Спочатку педагог виразно виконує пісню. Потім розповідає про її характер, пояснює значення важких слів та виразів. Потім пісня виконується ще раз. На наступних етапах розучування педагог ставить запитання дітям перевіряючи чи вірно вони зрозуміли зміст пісні. Пропонує повторити мелодію, чисто співаючій дитині, або підгрупі. Співати потрібно більш повільно, так діти краще запам’ятовують мелодію. Якщо в пісні є заспів і приспів, то треба починати з приспіву: він повторюється у кожному куплеті і діти його краще запам’ятовують.
Щоб краще запам’ятати мелодію, корисно співати без поетичного тексту по фразах, за показом педагога, чи після його показу. Час роботи над піснею залежить від її складності, об’єму співочих навичок, пам’яті дітей та кваліфікації педагога.
Для активізації процесу запам’ятовування корисно використовувати ілюстрації, малюнки, інсценування пісні, якщо дозволяє її зміст, або відповідні рухи.
На наступних етапах дуже важливо звертати увагу на те, щоб діти починали кожний куплет водночас, без спізнення.
|
|
Побудуйте проблемний виклад однієї з тем з природознавства (тема за вибором). Обгрунтуйте можливість і доцільність вибору цього методу навчання в конкретній ситуації. В чому полягає специфіка знань, якими повинні оволодіти молодші школярі під час використання проблемного викладу?
Суть проблемного викладу полягає у тому, що У. створює проблемну ситуацію, формулює проблемне завдання, сам його розв'язує, показуючи дітям етапи, їх послідовність, зразок міркування на кожному з них.
Загальна структура методу проблемного викладу включає такі основні дії взаємозв'язаної діяльності вчителя і учнів:
Учитель: створює проблемну ситуацію;
формулює проблему у вигляді проблемного завдання;
розв'язує проблемне завдання, називає кожний етап і показує хід міркування;
у процесі роботи формулює риторичні запитання, на які сам відповідає;
здійснює опосередкований контроль за ходом сприймання та усвідомлення не тільки власне предметних знань,але і знань про діяльність розв'язання цілісної проблеми, її логіку.
Учень: сприймає, усвідомлює, осмислює, запам'ятовує власне предметні знання та знання про хід розв'язання цілісної проблеми;
її етапи, послідовність їх виконання, особливості міркування на кожному з них;
міркує разом з учителем, до цього його спонукають риторичні запитання, а також розкриття змісту процесуальної сторони діяльності розв'язання проблеми, її логіку.
Основна мета застосування проблемного викладу — це засвоєння учнями знань про основні етапи розв'язання проблеми, їх зміст і послідовність виконання.
|
|
Форма реалізації цього методу у процесі навчання — це проблемна розповідь.
Критеріями вибору проблемного викладу є відповідність власне предметного змісту тим вимогам, за якими його зміст дає можливість створити проблемну ситуацію і сформулювати проблему, а також певний рівень загальної готовності учнів до усвідомленого сприймання проблемного викладу.
Тема. Як виростити нову рослину без насіння.
Мета: продовжити формувати поняття рослина - живий організму, сформувати уявлення про способи вегетативного розмноження рослин за допомогою різних органів, формувати вміння розмножувати кімнатні та інші рослини, виховувати естетичні почуття.