Законодавча влада в Україні. 2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп)

2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);

3) бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Ра­дою України;

4) виконує доручення Верховної Ради України та її органів;

5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими акта­ми Верховної Ради України;

6) бере участь у парламентських слуханнях;

7) звертається з депутатським запитом або депутатським шерненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташова­ них на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому зазначеним Законом і Регламентом Верховної Ради України.

Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради Украї­ни та її органів, до складу яких його обрано. Кожен народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом.

Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верхов­ної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано (ст. 10 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Відповідно до ч. З ст. 84 Конституції України голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. Відповідно до Рішення Конститу­ційного Суду України від 07.07.1998 р. № 11/рп/98 положення ч. 2 ст. 84 Конституції України треба розуміти так, що рішення Нсрховної Ради України, зокрема закони, постанови, інші ак­ти, а також рішення Верховної Ради України щодо прийнят­тя (відхилення) постатейно законопроектів, поправок до них приймаються лише на пленарному засіданні Верховної Ради України за умови особистої участі народних депутатів Украї­ни в голосуванні та набрання встановленої Конституцією Украї­ни, Регламентом Верховної Ради України кількості голосів на і\ підтримку.

1 І Конституційне право України

18_________________________________________ Глава VII I

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп/2002 положення частин 2, 3 ст. 84 та ст. 91 Конституції України щодо участі народних депутатів України у прийнятті Верховною Радою України рішень треба розуміти так, що коли за пропоноване рішення проголосувала визначена Конституцією України кількість народних депутатів України, воно вважається прийнятим незалежно від того, скільки народ­них депутатів України не брали участі у голосуванні. Неучасть певної кількості народних депутатів України у голосуванні не є складовою процесу прийняття рішень Верховною Радою України.

Під час голосування та здійснення іншої діяльності у Вер­ховній Раді України депутат підпадає не тільки під тиск полі­тичних факторів. На його голосування з конкретних питань на­магаються вплинути й інші сили, які іменуються групами тис­ку. У багатьох країнах склалися цілі системи неформального впливу груп тиску на парламентарів. Це явище отримало назву лобіювання (від англ. лоббі — кулуари), оскільки такий вплив здійснюється не в залі засідань, а в кулуарах палат та поза стіна­ми парламенту. У 1946 р. у США було прийнято закон про регу­лювання лобіювання, відповідно до якого лобістська діяльність підлягає реєстрації. У 1987 р. у Конгресі США було зареєстро­вано 23 тис. лобістів¹.

Народний депутат України має право законодавчої ініціа­тиви, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

1)законопроекту;

2) проекту постанови;

3) іншої законодавчої пропозиції (ст. 93 Конституції Украї­ни, ст. 12 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Відповідно до ст. 86 Конституції України народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Мі­ністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території

Рыжов В. А., Страшун Б. А. Зазнач, праця. - С 506-507.