Перелік рекомендованої літератури 16 страница

Провідне місце в системі навчання займає Інститут підвищення кваліфікації кадрів Української Академії державного управління при Президентові України. Тут протягом 1998–1999 навчального року підвищували свою кваліфікацію 550 керівників органів місцевого самоврядування різного рівня. Серед них голови та заступники голів обласних і районних рад, міські голови міст обласного значення, секретарі міських рад обласних центрів та міст з районним поділом тощо. Перед слухачами виступають Голова Верховної Ради України та його заступники, керівники комітетів та апарату Верховної Ради України.

Відділ по зв’язках з місцевими органами влади і самоврядування Секретаріату Верховної Ради України постійно організовує стажування в апараті Верховної Ради України керівників основних підрозділів виконавчого апарату обласних рад: керівники секретаріатів, їх заступники, завідувачі організаційними, загальними та юридичними відділами, керівники інформаційних систем.

До ефективних форм навчання належать також виїзні наради-семінари на базі обласних рад, які відповідно до рішень Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України проводяться за участю заступників голів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад на теми «Про організацію діяльності рад», «Про роботу рад по формуванню місцевих бюджетів та контролю за їх виконанням», а керівників секретаріатів (керуючих справами) відповідних рад - «Про організацію діяльності апарату ради» та «Про роботу виконавчого апарату обласних і районних рад по забезпеченню діяльності депутатів місцевих рад».

Учасники таких нарад знайомляться з практикою роботи не лише рад, а й відвідують цілий ряд трудових колективів, проводять засідання «за круглим столом», під час яких обговорюються найбільш актуальні проблеми становлення місцевого самоврядування. Перебіг та підсумки нарад-семінарів висвітлюються засобами масової інформації, пропозиції та критичні зауваження, висловлені їх учасниками, направляються комітетам Верховної Ради України, центральним органам виконавчої влади для прийняття відповідних заходів.

Актуальні питання навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування тримають у центрі уваги й координаційні ради при головах обласних, районних рад. На місцях вибудовується розгалужена система проведення постійно діючих семінарів, короткотермінових курсів, інструктивно-методичних нарад, конференцій тощо з питань законодавчого забезпечення діяльності місцевих рад. Набувають поширення виїзні засідання координаційних рад, стажування працівників у апаратах рад вищого рівня, підготовка методичних матеріалів, випуск інформаційно-методичних бюлетенів[cxxx].

В окремих районах традиційним стало проведення Дня сільської ради, створюється система юридичного всеобучу працівників органів місцевого самоврядування.

Особлива увага приділяється навчанню посадових осіб і депутатів, які обрані вперше. З цією метою у відповідних населених пунктах проводяться тижні секретаріатів районної ради та райдержадміністрації, під час яких розглядаються конкретні положення законів та окремих нормативних актів, практичні питання діяльності рад, їх виконавчих комітетів, постійних комісій, депутатів, сільських і селищних голів, інших посадових осіб місцевого самоврядування, взаємодія з органами виконавчої влади. Значне місце в системі навчання відводиться підготовці резерву кадрів, зокрема на посади сільських і селищних голів, секретарів рад. Після зарахування певних осіб до відповідного кадрового резерву, розробляється і реалізується план-календар проведення з ними занять[cxxxi].

І:

1. Барабашев Г.В., Шеремет К.Ф. Советское строительство: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1988.

2. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. Навч. посібник. – К.: АМУУП, 1997.

3. Гарчева Л.П., Ярмыш А.Н. Конституционное право Украины: Учеб. пособие. – Симферополь: Доля, 2000.

4. Государственная служба: теория и организация: Курс лекций. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

5. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

6. Державно-правова реформа в Україні: Матеріали наук.-прак. конф. Листопад 1997 р. / Ред кол.: В.Ф.Опришко (голова) та ін. – К.: Ін-т зак-ства Верховної Ради України, 1997.

