Предмет регулювання та методи господарського права

ТЕМА 1. Основи правового регулювання господарської діяльності

Отбор проб и подготовка их к анализу. 138

Контактные резервуары. 129

Доочистка на ершах. 127

Сооружения для биологической очистки в естественных условиях. 120

Распределение сточных вод по поверхности биофильтра. 120

Башенные биофильтры. 119

Дисковые (погружные) биофильтры. 119

Биофильтры с пластмассовой загрузкой. 118

Высоконагружаемые біофільтри (аэрофильтры). 117

Капельные биофильтры. 115

Тонкослойные илоотделители. 112

Флотационное илоуплотнение. 109

Расчет вторичных отстойников. 108

АЭРОТЕНКИ ПРОДЛЕННОЙ АЭРАЦИИ. 106

Расчет системы аэрации (через фильтросные пластины). 98

Аэрация сточных вод. 95

Расчет аэротенков. 92

Биологическая очищення в штучних умовах. 88

Биотермическая обработка (компостирование) осадков сточных вод. 85

Радиационный способ обеззараживания осадков. 84

Химическое обеззараживание. 84

Сжигание осадков. 82

Термическая сушка осадков. 81

Обезвреживание нагреванием. 80

Компостирование осадков. 85

Утилизация осадков. 86

Выбор метода и технологической схемы обработки осадков. 87

БИОЛОГИЧЕСКАЯ ОЧИСТКА ГОРОДСКИХ СТОЧНЫХ ВОД. 88

АКТИВНЫЙ ИЛ И ЕГО СВОЙСТВА. 88

Подача воздуха. 90

Аэротенки. 90

ОКСИТЕНК (ВНИИ ВОДГЕО). 100

ОКСИТЕНК СИСТЕМЫ “ЮНОКС” (США). 101

АЭРОТЕНК - ОТСТОЙНИК. 102

АЭРОАКСЕЛЕРАТОР С ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЗОНОЙ АЭРАЦИИ. 103

АЭРОТЕНК - ОТСТОЙНИК (КОНСТРУКЦИЯ НИИ КВОВ). 103

АЭРОТЕНК - ОСВЕТЛИТЕЛЬ (НИКТИ ГХ Украина). 104

ПРОТИВОТОЧНЫЙ АЭРОТЕНК. 105

Вторичные отстойники. 108

Биофильтры. 114

Сельскохозяйственные поля орошения. 122

Биологические пруды. 122

МЕТОДЫ ДООЧИСТКИ СТОЧНЫХ ВОД. 125

Обеззараживание сточных вод. 129

Выпуск очищенных сточных вод в водоем. 132

Распределительные и измерительные устройства. 133

ГЕНПЛАНЫ ОЧИСТНЫХ СООРУЖЕНИЙ И СХЕМЫ ВЫСОТНОГО РАСПОЛОЖЕНИЯ ОЧИСТНЫХ СООРУЖЕНИЙ. 135

Контроль за работой очистных сооружений. 137

ПРИЕМКА, ПУСК И НАЛАДКА ОЧИСТНЫХ СООРУЖЕНИЙ. 139

Основные причины низкой эффективности работы очистных сооружений. 144

ИНТЕНСИФИКАЦИЯ РОБОТИ ОЧИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ. 145

Интенсификация работы сооружений биологической 147

очистки сточных вод. 147

1.1. Предмет регулювання та методи господарського права.

1.2. Господарські правовідносини, їх види та ознаки.

1.3. Поняття, особливі ознаки та система господарського законодавства.

1.4. Державне регулювання господарської діяльності.

1.5. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.

Господарське право – це система норм, які регулюють господарські відносини, тобто ті відносини у які вступають підприємства, установи, організації у ході своєї господарської діяльності. Отже, господарські відносини у сфері економіки складають предмет регулювання господарського права.

Предмет господарського права визначається за допомогою двох основних категорій:

1. Народне господарство – сукупність підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, у тому числі особистих підсобних господарств, які розташовані і діють в певних територіальних межах (на території України) і творять систему суспільного виробництва, обміну, розподілу і споживання. Також це сукупність усіх галузей та сфер господарювання даної території.

2. Господарська діяльність (згідно з ст. 3 ГК України від 16.01.2003 р.) – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення і реалізацію продукції, надання послуг, виконання робіт вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів, з метою одержання прибутку – це підприємництво. Може провадитись і некомерційна господарська діяльність, яка не має на меті одержання прибутку.

Методи господарського права – це сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на діяльність суб’єктів господарювання. Методи господарського права базуються на двох основних принципах:

1. Загальнодозвільний – означає «дозволено все, що не заборонено законом». Він стосується виключно діяльності окремих підприємств, фірм, компаній і т. д.

2. Спеціальнозобов’язуючий – означає «дозволено те, що встановлено законом». Цей принцип стосується виключно діяльності державних установ, організацій, які здійснюють функції управління економікою (ДПА України, АМК України, ФДМ України тощо).

Основні методи господарського права:

1. Метод автономних рішень суб’єктів господарювання.

Існують рішення, які суб’єкти господарювання приймають самостійно: яким видом діяльності займатися, в якій організаційно-правовій формі організовувати бізнес, що виробляти, кого наймати на роботу та ін.

2. Метод владних приписів (заборон, засторог закону).

Законодавство накладає певні обмеження на здійснення господарської діяльності, наприклад, що стосується процедур ліцензування, патентування тощо.

3. Метод рекомендацій.

Держава в особі уповноважених органів надає суб’єктам господарювання певні рекомендації щодо удосконалення їх діяльності, вирішення окремих господарських проблем. А суб’єкти господарювання вже на свій власний розсуд використовують їх.

4. Договірний метод.

У ході своєї діяльності суб’єкти господарювання вступають у майнові договірні правовідносини з іншими суб’єктами як рівноправні сторони на основі вільного волевиявлення своїх інтересів.