Лекція 5 методологія статистичного аналізу галузевого ринку

Література

Схема вибору трендових моделей для моделювання кінцевого попиту

Методичні підходи до прогнозування попиту. Теоретичний коефіцієнт еластичності

Прогнозування кінцевого попиту на товари і послуги має на меті якомога краще пристосувати інституційні одиниці до кон’юнктури ринку. Попит прогнозується на окремий товар, послугу або товарну групу. На основі прогнозу попиту надалі розробляються: 1) прогнози збуту (продажу) і обсягів виробництва підприємств, галузі, регіону, країни; 2) прогноз попиту на товар по галузі, регіону чи країні характеризує потенціал ринку товару. З урахуванням знання про конкурентів та імпорт такий прогноз сприяє регулюванню економічних процесів на рівні країни, регіону, галузі, а також формуванню стратегії діяльності підприємств.

Схему вибору трендових моделей для розробки прогнозу залежно від основної тенденції реалізованого попиту подано в табл. 6.18.

Таблиця 6.18

№ з/п	Ступінь задоволення потреби та основна тенденція попиту	Гіпотеза розвитку ринків	Модель прогнозування, її графічне зображення
t 1	В основному потребу задоволено, попит зростає рівномірно	У разі певного і своєчасного оновлення асортименту товару тенденція зростання збережеться	Пряма: y = a0 + а1t
t 2	Потреба задовольняється, попит зростає, але абсолютні прирости попиту зменшуються	Ринок насичений, рівень забезпеченості близький до раціональної норми, тенденція уповільнення зростання попиту зберігається	Логарифмічна функція: y = a0 + а1 lgt

Закінчення табл. 6.18

№ з/п	Ступінь задоволення потреби та основна тенденція попиту	Гіпотеза розвитку ринків	Модель прогнозування, її графічне зображення
t 3	Потребу задоволено і попит знижується	Товар витісняється з ринку іншими товарами або купується певним контингентом населення, чисельність якого зменшується. Тенденція збережеться в майбутньому	Гіпербола y = a0 + а1 (1/t)
t 4	Потреба не задоволена, попит зростає прискорено, темпи зростання стабільні (однакові)	Ринок далекий від насиченості, високі темпи зростання попиту зберігаються	Показникова функція: y = a0 ·а1t
t 5	Потребу не задоволено значною мірою, попит зростає з підвищенням темпів зростання	Ринок далекий від насиченості, товар належить до категорії дефіцитних, виробництво та продаж зростають високими темпами, тенденція збережеться на певний період	Парабола 2-го порядку: y = a0 + а1 t + а2t2

Поряд із точковим прогнозом у практиці прогнозування широко використовується інтервальний прогноз із довірчими межами.

Для однофакторної регресійної моделі у вигляді:	Формула розрахунку теоретичного коефіцієнту еластичності:
прямої
логарифмічної функції
гіперболи
показникової функції

Приклад 1. Визначити прогноз попиту на товар А, якщо коефіцієнт еластичності попиту від ціни становить 1,21. Кількість покупців у регіоні може бути 400 тис. чол. Досягнутий рівень продажу товару — 5 кг на особу за період. Передбачається зниження ціни товару на 4 %.

Розв’язання.

1. Визначається зростання попиту на товар А в разі зниження його ціни на 4 %. Темп приросту попиту = 4 · 1,21 = 4,84(%). Темп зростання попиту: 100 + 4,84 = 104,84(%). 2. Розраховується новий прогнозний рівень споживання товару «А» одним покупцем після зниження ціни: 5 · 1,0484 = 5,242 (кг). 3. Розраховується можливий обсяг продажу товару А на весь контингент покупців: 5,242 · 400000 = 2096,8 (т).

Знаючи нову ціну товару «А», можна визначити попит на нього у вартісній формі і, відповідно, обсяг роздрібного товарообороту по регіону, а надалі, з врахуванням частки ринку товару, — і за окремими підприємствами регіону, якщо середовище інституційних одиниць незмінне.

Приклад 2. Коефіцієнт еластичності попиту домогосподарств регіону на продовольчі товари становив 0,56 %. Середньодушовий дохід у базисному періоді дорівнював 170 грн, а у прогнозному періоді цей показник досягне 195 грн. У середньому на душу в регіоні було спожито продовольчих товарів у базисному періоді на суму 440 грн. Розрахувати прогнозне значення кінцевого попиту населення (у розрахунку на одну особу) у прогнозному періоді.

Розв’язання:

; ;

; (грн),

тобто прогнозна оцінка (у₀ + Dу)=440 + 36,22 = 476,22 (грн).

Коефіцієнти еластичності (як емпіричні, так і теоретичні) можуть бути розраховані у статиці за окремі періоди і утворювати ряд динаміки, за яким можна прогнозувати значення коефіцієнта еластичності.

