Митний контроль

Поняття митного контролю, його види і основні форми здійснення

Митний контроль є одним із засобів реалізації митної політики держави і є сукупністю заходів, які здійснюються митними органами по забезпеченню дотримання законодавства і міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладений на митні органи. Основна мета здійснення митного контролю полягає у виявленні за допомогою різного роду перевірок відповідності проведених митних операцій і дій митному законодавству, дотримання фізичними і юридичними особами, що беруть участь в митній діяльності, встановлених митних правил і процедур. Характер і зміст діяльності митних органів багато в чому визначаються саме митним контролем, що займає важливе місце у сфері митної справи.

Зона митного контролю – місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури.

Загальний митний контроль можна класифікувати залежно від його предмету на митний контроль товарів і митний контроль транспортних засобів.

Залежно від напряму руху товарів потрібно розрізняти митний контроль імпортних (що ввозяться на територію), експортних (що вивозяться з території) і (переміщуваних через територію) товарів. З урахуванням окремих істотних характеристик товарів, що впливають на здійснення митного контролю, можна виділити його підвиди: митний контроль ручної поклажі, контроль супроводжуваного або несупроводжуваного багажу.

Митний контроль транспортних засобів визначається їх виглядом, наприклад митний контроль морських судів; митний контроль річкових судів; митний контроль залізничних засобів; митний контроль повітряних судів; митний контроль автотранспортних засобів.

Характер участі в здійсненні контролю митних органів країн, що співробітничають, дозволяє виділити такі його різновиди:

1. Односторонній митний контроль, коли митний огляд проводять, як правило, органи тільки однієї з країн;

2. Двосторонній митний контроль, коли митний огляд проводять роздільно органи кожної з країн;

3. Сумісний митний контроль, що має місце у разі здійснення митного огляду одночасно митними органами обох держав.

Необхідно відзначити, що митний контроль може бути одноразовим і повторним залежно від того, скільки разів товари і транспортні засоби переміщаються через митну межу протягом певного періоду.

Одноразовим митний контроль признається у випадку, якщо митна межа перетинається в одному напрямі і митний огляд проводиться один раз. Під повторний митний контроль підпадають товари і транспортні засоби, які протягом порівняно короткого періоду часу перетинають митну межу двічі.

Залежно від форми здійснення митний контроль підрозділяється на:

1) перевірку необхідних для митних цілей документів на товари і транспортні засоби;

2) огляд товарів і транспортних засобів;

3) огляд товарів і транспортних засобів.

При цьому перша форма митного контролю є документальним контролем, другу і третю слід віднести до контролю фактичного.

У організації митного контролю необхідно відзначити специфіку його методів, визначувану сукупністю прийомів і способів його проведення. Можна виділити наступні методи контролю:

1) звичний митний контроль після прибуття товарів і транспортних засобів в митний пункт;

2) митний контроль під час руху транспортного засобу:

3) суцільний митний контроль, коли використовуються всі його форми, передбачені ТК, за винятком випадків звільнення від певних форм митного контролю;

4) вибірковий митний контроль, що полягає в застосуванні вибіркових форм митного контролю і характеризується найбільшою демократичністю.

Документальний митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів на товари і транспортні засоби і є процедурою, при якій проводиться вивчення документів з метою встановлення їх відповідності діючим правилам митного законодавства і повноти оформлення. Документи перевіряються перед митним оглядом або оглядом товарів і транспортних засобів.

Документи, необхідні для проведення митного контролю, по їх призначенню можна класифікувати на: транспортні, торгові, митні та інші документи, необхідні для митного контролю.

Транспортними є документи, на підставі яких товари і транспортні засоби переміщаються через митну межу. Стосовно перевезення залізничним транспортом такими документами слід рахувати дорожні відомості, вагонні листи, передавальні відомості, багажні квитанції; при перевезеннях д автомобільним, водним і повітряним транспортом — коносаменти, накладні.

До торгових документів відносяться контракти, рахунки, інвойси, фактури, специфікації, пакувальні документи, що складаються постачальниками товарів. Митні органи в порядку, встановленому нормами митного законодавства, для цілей митного контролю можуть приймати будь-які, зокрема факсиміле, копії контрактів, виписки з них. Копії контрактів і виписки з них повинні бути належним чином завірені друком керівника організації, що уклала контракт, і скріпляє її друком.

У випадках, якщо у посадовця митних органів є підставу вважати, що представлені документи містять недостовірні відомості, воно має право зажадати оригінали контрактів. Для підтвердження достовірності відомостей про контрактодержателях можуть пред'являтися підготовлені ними листи, що оформлені належним чином і скріпляють друком, в яких повідомляються реєстраційні, банківські і інші необхідні реквізити.

Митними є такі документи, які видані і відповідно засвідчені посадовцями митних органів. До митних документів відносяться митні декларації, інші документи на товари, що підлягають врученню митному органу призначення, при переміщенні товарів за процедурою внутрішнього і подальшого транзиту — документи контролю доставки; свідоцтва про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення товарів під митним друком і пломбами, видавані митними органами ліцензії на здійснення діяльності як митний брокер, митного перевізника і кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення, а також інші документи.

До таких документів, які необхідні для митного контролю, можуть бути віднесені також сертифікати якості, відповідності, карантинні, дозвільні документи, видавані іншими державними органами, обов'язково супроводжуючі деякі товари; засновницькі документи, підтверджуючі право юридичних я фізичних осіб здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, і др.подобные документи.

Виходячи з того, що перераховані документи необхідні для здійснення митного контролю за переміщенням через митну межу товарів і транспортних засобів, вони підлягають безумовній перевірці посадовцями митних органів перед ухваленням рішення про випуск і використовування товарів і транспортних засобів відповідно до вибраного митного режиму.

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому Митним Кодексом порядку.

Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується:

у разі ввезення на митну територію України – після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

у разі вивезення за межі митної території України – після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Особистий огляд

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.

На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави і результати такого огляду.

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівника митного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.

Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а також працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.

Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється ДМСУ.

Протокол підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником – також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.

Копія протоколу надається громадянинові.

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.