Методичні поради. Як і будь-яка епоха, Новий час ґрунтується на певній картині світу, визначає місце й можливості людини в цьому світі

Як і будь-яка епоха, Новий час ґрунтується на певній картині світу, визначає місце й можливості людини в цьому світі. Визначте культурну парадигму Нового часу: світ існує як природа, як особистість-суб'єкт і як культура. Місце людини у світі є центральним. На першому плані тут виступає індивідуум, суб'єкт і його влада, його самопочуття. Як цар природи людина абсолютно упевнена у своїх силах, тим більше, що наука є надійним її помічником, її можливості невичерпні. Настільки завищені оптимістичні чекання підтримують непохитну віру в неминучість постійного суспільного прогресу. Ця культура, таким чином, - раціоналістична та антропоцентрична; для неї характерні гуманізм, сциєнтизм, телеологізм у розумінні прогресу, і, крім того - європоцентризм, оскільки основні духовні орієнтири почерпнуті з європейського менталітету.

Розкриваючи друге питання, покажіть, що Просвітництво є широким антифеодальним рухом періоду становлення капіталізму (17-18 ст.). Воно охопило практично всі європейські країни. Навіть абсолютизм, уступаючи потребам часу, ставав освіченим. В Австрії, Пруссії, Росії монархи використовують ідеї Просвітництва для зміцнення централізованої системи управління. Розум і Просвіта перетворилися в основні гасла епохи. Просвітництво стала першим впливовим і домінуючим рухом культури Нового часу, у якому знайшла своє послідовне вираження її секуляризація. Людину розуміють тепер як чисто природну істоту. Власне людське в ній — розумне начало. Природа і є вища й остання реальність. Якщо в основі природи і є Бог, то лише як Першопричина й першосутність, та ж сама природа в її осередку й центрі, що все собою визначає. Цей центр — розум. Він може бути названий Верховним Розумом, на відміну від звичайного людського розуму. Їх поєднує саме головне — природність. Повна однорідність світу, його суцільна природність усуває, таким чином, споконвічне розчленовування реальності на сфери профанного і сакрального.Просвітителі були переконані в тому, що розвиток розуму і насамперед прогрес науки й освіта народу можуть зробити вирішальний вплив на всі сторони життя суспільства й перебудувати його на засадах загальної рівності, що відповідає законам Природи.

У культурі ХІХ ст. характерне для Нового часу розуміння природи-першотворця, природи-матері поступається місцем розумінню природи як всезагальної майстерні, універсальної комори, невичерпного джерела матеріалів і енергій. Формула - «Природа не храм, а майстерня, і людина в ній - працівник» - найкраще передає дух діловитого і роботящого XIX століття. Навіть більш глибоке проникнення в таємниці природи не сприяє більшій близькості з нею, а навпроти, перетворює останню в щось далеке, далеке, що допускає лише діловий, технічний підхід. До настільки ж суперечливих результатів приводить прагнення людини осягти таємниці власної природи. XIX століття остаточно позбавляє людину статусу «вінця світобудови», «міри всіх речей». У світогляді XIX століття як сама людина подібна механізму, так і світ її подібний гігантській фабриці, універсальному машинному виробництву, що потребує не творчих особистостей, що саморозвиваються, а гвинтиків і приводних ременів.

Романтизм у мистецтві – це звернення до внутрішнього духовного світу людини, оскільки реальність не відповідає ідеалові. У зв’язку з тим, що романтики ще не усвідомлювали важливості конкретно-історичного аналізу соціальної дійсності, їм нічого не лишалося, як критикувати реалії життя з точки зору абстрактних вічних ідеалів. Звідси – і характерний духовний порив, піднесення над реальністю. Але ж цей порив і є якраз небажанням змиритися з протиріччями буття. Це, у свою чергу, призводить до культу індивідуальності, до протиставлення піднесеної особистості потворній дійсності. Звернення до потенцій особистості, людської індивідуальності – значне досягнення мистецтва романтиків.

Реферати:

1. Голандський живопис XVII ст.

2. Критика культури у творах Ж.-Ж. Руссо.

3. Реалізм як тип культури.

4. Промислова і наукова культура.

5. Людина, природа, розум і ідея прогресу в культурі Х1Х ст.

