Санкх’я

Міманса

Веданта

Вайшешика

Н’яя

7. Чарвака-локаята.

Ті школи, які визнають авторитету «Вед» називаються астіка. До астіки відносяться: йога, міманса, веданта, вайшешика, санх’я, н’яя.

Ті даршан, які не визнають авторитету «Вед», називаються настіка. До настіки відносяться: чарвака-локаята, джайнізм, буддизм. Сутність філософського вчення кожної школи, серцевина корпуса творів, що унаслідується, канонізований короткий текст позначається поняттям «сутра», тобто «нитка».

Зазначимо, що філософська школа «Вайшешика» порівняно з іншими давніми індійськими філософськими школами пов’язана з природничо-науковими уявленнями суспільства. Вайшешика розуміє світ як об’єднання фізичних елементів, тобто землі, води, світла, повітря та ін.. Визнає існування елементарних фундаментальних частин, з яких складаються всі предмети і явища, навіть свідомість і мислення – первинних атомів.

Н’яя є вершиною давньої індійської логіки і теорії пізнання.

Характеристика давньоіндійських філософських шкіл

№ з/п	Назва даршан	Буквальний переклад назви школи (даршан)	Заснов-ник школи	Ро-ки заснування даршан	Основніідеїдаршан	Сутра (джерело)

Особливості індійської філософії

1. Індійська філософія формується на основі міфологічно-релігійного світогляду.

2. Індійська філософія визначається своєрідним відношенням до «Вед».

3. Характеризується споглядальним (умозрительным) характером і слабким зв’язком з наукою

4. Дух визнається як безлике, бездіяльне явище.

5. Саме в індійській філософії в процесі узагальнення прийомів і методів прилюдних філософських виступів, які були поширені в Давній Індії, народилася логіка.

6. Соціальна філософія будується на принципах етики страждань і щастя.

7. Сформувалася ідея активно-діяльністної сутності, під якою розуміють єдність душі і тіла, свідомості і матерії.