Тема 2. Статистичне спостереження

Література.

1. Статистика. Підручник для вузів / За ред. А.В. Головача, А.М. Юріної, О.В. Козирева. К.: 1993 р.

2. Н.Н. Ряузов. Общая теория статистики. М., 1978 г.

3. А.Я. Боярский. Общая теория статистики. М., 1977 г.

4. Г.Л. Громыко. Статистика. М., 1976 г.

5. И.П. Суслов. Общая теория статистики. М., 1970 г.

6. Ф.Г. Долгушевский, В.С. Козлов и др. Общая теория статистики. М., 1967 г.

7. Общая теория статистики. / под ред. А.А. Спирина, М. ФиС, 1994.

8. А.Л.Яблочник. Теория статистики.

9. Статистика /под ред. Г.С. Струмилина.

10. Б.Ц. Урланис. Общая теория статистики. М., 1973 г.

2.1 Поняттястатистичного спостереження й основні вимоги до нього

2.2 Форми, види і способи статистичного спостереження

2.3 Організація статистичного спостереження

2.4 Контроль матеріалів статистичного спостереження

Вивчення і відображення соціально-економічних процесів і явищ статистика здійснює за допомогою статистичних показників, які одержують у результаті статистичного дослідження.

Статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів:

1. Статистичного спостереження;

2. Зведення й групування матеріалів, зібраних у результаті статистичного спостереження;

3. Обчислення узагальнюючих статистичних показників, що характеризують досліджуване явище, і їхнього аналізу.

Статистичне спостереження є першим, дуже важливим етапом статистичного дослідження, від якого багато в чому залежить вірогідність отриманих згодом статистичних показників. Тому статистичному спостереженню приділяється особлива увага при проведенні статистичних досліджень.

Статистичне спостереження – це планомірний, науково організований збір масових даних про явища і процеси громадського життя.

Процес статистичного спостереження складається з:

– проектування (планування) статистичного спостереження (складання детального плану);

– підготовки статистичного спостереження (підготовка бланків, інструкцій, підбір кадрів);

– здійснення статистичного спостереження;

– контролю отриманих матеріалів статистичного спостереження.

До даних, що збираються, і до самого статистичного спостереження пред'являється ряд вимог.

1. Дані повинні бути повними, а не уривчастими чи випадковими.

Під повнотою розуміють:

А) повноту просторового охоплення, тобто повне охоплення одиниць досліджуваної сукупності;

Б) повноту охоплення сторін, тобто охоплення всіх істотних сторін досліджуваного явища;

В) повноту охоплення за часом, тобто наявність даних за максимально тривалі, безперервні відрізки часу. На зміну багатьох явищ у часі істотно впливають випадкові фактори. Для їхнього ослаблення і виявлення закономірностей необхідно брати дані за тривалий період.

Особливою формою повноти даних є типові дані, що відображають всі основні сторони, властивості і специфіку досліджуваного явища чи процесу.

2. Дані повинні бути достовірними і точними, тобто відповідати об'єктивній дійсності.

3. Дані повинні бути порівнянні.

4. Дані повинні бути своєчасними (особливо важливо для оперативного управління).

Статистичне спостереження здійснюється за двома основними формами:

1) шляхом представлення звітності;

2) шляхом спеціально організованого статистичного обстеження.

Основною формою статистичного спостереження в нашій країні і країнах колишнього СРСР є статистична звітність. Вона полягає в тому, що всі підприємства, установи й організації представляють в органи державної статистики обов'язкові звіти про результати їхньої діяльності за визначений період і у визначений термін.

Заповнення звітності проводиться на основі даних оперативного і бухгалтерського обліку, що забезпечує можливість контролю даних. За вірогідність представлених даних несе відповідальність керівник і головбух.

Зміст звіту, його форму і терміни представлення встановлюють органи державної статистики.

Існує типова звітність, що має єдину форму для всіх підприємств і організацій і спеціалізована – для організацій, що мають специфічні особливості.

У залежності від періодичності представлення статистична звітність підрозділяється на:

– тижневу;

– 2-х тижневу; поточна

– місячну;

– квартальну;

– річну.

Необхідно відзначити, що звітність, як форма статистичного спостереження, притаманна переважно соціалістичному господарству, що пов'язано з виконанням статистикою контрольно-організаторської функції (контроль виконання планів).

