Шляхта репетує

Поет вірно оцінив роль цього “liberum veto” – своєрідну форму шляхетської демократії, яка призвела країну до цілковитого розвалу. Ш. звинуватив здеморалізовану шляхту і магнатство у загибелі Польщі.

Як вищу форму шляхетського розгулу змалював поет явище конфедерацій. У поемі розкрито соціальні причини, що породили селянський рух 1768 року.

1. 10 розділів.

2. Епілог.

3. Передмова (фактично післямова).

4. Жартівливе звертання до передплатників – “Панове субскрибенти”.

5. Примітки, складені самим автором.

Композиція: пісня.

Співають Волох, Оксана, Лейба, конфедерати.

За характером (залежно від обстановки):

v героїчні;

v побутові;

v ліричні;

v жартівливі.

Композиція: сюжет.

Дві сюжетні лінії:

І – підготовка, наростання і розвиток повстання.

ІІ – життєва доля Яреми, кохання з Оксаною.

Образ Яреми

Поряд з образами історичних осіб – Гонти й Залізняка – образ Яреми Галайди. Знаменно, що в центрі твору він - представник пригніченої частини трудящих – наймитства Þ найактивніший борець.

Прототип: Семен Неживий, діяв у часи повстання на батьківщині поета.

Вперше в українській літературі справжнім героєм твору став звичайний селянин-наймит.

Основа образу Яреми – у великій мірі фольклорна, пісенна. Використано бурлацькі та наймитські пісні. Відфольклорною є народнопоетична героїзація Яреми-месника.

Еволюція образу (не лише такий, який є, але і такий, яким мусить бути):

Не знав сіромаха,

Що виросли крила,

Що неба дістане,

Коли полетить.

Засоби творення:

v ліричний авторський монолог: автор зливається зі своїм героєм, це зближує Ярему з читачем;

v пейзаж: підпорядкований змалюванню внутрішньої краси Яреми. Природа така ж чиста і ніжна, як і душа Яреми.

v афектація, гіперболізація (романтизація образу).

Народ

Головний герой поеми – народ. Це не “тло”, на якому виступають герої-одинаки, а велика дійова рушійна сила.

Вперше у світовій літературі - гайдамаки - справжні герої, творці історії.