Моделювання горизонталей. Після виконання основних робіт, тобто збір, коригування, підписування, можна приступати безпосередньо до самого моделювання горизонталей

Після виконання основних робіт, тобто збір, коригування, підписування, можна приступати безпосередньо до самого моделювання горизонталей.

Це можна зробити за допомогою команди [ Создать ЦМР... ] – створити регулярну ЦМР використовуючи помічені пікети або контури. Для виконання цієї команди потрібно помітити всі об’єкти, інформація яких повинна використовуватися в формуванні ЦМР. ЦМР створюється в прямокутній області, що описує помічені об’єкти і поміщає в спеціальний шар з стилем ЦМР-сітка.

Команда [ Выровнять ЦМР внутри полигона ] використовується для співставлення ЦМР з площинними об’єктами гідрографії. Перед виконанням команди необхідно помітити ЦМР і полігон (звичайне озеро чи річка). В результаті виконання команди всім точкам ЦМР, що лежать всередині поміченого полігону, буде присвоєна його середня висота.

Для самого моделювання горизонталей потрібно виконати команду [ Горизонтали из ЦМР... ], яка будує горизонталі по ЦМР-сітці. Для побудови горизонталей потрібно помітити ЦМР-сітку і виконати цю команду, після чого потрібно ввести січення рельєфу (різниця висот між сусідніми горизонталями).

Побудовані горизонталі будуть по умовчанню поміщені в перший шар. Далі потрібно змінити їх шар на необхідний зразу ж після побудови (поки всі вони помічені).

Команда [ Интерполировать горизонтали... ] використовується для формування проміжних горизонталей методом інтерполяції. Для її виконання необхідно:

1) помітити існуючі горизонталі;

2) вказати бажане січення рельєфу.

В результаті виконання команди програма побудує проміжні горизонталі.

Побудовані горизонталі будуть по умовчанню поміщені в перший шар. Аналогічно їх потрібно зразу ж змінити на необхідний шар (поки всі вони помічені).

Після побудови горизонталей використати команду [ Сгладить ], яка дозволяє згладити помічені об’єкти (частіше всього застосовується до горизонталей). Операція згладжування заключається в переміщені точок об’єкту які далеко стоять від загального напрямку контуру.

Після цього горизонталі підписуються методом описаним вище (Див. питання 8).

10. Оформлення і друк фрагментів топографічного плану

В результаті виконання команди [ Установить рамку ] помічений об’єкт буде встановлений в якості рамки карти. Команда дозволяє проводити швидку зміну рамки з декількох, вставлених командою [ Вставка|Разбивка на листы...].

Помітивши об’єкти і виконавши функцію [ Помеченные в рамку ] автоматично встановиться рамка, яка містить всі помічені об’єкти. Можна помітити всі об’єкти через [ Правка|Пометить все] для автоматичного створення рамки, яка містить всі об’єкти карти. Перед тим можна змінити масштаб використовуючи команду [ Карта|Свойства].

При активації цієї команди з’явиться діалогове вікно, в якому задаються розміри та масштаб листа карти для друку. Потрібно помітити прапорець [ Прямоугольная ] для задання прямокутної рамки і ввести геодезичні координати лівого нижнього кута рамки та розміри рамки на паперовому носії в міліметрах.

Для встановлення рамки потрібно використовувати команду [ Рамка и легенда... ], яка вставляє в карту рамку і позарамкове оформлення.

Можна створити відображення рамки і позарамкового оформлення використовуючи функції збору, потім рамку, по якій буде відтинатися зображення карти, перенести на задній план командою [Правка|На задний план].

Також можна створити рамку, елементи якої належать до різних шарів (це необхідно наприклад для присвоєння елементам різних товщин ліній). Для цього створюються, будь-які допоміжні шари з довільними іменами, але присвоюється їм всім стиль (Рамка и легенда) в Менеджері шарів.