В умовах капіталістичного способу ведення господарства звітність має обмежене застосування. Там вона використовується, в основному, для оперативного управління і контролю за ходом виробництва в межах окремих підприємств і фірм.

Спеціально організовані статистичні обстеження охоплюють ті явища і процеси громадського життя, що не охоплені звітністю або же вимагають більш поглиблених, детальних досліджень.

Спеціально організоване статистичне спостереження здійснюється як органами статистики, так і окремими зацікавленими організаціями і установами. У сучасних умовах, у зв'язку з переходом на нові методи керування народним господарством, спеціально організоване статистичне спостереження здобуває усе більше поширення.

Дані, що збираються за допомогою статистичного спостереження називаються первинною чи вихідною інформацією. У процесі її обробки одержують ряд узагальнюючих статистичних показників, які є специфічними для статистики.

Статистичне спостереження підрозділяється на види:

– за часом спостереження:

– за охопленням одиниць спостереження.

За часом реєстрації фактів розрізняють безперервне (поточне) і перервне статистичне спостереження. Перервне у свою чергу може бути періодичне й одноразове.

Поточне статистичне спостереження ведеться постійно, безперервно в міру виникнення явищ. НАПРИКЛАД, реєстрація в загсі народжень і смертей, шлюбів і розлучень, випуск продукції на заводі, грошові виплати і т.д.

При періодичному статистичному спостереженні реєстрація фактів проводиться через визначені, звичайно однакові проміжки часу. НАПРИКЛАД, облік успішності студентів за даними сесій, перепису населення через визначені періоди часу і т.п.

Одноразове статистичне спостереження проводиться один раз для вирішення якої-небудь задачі чи в міру потреби через невизначені проміжки часу.

Застосування на практиці того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від специфіки досліджуваного об'єкта. Іноді для вивчення того самого процесу використовують як поточне, так і одноразове статистичне спостереження. НАПРИКЛАД, споживання населенням продуктів харчування.

За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне і несуцільне статистичне спостереження.

При суцільному статистичному спостереженні реєстрації підлягають усі без винятку одиниці сукупності (перепис населення, ОПФ і т.п.)

Зі збільшенням числа об'єктів економічної діяльності, викликаного розвитком ринкових відносин, розширилася практика проведення несуцільного статистичного спостереження.

Несуцільне статистичне спостереження застосовується й у тих випадках, коли суцільне проводити важко чи недоцільно, або коли це пов'язано з псуванням чи знищенням одиниці, яка спостерігається. НАПРИКЛАД, при дослідженні якості харчових продуктів, перевірці тривалості роботи деталей, машин і т.п.

Найважливішою характерною рисою несуцільного статистичного спостереження є те, що по його результатах судять про всю сукупність, що досліджується.

Несуцільне спостереження має наступні різновиди:

– спосіб основного масиву;

– вибіркове спостереження;

– монографічне спостереження.

Спостереження основного масиву – обстеженню підлягає основний масив сукупності, тобто та частина її одиниць, що вносить найбільший вклад у досліджуване явище.

Малозначимі одиниці, що не грають великої ролі в характеристиці сукупності, зі спостереження виключаються. Включення чи невключення в статистичне спостереження тих чи інших елементів сукупності здійснюється на основі спеціально встановленого цензу. Ценз – значення ознаки, що обмежує об'єкт спостереження.

Так, наприклад, перед початком перепису промислових підприємств встановлюють, що переписом не будуть охоплені включенню ті підприємства, кількість робітників в яких менша 15 чоловік.

При використанні способу спостереження основного масиву виходять із припущення, що виключення певної частини малозначимих одиниць не відіб'ється істотно на результатах.

У той час як їхнє включення значно збільшить обсяг роботи.

Таким чином, застосування способу спостереження основного масиву можливо в тому випадку, якщо відомий склад усієї сукупності і можна заздалегідь вирішувати які її одиниці малозначимі.

Вибіркове спостереження – такий вид несуцільного статистичного спостереження, при якому обстеженню підлягає деяка частина одиниць сукупності, відібрана на основі випадкового відбору (шляхом жеребкування, наприклад).

При проведенні вибіркового спостереження треба прагнути до того, щоб вибірка була репрезентативною, тобто щоб показники, отримані на основі вибіркового спостереження, були близькі за значенням до тих, що отримано при суцільному спостереженні.

