Обгрунтуйте актуальність п’єси « Хазяїн» Івана Тобілевича

Міркуючи про внесок Карпенко-Карого у скарбницю культури, Симон писав, що драматургічна творчість цього письменника «було реальним відображенням життя нашого народу, його інтересів, його психології й широкого комплексу смаків, – живим відображенням живого життя».

Карпенко-Карий першим в українській драматургії переступив за межі шаблона – «тієї етнографічної, з неодмінною любов’ю в центрі драми й дав початок серйозної комедії». Найбільшою глибиною узагальнень і художньою досконалістю із всіх добутків драматурга виділяється комедія «Хазяїн». Головний герой п’єси мільйонер Міхур так і не купив на свої мільйони щастя. Адже його життєві принципи перетерплюють крах: хижацькі методи господарювання служать причиною бунту робітників; дочка має намір вийти заміж, незважаючи на волю батька; за участь у злочині його притягають до відповідальності, а безперервна ненажерливість приводить до трагічного кінця. Міхур став жертвою своїх мільйонів і у двобої за щастя з долею й людьми зазнав поразки. Цей висновок – не програмне гасло, не декларація письменника, воно – наслідок багаторічних спостережень за життям, результат філігранної роботи художника-драматурга в створенні цілої галереї сатиричних образів, картин, ситуацій.

У центрі драматичної дії п’єси «Хазяїн» — грошові страсті капіталістичного миру. Основним об’єктом зображення служить хазяйське колесо мільйонера Міхура, що одних давить, а інші проскакують. У композиційному центрі добутку – ті ж лиховісні символи, які провіщають фатальне потрясіння – дві чорних труни й один світлий, хижа птах, що прилетіла із гнилих завулків душі, а головне – каліки, голодні каліки (їсти їм дайте, нехай звіра в собі не плекають) і брат, що аж ніяк не розділяє святкового настрою, що переповняє іншого брата. Хоча й звертається перший до другого рідною мовою, але у відповідь чує: «Відступися! Уб’ю!». Але всупереч цьому завершується поема оптимістично. Останні рядки перейняті відчуттям щастя й здійсненої мрії. В «Золотому гулі» тільки пророкування трагедії; теперішнього нещастя ще немає. Життя, на жаль, довела, що передчуття поета виправдалося. Після жовтневого перевороту в Петербурзі революційна бура принесла народу України страшні страждання. В «ніч» кривавої бойні пішли, як виявилося, керовані чабаном повстанці. («На площі»), а воскреслі предки від побаченого з жахом відвернулися…