Для прогнозування попиту на ринку непродовольчих товарів потрібно враховувати такі фактори: а) раціональну норму гардеробу чи споживання товару; б) знос наявного товару у населення для його заміни; в) додаткову потребу в товарі для забезпечення ним природного приросту населення до середнього рівня, який є прийнятним у суспільстві. Розглянемо приклади прогнозування попиту на окремі товари продовольчого і непродовольчого асортименту.

Приклад 3. Розробити прогноз попиту на фрукти в регіоні на 2000––2005 роки і визначити час досягнення їх нормативного споживання.

У місті проживає 405 тис. чол. Чисельність населення міста до 2000 року зросте на 1 %, а до 2005 року — ще на 7 %. Норма споживання фруктів у країні дорівнює 113 кг на рік на одну особу. У місті склався такий рівень споживання фруктів: у 1992 році — 48 кг, у 1998 році — 63 кг.

Розв’язання. 1. Визначається досягнутий середньорічний темп зростання споживання фруктів за минулий період:

(щорічно).

2. Визначається кількість років досягнення норми споживання за досягнутого середньорічного темпу зростання споживання:

, n = 12 (років),

тобто за досягнутого рівня споживання та його щорічного темпу зростання досягнення норми споживання фруктів може відбутися в 2010 році.

3. Визначається потенційний обсяг попиту на фрукти в місті на 2000 рік:

4. Розраховується прогноз попиту на фрукти в місті на 2005 рік:

Знаючи середню існуючу ціну товару, наприклад 15 грн за 1 кг, можна визначити вартісне вираження попиту на фрукти на перспективу в цінах 1998 року.

Для 2000 р.: 28249 · 15 = 423,7 (млн грн);

для 2005 р.: 38025 · 15 = 570,4 (млн грн).

Місцева влада може розробляти відповідні заходи щодо забезпечення населення цим товаром та щодо форм постачання.

Приклад 4. Розробити прогноз продажу телевізорів у регіоні, де проживало у 1998 р. 1320 тис. чол., на 2000 рік. Природний приріст населення в середньому становить 1,5 % щорічно. Коефіцієнт сімейності — 3,4. Середня забезпеченість телевізорами становить 64 % норми. Раціональна норма забезпеченості телевізорами — 160 од. на 100 сімей. Середній термін служби телевізора — 12 років. Досягнутий щорічний відсоток збільшення забезпеченості телевізорами за даними вибіркових спостережень становить 3,5 %. Середня ціна телевізора в цінах 1999 року — 1,5 тис. грн.

Розв’язання: 1. Попит на телевізори в 2000 році складатиметься під впливом таких факторів: а) попиту згідно з тенденцією щорічного наближення забезпеченості телевізорами до норми; б) попиту на заміну застарілих телевізорів, придбаних у 1988 році; в) попиту населення, яке представляє природний приріст і яке ще не має телевізорів. Тому розрахунок прогнозу потрібно проводити з урахуванням названих факторів.

1. Розраховується кількість сімей у регіоні за 1998 рік:

1320: 3,4 = 388,2 (тис. сімей).

2. Розраховується кількість телевізорів, які перебували в населення 1998 року:

388,2 · 0,64 = 248,45 (тис. шт.).

3. Визначається можлива забезпеченість телевізорами в 1999 році під впливом тенденції наближення забезпеченості до норми:

248,45 · 1,035 = 257 (тис. шт.).

4. Визначається можлива забезпеченість телевізорами в 2000 році під впливом тенденції наближення забезпеченості ними до норми:

248,45 · 1,035² = 266 (тис. шт.).

5. Розраховується можлива кількість продажу телевізорів в 2000 році під впливом тенденції наближення забезпеченості ними до норми:

266 – 257 = 9 (тис. шт.).

6. Визначається кількість телевізорів, необхідних для заміни придбаних раніше в 1988 році:

а) наявність телевізорів на початок 1988 року:

, х=170 (тис. шт.);

б) продаж телевізорів у 1988 році:

170 · 3,5 %: 100 % = 6 (тис. шт.).

7. Попит на телевізори в 2000 році для забезпечення природного прирісту населення (сімей):

а) наявність сімей у 1999 році:

388,2 · 1,015 = 394 (тис. сімей);

б) наявність сімей у 2000 році:

394 · 1,015 = 399,9 (тис. сімей);

в) приріст сімей у 2000 році:

399,9 – 394 = 5,9 (тис. сімей);

г) попит на телевізори цією частиною населення буде такий:

(5,9 · 1,035² · 0,64 · 160): 100 = 6,5 (тис. шт.).