Репрезентативність відбору залежить від ряду факторів – обсягу й однорідності вихідної сукупності, обсягу вибірки і способу відбору одиниць. Цей метод науково найбільш обґрунтований. При його використанні завжди можна оцінити можливі розбіжності між показниками вибіркового і суцільного спостереження. Іноді вибіркою охоплюється всього 3 – 5 % сукупності і при правильному відборі одиниць спостереження ця частка досить правильно характеризує всю сукупність. Часто застосовується в економічній статистиці.

Монографічне спостереження – являє собою детальне, ретельне вивчення (опис) однієї якоїсь одиниці. Це може бути один робітник, одна бригада, одне підприємство, один район і т.д.

Іноді ця одиниця розглядається як типова, і детальне вивчення її дає більш широке уявлення про одиниці досліджуваної сукупності. Іноді вона може представляти щось нове, що зароджується і вивчається з метою поширення досвіду передового, прогресивного. Чи, навпаки, її вивчення допомагає знайти якісь негативні моменти, які необхідно усунути.

Найважливішим при застосуванні цього виду статистичного спостереження є те, що одиниця, що спостерігається, повинна бути досить типовою, що відображує середній рівень усієї сукупності.

Монографічні спостереження, як правило, – область діяльності окремих наукових установ.

При різних видах спостереження – поточному і перервному, суцільному і несуцільному, відомості про ті чи інші одиниці сукупності можуть бути зібрані по-різному.

Розрізняють наступні способи збору даних:

1. Безпосереднє спостереження – здійснюється шляхом безпосереднього огляду, виміру, рахунку, зважуванні досліджуваних одиниць сукупності особами, які здійснюють статистичне спостереження.

2. Документальний (звітний) спосіб – грунтується на використанні різних документів первинного обліку підприємств, установ, організацій, тобто використання звітних даних.

3. Опитування – можуть бути наступні його різновиди:

– експедиційний (усний);

– явочний;

– поштовий (кореспондентський);

– самореєстрації.

Експедиційний полягає в тому, що спеціально підготовлені особи – реєстратори, самі направляються до об'єкта спостереження, тобто роблять свого роду експедицію і шляхом опитування заповнюють бланк обстеження (формуляр). Цей спосіб найбільш точний, але і найбільш трудомісткий, тому що вимагає використання кваліфікованих кадрів. Найчастіше використовується при переписах.

Явочний полягає в тому, що кожна одиниця спостереження (особи, які підлягають реєстрації) самі з’являються до місця реєстрації і надають необхідні відомості. НАПРИКЛАД, так збираються дані про народжених, померлих, що вступили в шлюб і т.д.

Поштовий – полягає в тому, що статистичні й інші органи розсилають спеціально розроблені бланки й інструкції по їх заповненню організаціям чи окремим установам із проханням відповісти на поставлені питання і вислати поштою назад.

Різновидом поштового способу є анкетний, при якому визначеному колу осіб розсилається анкета з проханням відповісти на питання і вислати адресату. Ці способи вимагають найменших витрат, однак не завжди забезпечують необхідну якість даних, тому що перевірити їх вірогідність безпосередньо на місці не завжди можливо.

Спосіб самореєстрації полягає в тому, що особам які опитуються роздають опитувальні бланки, їх інструктують як заповнювати бланк, а потім заповнені бланки збираються і перевіряються на правильність заповнення.

Цей спосіб часто використовується при бюджетному обстеженні родин, при проведенні деяких переписів і т.д.

При самореєстрації одержують більш повні і точні дані, ніж при поштовому, однак він більш дорогий і більш тривалий. Його застосування доцільно при досить високому освітньому і культурному рівні опитуваних.

Слід зазначити, що способи збору даних визначаються, як правило, метою і завданням спостереження, а також сутністю явища, що вивчається. Зрозуміло, що дані про рідну мову людини не можна одержати шляхом безпосереднього спостереження – про це можна тільки запитати. Дані ж про наявність худоби, транспортних засобів, наприклад, установлюють шляхом безпосереднього спостереження, а не опитування.

У сучасних умовах широкого впровадження механізації й автоматизації лічильно-статистичних робіт у способах збирання даних відбуваються корінні зміни. З'явилися нові засоби зв'язку – телетайп, факс, нові носії інформації – дискети, CD і ін.

