Основна:
1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.
2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ - Івано-Франківськ, 1996.
3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.
4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.
5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.
Додаткова:
1. Быков В.Л. – Цитология и общая эмбриология. - Санкт-Петербург: СОТИС, 1999.
2. Хэм А., Кормак Д. Гистология. - М.: Мир, 1982. - Т.3. - С. 5-18.
3. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас / Ред. О.В.Волкова, Ю.К.Елецкий.- М.: Медицина, 1996.
Відповіді до тестів: 1 – В; 2 – В; 3 – Д; 4 – В; 5 – С; 6 – В; 7 –А.
Модуль№1
Тема заняття: Кісткові тканини
1. Актуальність теми:
Кісткова тканина є різновидом сполучних тканин. До складу кісткових тканин входять клітини остеогенного та гематогенного диферонів. Наявність великої кількості мінеральних солей надає міцність кісткам, що зумовлює опорну і захисну функцію. Кісткові тканини – депо солей кальцію і фосфору. Кісткові тканини виконують дуже важливу біологічну роль, беручи участь в обміні речовин та кровотворенні. Виділяють грубоволокнисту (ретикулофіброзну) та пластинчасту кісткові тканини.
Студентам педіатричного профілю необхідно звернути увагу на розвиток кісткової тканини, формування кістяка дитини, оскільки це є важливим фактором для розуміння лікарем перебігу патологічних процесів опорно-рухового апарату.
Студентам медико-профілактичного профілю звернути увагу на склад міжклітинної речовини кісткової тканини, її властивість депонувати радіонуклеїди, на вплив іонізуючого випромінювання та гіподинамії на кістяк та весь опорно-руховий апарат.
2. Конкретні цілі:
- Класифікувати кісткові тканини..
- Інтерпретувати будову та функціональне значення різних видів клітин та міжклітинної речовини, використовуючи дані світлової та електронної мікроскопії.
- Пояснювати особливості розвитку кісткової тканини при прямому і непрямому остеогенезі.
- Ідентифікувати основні структурні компоненти кісткової тканини на гістологічних препаратах та електронограмах.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Студенти мають знати з курсів біології та анатомії різновид скелетної сполучної тканини - кісткову, яка виконує опорну і захисну функцію, є депо солей кальцію і фосфору в організмі, бере участь у обміні речовин та кровотворенні.
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін | Визначення |
1. Остеобласти | Клітини кісткової тканини, що активно продукують її міжклітинну речовину; локалізуються в глибоких шарах окістя, в процесі подальшого розвитку перетворюються в остеоцити |
2. Остеоцити | Зрілі клітини кісткової тканини, що утворюються з остеобластів; лежать у кісткових лакунах, мають численні розгалужені відростки, якими анастомозують між собою; підтримують обмін речовин у кістковій тканині, здатні до синтезу і резорбції кісткового матриксу, чим забезпечують кальцієвий гомеостаз крові |
3. Остеокласти | Великі багатоядерні клітини кісткової тканини, здатні руйнувати кістку та звапнований хрящ; належать до макрофагічної системи організму |
4. Остеоїд | Незвапнований міжклітинний матрикс кісткової тканини, утворений осеїновими волокнами та осеомукоїдом (основною речовиною) |
5. Осеомукоїд | Основна міжклітинна речовина кісткової тканини. Містить глікопротеїни (зокрема остеонектин) та протеоглікани |
6. Остеогенез | Процес розвитку кісткової тканини і кістки як органа |
Теоретичні питання до заняття:
- Загальна характеристика кісткової тканини, класифікація.
- Будова, функціональне значення та походження остеобластів, остеоцитів, остеокластів (за даними світлової і електронної мікроскопії, гістохімії).
- Мікроскопічна і субмікроскопічна будова та хімічний склад міжклітинної речовини.
- Будова і функціональне значення окістя.
- Особливості будови грубоволокнистої кісткової тканини та місця її локалізації в дорослої людини.
- Особливості будови пластинчастої, губчастої та компактної кістки.
- Розвиток кістки з мезенхіми і на місці хряща (прямий і непрямий остеогенез).
- Регенерація, вікові зміни кісткової тканини.
- Вплив факторів зовнішнього середовища на формування та функції.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:
а) поперечний зріз трубчастої кістки; забарвлення тіоніном і пікриновою кислотою за Шморлем; об. 8, ок.7;
б) розвиток кістки із мезенхіми; забарвлення гематоксиліном та еозином; об.40, ок.7;
в) розвиток кістки на місці хряща; забарвлення гематоксиліном та еозином; об.8, ок.7.
2. Проводиться вивчення:
- електронних мікрофотографій:
Рис.141, 144, 145 (В.Г.Елисеев, Ю.И.Афанасьев, Е.В.Котовский. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов.- М.: Медицина, 1970.).
3. Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.
Зміст теми:
КІСТКОВА ТКАНИНА містить багато мінеральних речовин (близько 70%).
Функції:- опорномеханічна;
-захисна;
-участь у мінеральному обміні;
-мікрооточення для органів кровотворення.
|
Класифікація кісткової тканини
)
Грубоволокниста тканина знаходиться в скелеті зародка й у швах черепа дорослої людини. У ній оссеїнові (коллагенові) волокна розташовані невпорядковано.
Пластинчаста кісткова тканина складається з кісткових пластинок, кожна з яких містить параллельно розташовані колагенові волокна. У залежності від орієнтації пластинок по відношенню одна до одної кісткова тканина поділяється на губчасту і компактну. Губчаста кісткова тканина розташовується в епіфізах трубчастих кісток і плоских кістках. Компактна кісткова тканина розташовується в діалізах трубчастих кісток.