Дієслово — частина мови, що означає дію чи стан істоти або предмета. Основні граматичні ознаки дієслова — час, особа, число і спосіб, за ними дієслово в реченні відрізняється од інших слів.
В українській мові існує форму дієслова, яка називає дію без визначення часу, особи, числа. Це неозначена форма дієслова із суфіксом -ти: писати, складати, перекладати, затверджувати, погоджувати, підписувати. Зворотні дієслова мають ще й частку -ся: зберігатися, друкуватися, слухатися, укладатися, перероблятися.
Неозначена форма часто використовується у різних ділових паперах. Наприклад: просимо надіслати; наказую працювати; необхідно надіслати тощо. Аби: палити заборонено; розмовляти заборонено тощо.
Часто форму інфінітива заступає іменник. Наприклад: Куріння заборонене; читання корисне.
Дієсловам в українській мові властиве значення виду — недоконаного й доконаного: писати — написати; друкувати — надрукувати; складати — скласти; читати — прочитати. Дієслова доконаного виду позначають завершеність дії, в основі мають префікси: записати, занотувати, закінчити; суфікси — повторити, нагадати, повідомити; рухомий наголос — надати, подати, скликати, об'єднати.
|
|
Окремі форми дієслів доконаного виду утворюються від інших основ, і їх треба запам'ятати: брати — взяти; ловити — піймати.
У сучасній українській мові дієслова мають три форми часу:
У деяких документах з метою пом'якшення категоричності вимоги вводиться займенник Вас. Наприклад: Прошу Вас підготувати лекцію й прочитати її 12 жовтня 1994 року.
Найпоширенішою частиною мови в ділових паперах є дієслово теперішнього часу першої чи третьої особи множини. Наприклад: Нагадуємо..., Запевняємо..., Повідомляємо... або Редакція звертається. Деканат просить тощо.
Недоконаний вид виражається складеними формами. Наприклад: Заняття будуть розпочинатися о 8 годині 40 хвилин. Доконаний вид частіше вживається з префіксами. Наприклад: негайно розглянути пропозицію. Прошу завізувати цей документ.
Наказовий спосіб у ділових паперах передається здебільшого за допомогою інфінітивної форми чи інших лексичних засобів. Інфінітив використовується для категоричніших висловлювань. Наприклад: Палити заборонено. Менш категоричні вислови виражаються за допомогою безособових форм дієслова. Наприклад: Не рекомендується виходити під час занять. Забороняється голосно розмовляти.