по забрудненнях. Спочатку стічну воду подають невеликими порціями в такий спосіб щоб добовий обсяг поданої на фільтр води не перевищував 10 - 20 % обсягу фільтруючого матеріалу. Коли зміст нітритів складе 50% азоту амонійних солей, навантаження на біофільтр збільшують і доводять до розрахункової величини.

Пусковий період у теплий час триває 1...1,5 місяця й більше.

АЭРОТЕНКИ.

Перед пуском в експлуатацію до заповнення водою аэротенки ретельно оглядають і звільняють від сторонніх предметів. Роблять ревізію запірно-розподільних арматур (щитових затворів, засувок). Аератори повинні бути розташовані строго горизонтально й на одному рівні. Повинне бути забезпечене наявність діючих контрольно-вимірювальних приладів (для виміру ). Воздуховоды попередньо інтенсивно продувають при закритих засувках до фильтросам. Продувку ведуть доти поки припиниться виліт іржавого пилу.

Після продувки перевіряють рівномірність виходу повітря через аератори. Для цього аэротенки по черзі заповнюють водою (бажано чистої) і включають повітря, поступово збільшуючи його подачу. Рівень води повинен бути на 0,2...0,3 м вище поверхні фильтрос-ных пластин. Спочатку повітря подають при відкритих засувках на водовыбрасных стояках, а потім їх закривають і по рівномірності виходу пухирців (візуально) визначають рівномірність їхнього виходу. При неякісному виході повітря фильтросные пластини перекладають. Після закінчення налагоджувальних робіт в аэротенках і вторинних відстійниках після включення систем циркуляції мулу й повітря приступають до робіт по створенню активного мулу. Звичайно активний іл вирощують у самому аэротенке, у теплий період року. На початку, у плині 2-3 доби через аэротенк пропускають прояснену в первинному відстійнику стічну воду в кількості 40...50% розрахункового, аэрируя її й додаючи в неї затримані у вторинних відстійниках дрібні пластівці коагулируемой суспензії. Потім подачу води в аэротенк припиняють, а його вміст продовжують піддавати безперервної аерації, у результаті чого відбувається наростання активного мулу.

Для харчування, щодня протягом 2...3 годин в аэротенк додають прояснену стічну воду.

Кількість додає воды, що, береться з розрахунку, що навантаження на 1 м беззольної речовини мулу по БПК₅ повинна становити 250...350 мг.

За ходом утворення й укрупнення пластівців ведуть постійний контроль, у процесі якого стежать за зникненням у мулі азоту амонійного, за появою нітратів і розчиненого кисню. Коли обсяг мулу досягне 25...30% обсягу набраної суміші й іл буде представляти однорідну суспензію быстроосаждающихся пластівців мулу, можна починати експлуатацію аэротенка, поступово доводячи навантаження до розрахункової.

Спочатку включають один аэротенк й один відстійник, у які подають 10...20% стічної води (з 150 мг/л). Выпадающий у вторинних відстійниках іл безупинно перекачують в аэротенк, а в міру нагромадження мулу й одержання незагниваючої очищеної води (поява нітритів і нітратів) кількість води доводять до розрахункової величини. Після утворення надлишкової кількості мулу його направляють послідовно на наступні вводити в експлуатацію аэротенки, де повторюється процес нарощування мулу до необхідного обсягу.

При сприятливих умовах пусковий період закінчується в плині 1 місяця.

Для прискорення процесу можна скористатися активним мулом з аэротенков будь-якої діючої станції, а також ставковим або річковим мулом, не забрудненим нефте-продуктами. З річкового мулу видаляють важкі мінеральні домішки, після чого його зливають в аэротенк, де він аэрируется без стічної води в плині 12 годин. Потім починають подавати стічну воду, доводячи навантаження до розрахункової.