Підмет - це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні і відповідає на питання хто? що?
Наприклад: На полі сідає сніг. Чумаки залишили по собі безліч легенд, переказів, веселі й сумні пісні, добру славу працелюбів і романтиків.
У першому реченні підметом є слово сніг (відповідає на питання що?), а в другому - чумаки (відповідає на питання хто?). Слово підмет завжди у називному відмінку.
Підмет може бути виражений будь-якою частиною мови, якщо вона відповідає на питання хто? або що?, тобто вжитою в значенні іменника.
Підмет може виражатися сполученням слів, ужитим в значенні іменника в називному відмінку, а також цілим реченням.
Присудок - головний член речення, що означає дію або стан предмета, про який говориться у реченні, і відповідає на запитання що робить предмет (підмет)? що з ним робиться? який він с? хто або що він є?
Наприклад: а) Люблю я пісню солов'їну.
Що я роблю? –Люблю.
Підмет і присудок взаємопов'язані: підмет лише називає предмет мовлення, а присудок характеризує його за дією або ознакою.
|
|
За будовою присудок буває простий і складений.
Прості виражаються одним словом (дієсловом). Наприклад: Промінь кидає на дівчину винуватий благаючий погляд.
Інколи форми простого присудка можуть ускладнюватися: частками (А вона прийшла-таки вчасно; А ти йди-но сюди); повторенням дієслова (їдемо ми їдемо, ходить-походжає, сумує-горює); дієсловами знай, давай, візьми у наказовому способі (Давайте підемо всі разом).
Прості присудки можуть бути виражені дієсловом бути у різних формах.
Складений присудок виражається кількома словами. Поділяється на два види: складений іменний та складений дієслівний.
Складений іменний утворюється за допомогою іменної частини (іменника, прийменника, займенника, числівника, дієприкметника) та допоміжного діеслова-зв'язки. Наприклад: Була весна весела, щедра, мила.
До іменної частини можуть входити сполучники: як, мов, немов, що, точно та ін., які вносять у присудок значення порівняння. Наприклад: День як рік. Пісня наче птах.