Організація статистичного спостереження соціально-економічних явищ є дуже складною справою, що вимагає великої підготовчої роботи, що повинна забезпечити повноту одержання даних, їх вірогідність, порівнянність. Тому статистичне спостереження завжди проводиться за заздалегідь розробленим планом, і багато питань, які відносяться до спостереження, вирішуються в цьому плані задовго до проведення самого спостереження.

План статистичного спостереження складається з двох частин:

– програмно-методологічної;

– організаційної;

Програмно-методологічна – мета спостереження, визначення об'єкта й одиниці спостереження, розробка програми спостереження.

НАПРИКЛАД, мета перепису: установити чисельність наявного і постійного населення в області. Визначити його склад за статтю, національністю, віком, родинним станом, освитою і т.ін.

Об'єкт спостереження – деяка статистична сукупність, у якій протікають досліджувані процеси і явища (сукупність одиниць досліджуваного явища, що підлягає статистичному вивченню).

Об'єктом спостереження може бути сукупність фізичних осіб – студентів, робітників, сукупність фізичних одиниць – верстатів, машин, книг, юридичних осіб – підприємств, господарств, вузів.

Визначення об'єкта спостереження складна задача, що вимагає певної підготовки.

Одиниця спостереження – це первинна одиниця, від якої повинні бути отримані дані в процесі спостереження (підприємство, вуз, господарство, родина і т.д.).

Від одиниці спостереження варто відрізняти одиницю сукупності, тобто первинний елемент об'єкта спостереження, ознаки якого підлягають реєстрації. Тобто, одиниця спостереження є джерелом зведень, а одиниця сукупності – носієм ознак, що підлягають спостереженню. НАПРИКЛАД, при переписі обладнення одиницею спостереження є підприємство, а одиницею сукупності – верстат, агрегат і т.д. Іноді одиниця сукупності й одиниця спостереження можуть збігатися.

Програма спостереження – розробляється після того, як визначені об'єкт спостереження й одиниця спостереження.

Вона являє собою перелік питань, на які треба одержати відповіді в процесі спостереження. Складання програми – складна і відповідальна задача, що вимагає знань і досвіду.

Скласти програму статистичного спостереження – значить вибрати ті ознаки, поставити ті питання, відповіді на які допоможуть досягти поставленої мети.

Ознаки, якими повинна бути охарактеризована кожна одиниця спостереження, можуть бути:

– кількісними – вік, зріст, вага, стаж роботи;

– якісними (атрибутивними) – стать, професія, родинний стан.

При статистичному спостереженні в окремих одиниць реєструється наявність тих чи інших якісних ознак і визначається величина кількісної ознаки.

При складанні програми особлива увага приділяється формулюванню питань. Питання не повинні допускати різного тлумачення і, по можливості, повинні давати підсказ відповідей.

НАПРИКЛАД, питання «відношення до голави родини» супроводжується підсказом: дружина, син, дочка, сестра і т.п.

Питання програми і відповіді на них формулюються (фіксуються) в особливих статистичних формулярах – анкетах, опитувальних аркушах, формах, бланках, списках і т.п.

Статистичні формуляри зустрічаються двох видів – індивідуальні (карткові) і облікові.

Індивідуальний формуляр заводиться на кожну одиницю спостереження окремо. Обліковий – на кілька одиниць.

Статистичний формуляр повинний бути зручним для читання і заповнення, шифровки й обробки даних. В останні роки, як уже відзначалося, з'явилися нові носії статистичної інформації – дискети, CD і т.д.

Організаційні питання плану статистичного спостереження містять у собі рішення таких важливих моментів, як визначення суб'єкта спостереження, місця і часу, форми і способу спостереження. Хто, де, коли, як?

Визначення суб'єкта спостереження зводиться до відповіді на питання: хто буде здійснювати статистичне спостереження? В одних випадках це можуть бути працівники органів статистики, в інші (якщо мова йде про спостереження у великих масштабах – перепису) – можуть залучатися широкі кола громадськості чи саме населення, якому роздають опитувальні аркуші.

Важливим моментом при плануванні статистичного спостереження є питання про те коли його робити, тобто визначити час статистичного спостереження (зима, літо).