7. Законодавство України про місцеве самоврядування та компетенцію його органів: Зб. норм. актів / Уклад.: М.П.Воронов, В.Д.Яворський, П.М.Любченко та ін. – Х.: Факт, 2000.

8. Законодательство Украины о местном самоуправлении: Сб. норм. актов / Сост. В.Н.Игнатенко. – Х.: Одиссей, 1999.

9. Законодательство Украины о борьбе с преступностью: Сб. норм. актов / Сост.: В.Д.Брынцев, Д.В.Филин. – Х.: Одиссей, 1999.

10. Конституційне право України: Підручник / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999.

11. Конституційне право України / За ред. В.Я.Тація, В.Ф.Погорілка, Ю.М.Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999.

12. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2000.

13. Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. статей / Голова редколегії В.Я.Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999.

14. Проблеми державно-правової реформи в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 3 / Ред.кол.: В.Ф.Опришко (голова) та ін. – К.: Ін-т зак-ства Верх. Ради Укр., 1997.

15. Райт Г. Державне управління / Пер. з англ. – К.: Основи, 1994.

16. Свирский Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине. Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2001.

17. Серьогін В.О., Серьогіна С.Г. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. Частина Загальна. – Харків: Шрих, 2000.

18. Смирнов Э.А. Основы теории организации: Учеб. пособие. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998.

19. Советское строительство: Учебник / Под ред. А.А.Безуглова.- М.: Юрид. лит., 1985.

20. Советское строительство: Учеб. пособие / Под ред. О.Ф.Фрицкого, В.Ф.Кузнецовой. – К.: Выща школа, 1988.

21. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г.Поршнева, З.П.Румянцевой, Н.А.Саломатина. – М.: ИНФРА-М, 1999.

22. Чукаева В. Государственное строительство и самоуправление Украины: Учеб. пособие. – Днепропетровск, 1999.

23. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Х.: Право, 1996.

ІІ:

24. Битяк Ю. Конституційно-правові засади становлення та розвитку державної служби в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №2 (13). – С.75–83.

25. Битяк Ю. Оновлення змісту діяльності органів виконавчої влади – головна мета адміністративної реформи в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – №4(19). – С.10–19.

26. Гетманець О.П. Податок як основа формування державної власності // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – №9. – С.325–327.

27. Веніславський Ф.В. Конституційне визначення меж державної влади в Україні // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – №43. – С.17–22.

28. Гаращук В.М. Сутність, принципи та гарантії законності // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. –№42. – С.106–112.

29. Гаращук В.М. Дисципліна в державному управлінні // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. –№43. – С.80–85.

30. Гончаренко В. Державно-правове будівництво в перші роки незалежності України (24 серпня 1991 р. – середина 1996 р.) // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – №4 (19). – С.76–87.

31. Дашковська О.Р. Конституційний статус і взаємодія гілок державної влади в Україні // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. статей / Голова редколегії В.Я.Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – С.29–45.

32. Делія Ю. Компетенційні спори: причини і шляхи їх подолання // Право України. – 2000. – №6. – С.32–33.

33. Заєць А. Принцип верховенства права (теоретико-методологічне обґрунтування) // Вісник Академії правових наук України. - 1998. – №1 (12). – С.3–15.

34. Заєць А. Принцип розподілу влад у новітній українській конституційно-правовій практиці // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №2(13). – С.40–50.

35. Єрьоменко В. Призначення на посаду: актуальні питання теорії та практики // Право України. – 2000. – №6. – С.39–43.

36. Кампо В. Адміністративна реформа в Україні: проблеми формування документально-інформаційної бази // Вісник Академії правових наук України. – 2000. –№2(21). – С.45–53.

37. Козюбра М. Державна влада: межі здійснення та форма організації (політико-правні аспекти) // Українське право. – 1995. – №1(2). – С.4–13.

38. Коліушко І. Адміністративна реформа в Україні // Право України. – 1998. –№2. – С.10–14.

39. Колодій А., КопейчиковВ., Цвік М. Народовладдя як основа представницької демократії. – Українське право. – 1995. – №1 (2). – С.14.