6. Криза просвітницьких ідеалів і традиції буржуазного лібералізму у Х1Х ст.

7. Марксизм як явище європейської культури.

8. Декаданс у культурі другої пол. Х1Х ст.

Література:

Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М., 1987.

Гвардини Романо. Конец нового времени// Культурология. Под ред. Г.В. Драча. – Ростов-на-Дону, 1995. – С.537-550.

Зарубежная эстетика и теория литературы Х1Х-ХХ вв.: Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987.

Західноєвропейська культура Х1Х ст.// Історія світової культури. – К., 1994.

Западноевропейская культура Х1Х в.//Культурология. История мировой культуры /Под ред А.Н. Марковой. – М., 1998. – С. 401-443.

Куликова И.С. У истоков модернизма//Философия и искусство модернизма. – М., 1980.

Культура Х1Х-ХХ ст.//Теорія та історія світової і вітчизняної культури. – К., 1993.

Культурология в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997. – С. 272-287.

Курт Э. Романтическая гармония и ее кризис в “Тристане” Вагнера. – М., 1975.

Литературные памятники западноевропейских классицистов. – М., 1986.

Момджян Х. Н. Французское Просвещение 18 века. – М., 1983.

Неупокоева И. Общие черты европейского романтизма и своеобразие его национальных путей//Европейский романтизм. – М., 1973.

Соловьев В.Ю. Прошлое толкует нас. – М., 1991.

Тураев С.В. От Просвещения к романтизму. – М., 1983.

Философия эпохи ранних буржуазных революций. – М., 1987.

Завдання для самостійної роботи:

· Користуючись рекомендованими культурологічними виданнями, внести у словник поняття: „модернізація”, „сциєнтизм”, „індустріальне суспільство”, „лібералізм”, „декаданс”.

· Законспектувати статтю: Романо Гвардини. Конец Нового времени.// Культурология.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – Разд. 4. Приложения.. – С. 537-551.

· Проаналізувати твір барокового, класицистичного стилів або мистецтва рококо, реалістичного, романтичного або декадансного мистецтва.

· Розв'язати тестові завдання:

1. У Новий час у боротьбі проти релігійних догматів, авторитету і тиску церкви виникають вчення про всемогутність розуму і безмежні можливості природно-наукового дослідження наступних мислителів:

а) М. Кузанський, Т. Кампанелла, Р. Галілей, Томас Мор та ін.;

б) Ф. Бекон, Р. Декарт, Р. Лейбніц, Б. Паскаль та ін.;

в) Августин, П. Абеляр, Оккам, Ф. Аквінський;

г) Вольтер, Ж. Ж. Руссо, Д. Дідро, Р. Е. Лесінг.

1. Головне завдання просвітителів полягало в:

а) пропаганді природно-наукових знань;

б) пропаганді традиціоналізму;

в) пропаганді естетичних смаків;

г) пропаганді духовності.

1. З характерних рис індустріальної цивілізації XIX в. виключите те, що не відповідає цій епосі:

а) у побут людей повсюдно увійшли телефон, телеграф, фотографія;

б) фабрика змінила мануфактуру, привівши до зростання продуктивності праці;

в) рівень добробуту і якості життя істотно падає;

г) формується середній клас, який додає стійкості суспільству.

1. Виключите не відповідні основам культури XIX ст. цінності культури Нового часу:

а) раціоналізм;

б) антропоцентризм;

в) теоцентризм;

г) европоцентризм.

1. Яке з наведених суджень адекватно відображує поняття „романтизм”:

а) літературний напрям, що культивує підвищений інтерес до життя „простої й природної людини”, протиставленої аристократам;

б) напрям у літературі, який ставить завдання дати найбільш повне та адекватне відображення дійсності;

в) напрям у літературі й мистецтві, який звертається до зразків і форм античної літератури і мистецтва як до ідеального естетичного зразку;

г) напрям у мистецтві, якому притаманні надзвичайність героїв, пристрасті і контрастних ситуацій, напруженість сюжету, барвистість описів?

1. Загальне найменування кризових явищ кінця ХІХ –початку ХХ ст.., сповнених настроями безнадійності, неприйняття життя, індивідуалізмом:

а) модернізм;

б) декаданс;

в) дадаїзм;

г) абстракціонізм?

· Проаналізувати твір буд-якого митця модернізму.