2015-04-12
1523
У якості ознаки розподілу потенційно небезпечних об'єктів на класи використаний основний вид небезпеки об'єкта (радіаційна, хімічна і т.д.). Основні потенційно небезпечні об'єкти з погрозою виникнення ЧС розподілені на наступні класи:
1.1. Радиационно небезпечні об'єкти
1.2. Хімічно небезпечні об'єкти
1.3. Пожаровзрывоопасные й пожароопасные об'єкти
1.4. Небезпечні транспортні засоби
1.5. Небезпечні технічні спорудження.
Серед радиационно небезпечних об'єктів найбільшу групу становлять ядерні реактори, які фахівцями класифікуються по декільком ознакам.
По призначенню реактори класифікуються на енергетичні, дослідницькі, транспортні, промислові, багатоцільові. По енергетичному спектру нейтронів розрізняють реактори на тих-
пловых, швидких і проміжних нейтронах. Найбільш освоєні зараз реактори на теплових нейтронах. Реактори на швидких нейтронах перебувають у стадії промислового освоєння. Реактори на проміжних нейтронах використовуються в дослідницьких установках.
По виду сповільнювача реактори на теплових нейтронах підрозділяються на легководные, важководні й графітові. Найкращою сповільнюваною здатністю має звичайна вода, найгіршої - графить.
Теплоносієві реактори класифікуються на водоохлаждаемые, газоохолоджувальні й рідкометалеві. Найпоширеніший теплоносій - звичайна вода.
По конструктивнім виконанню реактори підрозділяються на кор-пусные й канальні. Корпусні реактори створюються в основному з водним теплоносієм під тиском, канальні (переважно з киплячої
водою).
По паливу реактори класифікуються досить різноманітно: по збагаченню (на природному й збагаченому урані), по агрегатному стану палива (на керамічнім паливі, металевому природному урані, легованому урані).
Принципово можливі численні типи реакторів. Але практичне поширення одержали реактори декількох конструкцій. У якості енергетичних реакторів використовуються: водо-водяники на теплових нейтронах корпусного типу з водою киплячої (ВК-500, АСТ-500) або
під тиском (ВВЭР-440, ВПБЭР-600, ВВЭР-1000), графітові на теплових нейтронах з водним теплоносієм киплячим (РБМК-1000, РБМК-1500), на швидких нейтронах з натрієвим теплоносієм (БН-600, БН-800, БН-1600).
З обліком викладеного здійснена класифікація радиационно
небезпечних об'єктів і редакція класу має такий вигляд:
100 Радиационно небезпечні об'єкти
101 -113АЕС
114 Заводи ядерної енергетики інші
Перелік підлягаючих класифікації хімічно небезпечних об'єктів визначається тими токсичними речовинами, які проводяться, транспортуються, зберігаються або використовуються на цих об'єктах. З урахуванням інгаляційної небезпеки й розмірів запасів, що визначають масштаби можливого хімічного зараження при аваріях, фахівцями був проведен аналіз більш 700 токсичних речовин, що одержали найбільш широке поширення в народнім господарстві. На підставі цього аналізу було виділено кілька десятків сильнодіючих отруйних речовин (СДЯВ), імовірність поразки якими населення при аваріях
буде найбільшою. У результаті поширення вилитого або викинутого в атмосферу СДЯВ на місцевості утворюються зони хімічного зараження (або хімічної поразки). У зону хімічного зараження входить ділянка розливу й територія, на яку по вітру поширюються домішки