40. Копєйчиков В., Павленко П. Деякі загальні питання правового статусу посадової особи // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – №2 (21). – С.53–61.

41. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики // Українське право. – 1995. – №1(2). – С.68–77.

42. Косюта М. Роботі з кадрами – постійну увагу // Право України. – 1998. –№2. – С.34–38.

43. Любченко П.М. Підсистеми публічної влади: правове регулювання їх взаємодії // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – №34. – С.38–44.

44. Медведчук В. Адміністративна реформа як засіб вдосконалення державного управління // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №2 (13). – С.66–75.

45. Мельниченко В. Пошуки моделі державного управління тривають // Віче. – 1999. - №12. – С.3-21.

46. Мельниченко В. Розподіл і єдність влади. Зарубіжна практика і потреби України // Віче. – 2000. - №9. – С.136-155.

47. Олейников С.М. Правові форми діяльності держави в контексті основ конституційного ладу України // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. статей / Голова редколегії В.Я.Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – С.18–29.

48. Орзих М. Суверенитет Украины: конституционная регламентация // Юридический вестник. – 1997. - №1. – С.67-72.

49. Панкевич О. До питання про основні завдання соціальної держави (загальнотеоретичний аспект) // Вісник Академії правових наук України. – 2000. –№2(21). – С.183–191.

50. Петришин О. Поняття посадової особи державного апарату // Вісник Академії правових наук України. – 2000. –№2(21). – С.37–45.

51. Петришин О. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №4 (23). – С.116-128.

52. Погорілко В.Ф. Актуальні проблеми реформування державної влади в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 1995. –№3. – С.21–27.

53. Пухтинський М. Територіальна організація влади в Україні // Українське право. – 1995. –№1(2). – С.24–39.

54. Рабіновіч П.Г. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування) // Українське право. – 1996. –№3. – С.30–34.

55. Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини // Право України. – 1999. –№5. – С.3–7.

56. Тацій В.Я., Тодика Ю.М. Проблеми реалізації Конституції України // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №2 (21). – С.20-29.

57. Телешун С. Державний устрій України. Перспективи розвитку // Віче. – 2000. - №7. – С.56-67.

58. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики: Монография. – Х.: Факт, 2000.

59. Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика: Монография. – Х.: Факт, 2001.

60. Тодика Ю., Серьогін В. Конституційний принцип гласності: поняття і сутність // Вісник Академії правових наук України. – 1998. –№1(12). – С.50–58.

61. Фрицький О., Солов’єва І. Державна влада в Україні як конституційно-правовий інститут // Вісник Академії правових наук України. – 1998. –№1(12). – С.34–41.

62. Цвік М.В. Взаємодія законодавчої, виконавчої гілок влади та референдуму в системі народовладдя // Вісник Академії правових наук України. – 1995. –№3. – С.27–35.

63. Цвик М.В., Дашковская Е.Р. О современной трактовке теории разделения властей // Проблемы законности. – 1993. - №28. – С.32-38.

64. Шестак В.С. К вопросу о понятиях «государственный контроль» и «государственный надзор» в системе права Украины // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. –№7. – Ч. 3. – С.51–54.

65. Яковюк И.В. Украинский конституционализм и социальное государство: истоки и перспективы развития // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – №34. – С.44–49.

ІІІ:

66. Абросимова Е.Б. Конференция по проблемам построения и функционирования парламентских служб в представительных органах власти стран Центральной и Восточной Европы // Государство и право. – 1993. –№10. – С.145–152.

67. Анохин А. Разработка законов в Верховном Совете Украины // Бизнес–Информ. – 1995. –№37–38. – С.10–11.

68. Бакланов Н. Украина: к многопартийному парламенту? // Народный депутат. – 1990. –№6. – С.18.

69. Бандурка О.М., Древаль Ю.Д. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток: Монографія. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999.

