Навчальна екскурсія – це така форма організації педагогічного процесу, яка спрямована на вивчення учнями поза межами школи, але під керівництвом вчителя,певних предметів,явищ,процесів шляхом безпосереднього сприймання.
Мета екскурсії – збагатити (розширтити, поглибити) чуттєве й логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід,сприяти розвитку мовлення, мислення, уяви.
Значення екскурсії:
а) знання здобуваються у природних умовах;
б) не тільки засвоюються нові знання, а й поглиблюються, розширюються наявні, здобуваються уміння і навички їх застосування;
в) явища сприймаються в цілості;
г) дає можливість для комплексного використання методів навчання;
ґ) збагачує знаннями і самого вчителя;
д) допомагає виявити практичну значимість знань;
сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки;
е) допомагає залучити учнів до простих досліджень;
є) є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.
Екскурсії поділяються:
- за змістом – виробничі, біологічні, історичні, географічні, мистецькі...;
- за часом – коротко і довготривалі;
- за місцем у ході навчального процесу – вступні, поточні (проміжні),заключні (підсумково-узагальнюючі).
Теми екскурсій визначені в програмах навчальних дисциплін.
Методика екскурсії.
І етап – підготовка вчителя і учнів до екскурсії.
Учитель:
- чітко визначає мету;
- вибирає об´єкт вивчення;
- детально сам знайомиться з об´єктом;
- вирішує, хто буде проводити екскурсію.
Маршрут має бути цілком безпечний для дітей.
ІІ етап – проведення екскурсії (організація навчальної роботи)
Учитель:
- використовує метод бесіди, розповіді, демонстрації;
- активізує мислення дітей (формулює 2-3 проблемно-пізнавальних запитання);
- учні роблять записи, креслення, замальовки.
ІІІ етап – післяекскурсійна робота:
- обробка матеріалу, оформлення спостережень (оформлення тематичних
альбомів, колекцій, гербаріїв, написання творів, виготовлення саморобок...);
- підведення підсумків.
Найважливіше завдання екскурсії – розвиток спостережливості учнів. К.Д.Ушинський підкреслював, що від якості спостережень дітей залежить і якість їхніх думок.