8. Попит на телевізори в регіоні в 2000 році буде такий:

а) за кількістю телевізорів:

6 + 9 + 6,5 = 21,5 (тис. шт.);

б) у вартісному виразі (за цінами 1999 року):

21,5 · 1,5 = 32,3 (млн грн).

Таким чином, прогноз попиту в регіоні у 2000 році становитиме 21,5тис. телевізорів на суму 32,3 млн грн. Отриманий прогноз попиту на телевізори є ймовірним, оскільки можливі такі зміни: а) деяка частина населення вирішить обновити свої морально застарілі апарати, не дочекавшись кінця 12-річного терміну експлуатації; б) середні відсотки змін (за приростом сімей, чисельністю населення, наближенням до норми і т. ін.) можуть мати зміни з урахуванням обставин конкретного періоду; в) на ринку можуть з’явитися інші можливості придбання товару, наприклад через віртуальні магазини, за поштовими каталогами і т. ін.

Питання для самоконтролю

1. Які ознаки можна використовувати для вивчення структури покупців?

2. В чому розбіжність споживчих ресурсів, загальних доходів і грошових доходів?

3. В чому розбіжність споживчих, грошових і сукупних витрат домогосподарств?

4. Яка моторика розрахунку показників реального доходу, рівня бідності і рівня злиденності?

5. Яка методика розрахунку децильного коефіцієнта диференціації та коефіцієнта концентрації Джині?

6. Які існують напрями вивчення еластичності попиту від ціни?

7. Наведіть формулу взаємозв’язку між еластичністю попиту від ціни, зміною ціни і обсягом реалізації певного товару.

8. Як розраховуються купівельна та інвестиційна активність населення, еластичність заощаджень від доходу?

9. Як розраховується коефіцієнт подібності (схожості) структур двох сукупностей?

10. Як здійснюється перерахунок конкретних видів товарів у первинний продукт?

11. Які існують методичні підходи до прогнозування кінцевого попиту?

Тлумачний словник

Структура покупців –– це розподіл покупців за певною ознакою (соціальним статусом, статтю та віком, доходом, зайнятістю та ін.).

Попит у вартісному виразі відбиває витрати домогосподарств і витрати підприємств на придбання товарів і послуг. Попит у фізичному виразі подається у фізичних одиницях.

Купівельна спроможність середньодушового доходу –– це відношення середньомісячного грошового доходу на одну особу до середньої ціни будь-якого товару чи послуги, виступає товарним еквівалентом доходу.

Структура попиту –– це структура споживчих витрат домогосподарств або структура, роздрібного товарообороту (залежно від об’єкту дослідження).

Рівень забезпеченості домогосподарств товарами тривалого користування розраховується на 100 домогосподарств, на 1000 жителів, а за міжнародною методикою як співвідношення кількості домогосподарств, що мають товари тривалого користування, до кількості усіх домогосподарств, у відсотках.

1. Венецкий И. Г., Венецкая В. И. Основные математико-статистические понятия и формулы в економическом анализе. –– М.: Статистика, 1979.

2. Владимирова Л. П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. –– М.: Изд. дом «Дашков и К°», 2000.

3. Джини К. Средние величины. — М.: Статистика, 1970.

4. Єрина А. М. Статистичне моделювання та прогнозування. –– К.: КНЕУ, 2001.

5. Ильенкова Н. Д. Спрос: анализ и управление. –– М.: Финансы и статистика, 1997.

6. Колодко Г. Вопросы справедливости и экономическая политика в постсоциалистических странах // Вопр. экономики, –– 1999. –– №1.

7. Лібанова Е. Соціальна стратифікація в Україні: проблеми статистичного вимірювання // Статистика України. –– 2000.–– № 1.

8. Маяковський С., Шамрай А. Про необхідність поглиблення моніторингу споживання продовольства населенням // Статистика України. –– 1999. –– №4.

9. Наявність в домогосподарствах товарів тривалого користування. –– К., 2002. Стат. бюлетень ДКСУ.

10. Роздрібна торгівля України. Статистичний збірник (щорічник). — К.: Держкомстат.

11. Споживання основних продуктів харчування населенням України. Стат. збірник (щорічник). — К. Держкомстат України.

12. Суринов А. Е. Доходы населения. Опыт количественных измерений. –– М.: Финансы и статистика, 2000.

13. Ткаченко Л. Інформаційне забезпечення досліджень зайнятості в неформальному секторі: аналіз міжнародного досвіду та можливості в Україні // Статистика України. –– 2000. –– №2.

14. Химический состав пищевых продуктов. Справоч. таблицы. –– М.: Лег. и пищевая пром., 1984.

Ø Співвідношення понять ринку і галузі.

Ø Парадигма «структура — поведінка — результат».

Ø Оцінка структурних зрушень за формами власності.

Ø Таблиця «Витрати — Випуск» для аналізу і прогнозу розвитку економіки.