70. Бандурка О., Соколов А. Якщо депутат порушує регламент: Удосконалення регламенту і процедур, правил роботи парламенту України // Віче. – 1993. –№6. – С.141–147.

71. Бебик В. Культура депутатської діяльності // Право України. – 1992. – №8. – С.13–15.

72. Виноградская Т., Сахаров Н. Модели руководства парламентским аппаратом: анализ зарубежного и отечественного опыта // Власть. - 1996. – №8. – С.35-39.

73. Георгіца А.З. Структура і органи зарубіжних парламентів: (порівняльно-правовий аналіз) // Ерліхівський збірник. – Чернівці, 1995. – Вип.2. – С.57–67.

74. Георгіца А. Шляхи вдосконалення організаційної структури парламенту України // Українська державність. – К., 1993. – С.333.

75. Городецький О.В. Парламент і президент (проблеми відносин) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Чернівці, 1996. – Вип.4–5. – С.144–149.

76. Гутнова Е.В. Эволюция парламентаризма в Европе от средневековья до современности // Новая и новейшая история. – 1992. – №6. – С.207.

77. Депутат парламента в зарубежных государствах. – М.: Юрид. лит., 1995.

78. Дьомін О. Ефективність діяльності Верховної Ради – необхідна передумова побудови правової держави // Право України. – 1995. – №12. – С.3.

79. Древаль Ю. Парламенти і парламентаризм: уроки і перспективи // Віче. – 1999. – №11. – С.35–43.

80. Заєць А. Удосконалення організаційно-правових засад і нормативної основи законодавчої діяльності парламенту на основі Конституції України // Українське право. – 1996. – №3(5). – С.50–59.

81. Заєць А. Український парламентаризм: Формування й удосконалення // Віче. – 1999. – №2. – С.13.

82. Законотворча кухня – комісії (Верховної Ради України) // Голос України. – 1996. – 30 січня.

83. Ківалов С.В., Орзіх М.П. Парламентський контроль у системі парламентського права України // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції. – К.: Ін-т зак-ства Верх. Ради України, 1999. – С.203-207.

84. Кириченко Н.А. Идеи и практика парламентаризма в Украине // Вестник межпарламентской Ассамблеи. – 1996. –№2. – С.65.

85. Керимов А.Д. Парламентские представительства как средство контроля за исполнительной властью (Пятая Французская Республика) // Государство и право. – 1992. –№7. – С.139.

86. Ковтунець В. Шануймо регламент. Він того вартий // Голос України. – 1995. – 24 березня.

87. Корнієнко М. Цікавий досвід парламентської роботи: Досвід роботи Бундестагу Німеччини // Право України. – 1994. –№3–4. – С.53.

88. Корявин Л. Два крыла Капитолия: Как работают Сенат и Палата представителей Конгресса США // Российская Федерация. – 1994. –№7. – С.58–59.

89. Кривенко Л. Верховный Совет Украины: место в системе государственной власти // Государство и право. – 1995. – №6. – С.86.

90. Кривенко Л. Зміцнення українського парламентаризму: конституційні аспекти // Віче. – 1995. – №5. – С.17.

91. Кривенко Л.Т. Конституційна доктрина компетенції парламенту в сфері законодавства // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Ін-т зак-ства Верх. Ради України, 1999. – С.108–111.

92. Кривенко Л. Світовий досвід і утвердження парламентаризму в Україні // Віче. – 1996. – №2. – С.28.

93. Кривенко Л. Суверенітет парламенту: Теорія і практика // Віче. – 1998. –№4. – С.32–48.

94. Кривенко Л. Український парламент: двопалатність чи однопалатність // Віче. – 1999. –№9. – С.3.

95. Кривенко Л. Хто ж у нас законодавець? (Колізія актів законодавчої та виконавчої гілок державної влади) // Віче. – 1995. –№11. – С.29.

96. Кузнецов С. Парламентский запрос: (из практики стран Запада) // Народный депутат. – 1990. –№5. – С.23–24.

97. Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Комітети Верховної Ради України і проблеми підвищеня ефективності їх діяльності // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. –№42. – С.36–41.

98. Лазарєва А. Французька модель: не тільки сім разів відміряти (Французький парламентаризм) // Віче. – 1994. –№12. – С.136–143.

99. Лінецький С. Парламентська законотворчість: практика і перспективи // Юридичний вісник України. – 1996. – 26 грудня – 1 січня.

100. Линц Х. Достоинства парламентаризма: Парламент, система // Век ХХ и мир. – 1994. – №7–8. – С.53.

101. Лук’яненко Є. Парламентські слухання: спрямування пошуку // Віче. – 1999. –№7. – С.77.

102. Макаров А. Парламентаризм ще чекає свого розвою // Віче. – 1996. –№8. – С.45.

103. Мальцев Г. Разделение властей и парламентаризм в России // Народный депутат. – 1993. –№9. – С.4.

104. Медведчук В. Ідея парламентаризму та її реалізація в Україні // Голос України. – 1995. – 13 вересня.

105. Медведчук В. Правові висновки щодо правової природи, можливості, підстав, порядку і правових наслідків застосування Верховною Радою України вето відносно Указів Президента України // Урядовий кур’єр. – 1995. – 23 листопада.

106. Медведчук В. Профессиональное мнение о непрофессиональном парламенте // Киевские новости. – 1994. –№12. – С.11.

107. Митюков М. Рабочие органы парламента // Народный депутат. – 1992. –№17. – С.16.

108. Мікула Л. Конституційні основи організації та діяльності Верховної Ради України // Українська державність: історія і сучасність. – К., 1993. – С.333–335.

109. Невмержицький Є., Фаринович А. Кого захищає депутатський імунітет? // Урядовий кур’єр. – 1995. – 19 вересня.

110. Нельга О. Новий парламент України у контексті професіоналізму // Віче. – 1999. – №4. – С.50.

111. Неофіт О. Вітчизняне лоббі відкидає густу тінь (Лоббізм в українському парламенті) // Галицькі контракти. – 1996. – №9. – С.10.

112. Опришко В. Однопалатна і саме Рада – це наша традиція: Структура законодавчого органу України: Бесіда з директором Ін-ту законодавства Верховної Ради України // Голос України. – 1996. – 30 січня. – С.10.

113. Очерки парламентского права: Зарубежный опыт / РАН. Ин-т государства и права. – М., 1993.

114. Присягати народові – перед народом: Процедура присяги народних депутатів // Голос України. – 1997. – 14 січня.

115. Процюк І.В. окремі повноваження парламенту в системі стримувань і противаг // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип.34. – С.15–19.

116. Сахаров Н., Виноградская Т. Модели руководства парламентским аппаратом: анализ зарубежного и отечественного опыта // Власть. – 1996. – №8. – С.35.

117. Свиридов Б. На терені законотворення: законодавча діяльність Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 1996. – 20 червня.

118. Скиба В. Чи потрібен українській демократії двопалатний парламент? // Нова політика. – 1996. –№2. – С.5.

119. Сохар О. «Звичайний» лоббізм // Нова політика. – 1995. – №6–7. – С.37.

120. Станкевич С. Парламентские дебаты: теория, практика, зарубежный опыт // Вестник АН СССР. – 1990. – №3. – С.8.

121. Табачник Д. Як перейти рубікон: Парламент України – статус і організація роботи // Віче. – 1993. – №5. – С.15.

122. Теплюк М., Ющик О. Законодавча ініціатива та її реалізація в законодавчому процесі: (Функціонування Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу України) // Віче. – 1995. – №7. – С.3–10.

123. Типове положення про Комітет (назва комітету) Верховної Ради України // Вісник ПСПУ. – 1996. –№11.

124. Тодика Ю., Серьогін В. Гласність роботи парламенту України: проблеми нормативного регулювання і практики реалізації // Вісник Академії правових наук України. – 1999. –№1(16). – С.32–41.

125. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Выборы народных депутатов Украины: конституционно-правовой аспект. Учеб. пособие. – Харьков: Факт, 1998.

126. Тресков В. Аппарат Думы // Российская Федерация. – 1995. – 1995. – №22. – С.17.

127. Тюхтій П. Ще раз про депутатську недоторканість // Голос України. – 1997.

128. Український парламентаризм – історія і сучасність // Рада. – 1992. – №21.

129. Устинов Г. Непозволительная роскошь или необходимый минимум? // Российская Федерация. – 1994. – №4. – С.12–14.

130. Хто в Україні хазяїн? (Про розподіл функцій законодавчої та виконавчої влади в Україні) // Вечірній Київ. – 1992. – 25 лютого.

131. Чушенко В. Концепція структури парламенту України // Вісник Львівського ун-ту. Серія юрид.– Львів, 1994. – Вип.32.: Проблеми державотворення в Україні. – С.25.

132. Шаповал В. Двопалатність: мета, функції // Віче. – 1992. –№12. – С.146–154.

133. Шаповал В. Парламент як орган народного представництва // Віче. – 1999. –№5. – С.3–11.

134. Шаповал В. Побудова українського парламенту: у пошуках істини, або хоча б реалії // Урядовий кур’єр. – 1996. – 27 лютого.

135. Шаповал В. Розподіл влад і конституціоналізм: досвід України. – Вип.28. – К.: НІСД, 1994.

136. Шаповал В., Журавльова Г. Концепція парламентського права в Україні // Концепція розвитку законодавства України. – К., 1996. – С.185–187.

137. Шишкін В. Законотворча діяльність республіканського парламенту: перші кроки і найближчі плани // Радянське право. – 1990. – №9. – С.7.

138. Швець М. Системна інформатизація законотворчого процесу // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – №2(21). – С.3–11.

ІV:

139. Безсмертний Р. Президент України і Верховна Рада України // Віче. – 2000. - №7. – С.34-38.

140. Белебеха І. Президенти і Україна: Інститут президентства в Україні // Українська газета. – 1995. – 16 лютого.

141. Веніславський Ф.В. Роль інституту Президента України у механізмі взаємовідносин законодавчої та виконавчої гілок влади // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Темат зб. наук. праць. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1997. – С.18–24.

142. Влада і народ: Про розробку і прийняття Закону України «Про регулювання доходів Президента України, народних депутатів України, членів уряду і державних службовців» // Голос України. – 1997. – 12 березня.

143. Георгиян Э. Институт президентской власти в современном мире: На примере США и Франции // Социалистическая законность. – 1991. –№11. – С.68–72.

144. Головатенко В. Окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України // Право України. – 1999. –№5. – С.30–33.

145. Городецький О.В. Парламент і президент (проблеми відносин) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Чернівці, 1996. – Вип.4–5. – С.144–149.

146. Закусило О., Мельниченко В. Для чого державі Президент: Про інститут президентства // Віче. – 1993. –№12. – С.18–28.

147. Златопольский Д.Л. Институт Президента в Восточной Европе: порядок выборов и ответственность // Вестник Московского ун-та. Серия 11. Право. – 1994. – №5. – С.13–21.

148. Иванян Э. Президенты: уроки мировой истории (Институт президентства: мировой опыт) // Российская Федерация. – 1996. – №3. – С.40–42.

149. Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн. – Харків: Основа, Ун-т внутр.справ, 1998.

150. Кононенко Н. Інститут президентства в Україні: тенденції та перспективи розвитку // Молода нація. – 1996. –№2. – С.165–168.

151. Кононенко Н. Інститут президентства в Україні: трансформації напередодні виборів 1999 р. // Людина і політика. – 1999. –№3. – С.3–5.

152. Кривенко Л. Конституційні моделі легітимації глави держави і баланс повноважень між інститутами влади // Віче. – 2000. - №9. – С.19-37.

153. Кривенко Л. Президент України: конституційно-правовий статус // Віче. – 1994. – №12. – С.3–17.

