П рофесійна придатність – це сукупність психологічних і психофізіологічних особливостей, необхідних і достатніх для досягнення нею, за наявності спеціальних знань, умінь і навичок, достатньої ефективності праці.
Основою професійно важливих якостей являються спеціальні здібності.
Однією з перших теорій професійного вибору стала трьохфакторна модель профорієнтації американця Ф. Парсонса, основні положення якої він сформулював в 1908 р. Головна ідея полягала в трьох фазах профорієнтації:
- перша включає вивчення психічних і особистісних особливостей претендента на професію;
- друга полягає в вивченні вимог професії і формулювання їх в психологічних термінах;
- третя має на увазі зіставлення цих двох рядів чинників і прийняття рішення про рекомендовану професію, що відбувається на основі встановлення відповідності особливостей людини вимогам професії.
Щоб з’ясувати переважний розвиток деяких здібностей для вибору професії, можна використовувати наявні в арсеналі вітчизняних психологів тести. Так, наприклад, тест Р. Амтхауера дозволяє отримати «тестовий профіль» за трьома параметрами – вираженості гуманітарних, математичних і технічних здібностей. Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР) допомагає визначити вираженість здібностей до суспільно-гуманітарної, фізико-математичної і природничонаукової областей діяльності. Конкретні методики, що обговорювалися вище, дозволяють виявити рівні розвитку сенсорних, моторних та інших здібностей.
|
|
ТЕМА 6
«МЕТОД ОПИТУВАННЯ. СТАНДАРТИЗОВАНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ОПИТУВАЛЬНИКИ»
Навчальний час 4 години
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Види опитувальників, форми питань і подання результатів
2. Проблема вірогідності особистісних опитувальників.
Рекомендована література:
1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. – М., 1982.
2. Гильяшева И.Н. Вопросники как методы исследования личности // Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л., 1983.
3. Капитонов Э.А. Социология ХХ века. – Ростов-на-Дону, 1996. С. 379-503.
4. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях: пер. с англ. – М., 1980.
5. Ноэль Э.Массовые опросы. Введение в методику демоскопии. - М.: Прогресс, 1978.
6. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – Спб.: Питер, 2000. – 528 с.
7. Панина Н.В. Технология социального исследования. - К., Наукова думка, 1986. - 232 с.
8. Семенов В.Е. Метод изучения документов в социально-психологических исследованиях. – Л., 1983.
9. Социально-психологическое изучение личности несовершеннолетних, совершивших преступления: сб. научн. тр. – М., 1977.
10. Ядов В.А. Социологическое исследование (методология, программа, методы). – М., 1972.