В обраному періоді важливо установити визначену дату, іменовану критичним моментом, за станом на який повинні реєструватися всі дані.

У переписі населення, наприклад, критичним моментом служать 12 годин ночі з 14 на 15 січня. Це значить, що незалежно від того, коли реєстратор з'явиться в ту чи іншу родину (15, 16, 17 січня і пізніше) він повинний включити в переписні аркуші всіх проживаючих за станом на критичний момент. Тобто, якщо навіть хтось умер після 12 годин ночі – він повинний бути переписаний. Усі ж народжені після 12 годин ночі – у перепис не включаються.

Від критичного моменту варто відрізняти термін спостереження чи час спостереження, під яким розуміється відрізок часу, протягом якого повинні бути зібрані дані про досліджуване явище. Тривалість цього часу встановлюється в плані спостереження виходячи з чисельності спостерігачів (реєстраторів), програми, числа одиниць спостереження.

У плані спостереження вирішуються також питання місця спостереження; яке буде спостереження за охопленням (суцільне чи несуцільне); яким способом буде зроблено (експедиційним, явочним, поштовим); як будуть отримані дані – на підставі яких джерел буде здійснюватися реєстрація даних (опитування, самореєстрація, на основі документів, безпосереднього спостереження).

Ретельно розроблений і продуманий план статистичного спостереження – запорука успіху в одержанні достовірних даних про досліджуване явище. Проте, як би ретельно не була продумана програма статистичного спостереження і як би точно не виконували вказівки інструкції особи, що здійснюють збір даних, при будь-якому статистичному спостереженні можуть виникнути помилки.

Вони можуть виникати з різних причин:

– за рахунок описок;

– неуважності;

– округлень;

– неправильного заповнення формуляра;

– незасередженості тих, хто відповідає, чи їхнього прагнення приховати чи спотворити факти;

– неточності вимірювальних приладів і т.д.

Усі ці помилки можна розділити на випадкові і систематичні.

Випадкові – результат дії різних випадкових факторів. Вони можуть бути зроблені через неуважність, незосередженість і можуть дати перекручування як в одну, так і в іншу сторону. Вони, як правило, взаємно нівелюються і істотно не впливають на результат.

Систематичні – спотворюють явище тільки в одну сторону, вони більш небезпечні, тому що значною мірою впливають на підсумкові показники. Крім того, вони мають здатність накопичувати помилку.

Систематичні помилки можуть бути навмисні і ненавмисні.

Ненавмисні здійснюються ненавмисно. Так, тяжіння до круглих цифр приводить до того, що при збиранні даних про вік населення багато хто округляє свій вік. Якщо людині, наприклад, 39 чи 41 рік, вона відповідає 40. Тоді 40-літніх виходить більше, ніж 39 і 41-літніх.

Навмисні помилки виникають у результаті навмисного перекручування фактів. Вони особливо небезпечні для підсумкових показників і можуть серйозно спотворити їх.

Усі помилки виникають у процесі реєстрації фактів, тому і систематичні і випадкові помилки називаються помилками реєстрації. При несуцільному статистичному спостереженні, у силу його специфіки, завжди можуть виникнути розбіжності між показниками несуцільного спостереження і показниками для всієї сукупності.

Ці можливі розбіжності між показниками несуцільного і суцільного статистичного спостереження називаються помилками репрезентативності.

В зв’язку з тим, що в процесі статистичного спостереження завжди можуть виникнути помилки, то весь зібраний матеріал підлягає контролю з метою їх усунення. Перевірка правильності даних здійснюється за допомогою логічного й арифметичного контролю.

Логічний контроль має на меті визначити змістовну погодженість між питаннями програми статистичного спостереження і відповідями на них. НАПРИКЛАД, якщо на питання «вік» виявлена відповідь – «росіянин», те ясно, що це помилка.

Арифметичний контроль зводиться до перевірки загальних і групових цифрових підсумків і їхнього зіставлення. Його основна задача – знайти і виправити невірні підсумки числових показників, тобто перевірка правильності обчислень.

Прагнення до вірогідності статистичних даних досягається різними способами: раціональною розробкою програми статистичного спостереження й інструкцій, що роз'ясняють зміст показників; перевіркою і контролем обліку і звітності організацій і установ підбором і підготовкою кадрів; роз'яснювальною роботою серед населення і т.д.