154. Кривенко Л. Хто ж відповідальний за державу: Конституційний статус Президента потребує вдосконалення // Голос України. – 1994. – 21 жовтня. – С.4.

155. Кудряченко А. Президентуру України – на рівень вимог часу // Розбудова держави. – 1996. – №5. – С.17–22.

156. Куценко В. Відзнаки Президента України // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. –№2. – С.124–135.

157. Кушниренко А. Вето Президента Украины: Юридическая природа и содержание // Бизнес-Информ. – 1996. –№6. – С.24–25.

158. Лаки К. Сводная таблица президентских полномочий в странах Восточной Европы // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. – 1993. –№4; 1994. – №1.

159. Лашко О., Кучеренко О. Президентська вертикаль: так чи ні: (в контексті історичних реалій) // Розбудова держави. – 1995. –№5–6. – С.46–50.

160. Лінецький С. Феномен Адміністрації Президента України // Підтекст. – 1998. – №7. – С.6–10.

161. Линц Х. Угрозы президентства: Особенности системы президентской власти // Век ХХ и мир. – №7–8. – С.15–36.

162. Марченко М.Н. Политико-правовой статус института президента: Ист. аспект // Вестник Моск. ун-та. Серия 11. Право. – 1992. –№2. – С.3–12.

163. Мельниченко В.І. Президент у структурі державної влади: конституційний досвід західних демократій // Трибуна. – 1995. –№1–2. – С.34–37.

164. Молодецький В. Президент України – Верховний головнокомандувач Збройних Сил України // Вісті Комбатанта. – 1999. – Ч.3. – С.29–32.

165. Новицький П. З чого починається держава? (Інститут президентства в Україні) // Урядовий кур’єр. – 1994. – 7 липня.

166. Огризко В. На сторожі національних інтересів держави: Зовнішньополітична діяльність Президента України в 1998 р. // Всесвіт. – 1999. –№2. – С.111–115.

167. Обзор президентских полномочий: формальных и реальных // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. – 1993–1994. –№4–№1. – С.75–96.

168. Плахотнюк Н. Повноваження Президента України як основний елемент інституту президентства в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1998. –№1. – С.138–146.

169. Плахотнюк Н. Реалізація положень Конституції України щодо питання інституту президентства // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. – К., 1999. – Вип.1. – С.223–229.

170. Сахаров Н.А. Институт президентства в современном мире. – М.: Юрид.лит., 1994.

171. Семиволос В. Президентская вертикаль – новое вино в старые мехи: (Президент.вертикаль власти. Украина) // Бизнес-Информ. – 1995. – №31–32. – С.4.

172. Серегина С.Г. Конституционные основы взаимодействия законодательной и президентской властей // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Темат. зб. наук. праць. – Харків: Нац. юрид. академія України, 1997. – С.12–18.

173. Серьогіна С.Г. Теоретичні аспекти компетенції Президента України // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Вип.3–4. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – С.170–177.

174. Серьогіна С.Г. Функції Президента України // Проблеми законності.№34. Респ. міжвід. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. академія України, 1998. – С.54–59.

175. Серьогіна С.Г. Питання нормотворчої діяльності Президента України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999.–№37. – С.61–67.

176. Серьогіна С.Г. Організаційно-правові аспекти вдосконалення законодавства про вибори Президента України // Вибори Президента України – 99: проблеми теорії і практики: Зб. мат. наук. конф. / Голова редкол. М.М.Рябець. – К.:ЦВК, 2000. – С.215–221.

177. Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту представництва в Україні. Монографія. – Харків: Ксілон, 2001.

178. Сушинський О. Інститут президентури в Україні в контексті влади // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – №2. – Ч.2. – С. 63-72.

179. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Президент Украины: конституционно-правовой статус. – Харьков: Факт, 1999.

180. Холмс С. Посткоммунистический институт президента: Вост. Европа // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 1993–1994. –№4–№1. – С.53–57.