Література. Башнянин Г.І., Медведчук С.В., Шевчук Є.С

Башнянин Г.І., Медведчук С.В., Шевчук Є.С. та ін. Політична економія. Навчальний посібник / За редакцією д.е.н., проф. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц. Є.С. Шевчук. – Львів: “Новий Світ-2000”, 2004. – 480 с., с. 63-75.

Курс экономической теории: учебник / Под ред. проф. Чепурина М.Н., проф. Киселевой Е.А. – Киров: «АСА», 2004. – 832 с., с. 771-786.

Общая экономическая теория (политэкономия): Учебник / под ред. В.Видяпина, Г. Журавлевой. - М.: Промо-Медиа, 1995, с. 428-436.

Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Підручник / за ред. Г. Климка, В. Нестеренка. - К.: Вища школа, 1994, с. 431-449.

Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. - К., 2000, с.625-636.

Конотоп Г. И., Дорошенко В. Ю. Политическая экономия. Опорный конспект лекций. – Донецк, 2000, с.288-308.

Макаренко П. Про власність і аграрне підприємство в умовах перехідної економіки // Економіка України. - 1998. - № 6.

Разумова Т.О. Принципы и элементы социальной рыночной экономики // Вестник Моск. ун-та. - 1998. - № 3.

Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. - 1999. - № 5.

Радзієвський О. Фінансовий централізм і перехід до ринкової економіки // Економіка України. - 1999. - № 1.

Старовський Є. Про формування державного сектору економіки // Економіка України. - 1999. - № 7.

Ухин А. К развитию постсоветских транснациональных корпораций (фактология, аналитика, предложения) // Российский экономический журнал. - 1999. - № 11-12.

Лукінов І. Методи і засоби державного регулювання перехідного періоду // Економіка України. - 1999. - № 5.

Мінін Л., Білоус Г. Про дерегулювання економіки // Економіка України. - 1999. - № 3.

Мочерний С. Моделі трансформаційних процесів економіки // Економіка України. - 2000. - № 2.

Чистилин Д. Проблемы самоорганизации в переходной экономике // Экономика Украины. – 2000. - №3.

Сидорович А. Формирование национальной модели экономики в переходных обществах // Общество и экономика. - 2001. - №11-12.

Контрольні питання, тести, вправи

24.1. У наведеному переліку визначте такі дії держави, які безпосередньо за інших незмінних умов можуть посилювати (1) або стримувати (2) економічну активність приватних підприємств:

а) підвищення ставки податку на прибуток;

б) скорочення державного фінансування соціальних програм;

в) зменшення дефіциту державного бюджету;

г) розміщення державою облігацій державної позики;

д) погашення облігацій державної позики;

е) податкові пільги малим підприємствам;

с) правильна відповідь не названа.

24.2. У чому полягає історичний характер категорії "державний суверенітет"?

а) у наявності повного або абсолютного суверенітету в період виникнення суверенних держав;

б) у поступовому обмеженні окремих сторін суверенітету в процесі інтернаціоналізації продуктивних сил та інших елементів економічної

системи й надбудовних відносин;

в) у втраті багатьма слаборозвинутими країнами свого суверенітету в процесі колоніальних загарбань.

24.3. Яке з положень неправильно трактує сутність економічного суверенітету в межах економічної власності?

а) економічний суверенітет - це незалежність держави у проведенні цінової та податкової політики;

б) економічний суверенітет - це незалежність держави у проведенні фінансово-кредитної політики;

в) економічний суверенітет - це незалежність держави в розвитку науки і техніки.

24.4. Які негативні наслідки роздержавлення і приватизації в окремих розвинутих країнах світу?

а) трудящі позбавляються можливості отримувати товари та послуги за відносно дешевими цінами;

б) зростає армія безробітних та виплати держави безробітним;

в) процес роздержавлення сприяє проведенню структурної політики.

24.5. Які з положень неправильно розкривають позитивні наслідки роздержавлення і приватизації?

а) послаблюються адміністративно-командні методи управління економікою;

б) продаж державного майна відбувається за заниженими цінами;

в) приватизації підлягають передусім прибуткові та рентабельні підприємства.

24.6. Зазначте нові об'єкти власності в інформаційній економіці:

а) засоби праці;

б) наука;

в) предмети праці;

г) інформація.

24.7. Які нові риси науки та інформації як об'єктів привласнення?

а) наука та інформація - специфічні продуктивні сили;

б) наука та інформація не можуть тривалий час бути власністю окремої фірми, компанії;

в) співвласниками цих об'єктів певною мірою стають особи найманої праці.

24.8. Яких найважливіших змін зазнали суб'єкти власності?

а) розвивається полісуб'єктність власності (найманий працівник високої кваліфікації може організувати венчурне підприємство);

б) посилюється процес деперсоніфікації власності;

в) суб'єктом власності стає держава.

24.9. У чому полягає полісуб'єктність власності (щодо найманих працівників)?

а) у розвинутих країнах світу збільшується кількість підприємств, а отже, й власників;

б) частина найманих працівників (висококваліфіковані науковці і спеціалісти) можуть водночас організувати венчурне підприємство;

в) висококваліфіковані науковці і спеціалісти можуть працювати за контрактом у кількох фірмах.

24.10. Що означає процес деперсоніфікації власності?

а) зменшення частки корпоративної власності в руках окремих осіб;

б) перехід частини такої власності до юридичних осіб (компаній, банків, фінансових інститутів);

в) залучення до процесу управління власністю на підприємстві менеджерів.

24.11. Яке практичне значення для економіки України має визнання позитивних рис монополій?

а) допомагає усвідомити економічну недоцільність здійснення всебічної демонополізації виробництва;

б) допомагає методологічно й теоретично обґрунтувати основи антимонопольного законодавства;

в) допомагає проводити політику стимулювання процесу диференціації продуктів.

24.12. В якому з положень неправильно названо ознаку сировинної залежності України?

а) нестача коксівного вугілля;

б) брак достатньої кількості лісоматеріалів;

в) брак достатньої кількості марганцевих руд.

24.13. Які основні ознаки енергетичної залежності України?

а) необхідність імпортувати переважну кількість нафти;

б) необхідність імпортувати переважну кількість газу;

в) необхідність імпортувати частину електроенергії.

24.14. Які основні ознаки втрати українцю незалежності у межах системи продуктивних сил?

а) зростаюче відставання від розвинутих країн світу в розвитку науки та інформації;

б) зростаюче відставання від розвинутих країн світу в розвитку новітніх рис людини-працівника;

в) зростаюче відставання від розвинутих країн світу в рівні концентрації виробництва.

24.15. Які основні ознаки втрати Україною незалежності в розвитку техніко-економічних відносин?

а) зростаюче відставання від участі в міжнародній спеціалізації та кооперуванні виробництва;

б) зростаюче відставання від розвинутих країн світу у формуванні й розвитку державною регулювання макроекономічних процесів;

в) зростаюче відставання від розвинутих країн світу в концентрації виробництва і праці.