Для створення параметрів, що необхідні для позарамкового оформлення (найменування листа, масштаб, виконавець та ін.) використовується Менеджер параметрів і виносяться на план в вигляді підписів.

Для вставки в рамку багаторядкових текстових блоків краще всього використовувати табличні шари, тобто шари, що мають стиль Таблиця.

Зберегти створювану рамку в форматі DMF, наприклад під іменем R-500.dmf.

Функція вставки рамки подібна з вставкою карти, однак при вставці рамки проходить її автоматичне зміщення з координатами кутів рамки заданих в [Карта|Свойства...]. Після виконання вставки потрібно лише змінити зміст підписів нового листа і роздрукувати карту, після чого можна знищити рамку.

Для друку наступного листа потрібно змінити координати кутів рамки карти і повторити вставку рамки в нову позицію (якщо карта містить більше одного листа).

Можна вставити в карту схему розбивки на листи для швидкого переключення між різними рамками.

Потім можна використати попередній перегляд для перевірки того, як буде виглядати частина, яка видається на друк карти, плану. Цей режим найбільш точно передає закінчений вид карти на аркуші паперу.

При активації команди [ Параметры страницы... ] (“Page Setup...”) з’явиться стандартне діалогове вікно Windows для настройки параметрів принтера та друку, таких як розмір та орієнтація паперу. Після натискання кнопки OK встановлені параметри вступають в силу.

При активації команди [ Печать... ] (“Print...”) з’явиться стандартне діалогове вікно друку Windows, в якому можна задати параметри друку. Після натискання кнопки OK буде виконаний друк фрагменту карти, обмежений рамкою (розміри рамки та масштаб карти задаються в розділі меню [ Карта|Свойства... ]). Для того, щоб карта на моніторі відображалась максимально близько до паперового представлення потрібно вибрати режим перегляду [ Вид|Распечатка ].

Діалогове вікно друку Windows дозволяє вибрати один з варіантів роздруку. При виборі пункту [Все] будуть роздруковані всі відкриті в даний момент карти, при виборі пункту [ Выделенный фрагмент ] буде роздрукована тільки активна карта.

При активації команди [ Печать окна ] також з’явиться стандартне діалогове вікно друку Windows, в якому можна задати параметри друку. Після натискання кнопки OK буде виконаний друк фрагменту карти, який в даний момент видно на екрані.

Рекомендована література

Базова література

1. Світличний О.О., Плотницький С.В. С24 Основи геоінформатики: Навчальний посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 295 с.

2. Майкл Зейлер. Моделирование нашого мира. Пособие ESRI по проектированию баз геоданных. ECOMM. - 2004 – 254 c.

Допоміжна література

1. Суховірський Б.І. Географічні інформаційні системи: Навчальний посібник. – Чернігів: Вид-во філії МГОУ, 2000.- 196с.

2. Суховірський Б.І. Геоінформаційні системи і технології в регіональному розвитку. – К.: „Знання України”, 2002.- 210с.

3. Шайтура С.В. Геоинформационные системы и методы их создания. – Калуга: издательство Н.Бочкаревой, 1998. – 252с.

4. Бугаевский Л.М., Цветков В.Я. Геоинформационные системы: Учебное пособие для вузов. – М.:Златоуст, 2000. – 222с.

Інструктивно-методична

1. Закон України „Про інформацію” від 02.10.1992р №2657-XII.

2. Указ Президента України від 01.08.2001р №575/2001 „Про поліпшення картографічного забезпечення державних та інших потреб в Україні”.

3. Державна програма з цифрового картографування України, затверджена начальником Головного Управління геодезії, картографії та кадастру при КМУ 04.05.1995р.

4. Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України №1355 від 2 грудня 1997 року.

5. Digitals для Windows 95/98/NT версия 5.0 Руководство оператора. Винница. 2001.

6. Інструкція по застосуванню програмного комплексу обліку земель та підготовки статистичних звітів “Земля”.

7. Практическое Пособие предназначено для начинающих Пользователей CREDO_DAT 3.0. Минск, 2002.