В теорії управління фінансами корпорацій виділяють кілька проміжних цілей та 3 основні цілі, які визначають основні напрямки політики корпорації:
Проміжні цілі:
- виживання;
- втрати конкурентної боротьби;
- мінімізація витрат;
- максимізація обсягів виробництва;
- максимізація обсягів продажу;
- соціальна відповідальність корпорації як крупного виробника товарів і послуг, платника податків, роботодавця.
Основні цілі:
- максимізація прибутку;
- максимізація дивідендів;
- максимізація ринкової вартості акцій.
Кожна з цих цілей має свої переваги та недоліки.
Максимізація прибутку —найчастіше вважається оптимальною для будь-якої корпорації, що створюється з метою отримання прибутку; в той же час ця мета вступає в протиріччя з соціальною функцією корпорацій. Ще одним недоліком є особливість розподілу сформованого прибутку, що може визначати негативне ставлення окремих акціонерів до цієї цілі.
Максимізація дивідендів —на певному етапі розвитку в теорії про корпоративні фінанси постало питання про доцільність виплати дивідендів АТ. Це питання виникло з причини існування таких груп акціонерів, які не зацікавлені в отриманні дивідендів.
|
|
Саме максимізація ринкової вартості акцій є найприйнят-нішою ціллю діяльності АТ. Передумовою використання цієї цілі є існування ефективного фінансового ринку.
Ефективний фінансовий ринок забезпечує ефективне ціноутворення: ціна акції корпорації на ефективному фінансового ринку відображає інформацію про діяльність корпорації в минулому, її теперишнє становище та прогнози стосовно майбутнього.