Метод філософії

Світоглядські висновки, до яких приходять представники різних філософських вчень, багато в чому залежать від методів міркування та доказів.

Ось вже близько двох століть матеріалісти користуються діалектичним методом.

Діалектичний метод пізнання вимагає розглядати всі явища в оточуючому нас світі у взаємному зв’язку, взаємодії та постійному розвитку.

При цьому діалектичний метод прагне знайти і дійсно знаходить внутрішнє джерело розвитку в кожному виді руху, в кожному факті змін.

Таким джерелом є внутрішні протиріччя, що існують в кожному процесі та явищі, їх боротьба та вирішення.

Сам розвиток сприймається не як повторення, або рух по колу, а як постійна поява нового при умові, що в якісно нових явищах окремі їх сторони та характеристики немов би повторюють те, що вже було на попередніх етапах.

В процесі розвитку постійно відбувається руйнування старого і виникнення нового, причому все цінне, життєздатне в цьому процесі зберігається.

Метод, протилежний діалектичному, називається метафізичним.

Він розглядає кожне явище ізольовано, без зв’язку і взаємодії явищ одне з одним. Метафізичний метод, розглядаючи зміни та рух, не бачить справжнього розвитку і тому не визнає можливості появи принципово нових явищ і процесів у природі, суспільстві та мисленні людини.

З метафізичної точки зору, все в світі рано чи пізно повторюється, все рухається начебто по колу, а джерела руху та змін знаходяться не всередині речей та явищ, не в їхніх внутрішніх протиріччях, а в зовнішньому поштовху, в зовнішніх по відношенню до даного явища силах.

Метафізичний метод не визнає корінних якісних перетворень та революційних змін, а намагається представити все у вигляді плавної еволюції та малосутніх якісних змін.

Слова „діалектика” і „метафізика” мають давньогрецьке походження.

Слово „діалектика” спочатку означало мистецтво, або правило, знаходити істину в спорі шляхом порівняння (зіставлення) двох протилежних поглядів.

Термін „метафізика” вперше застосував систематизатор і видавник творів Арістотеля – Андронік Родоський в І ст. до н.е.

До цього праці Арістотеля розміщувалися в алфавітному порядку, а Андронік розмістив їх таким чином, що спочатку йшли природознавчі праці (про „фізику”, тобто про природу), а далі – метафізика – те, що йде після фізики.

Тут викладались „недоступні почуттям, досягнуті лише розумом сутності, початок всього існуючого в світі.”

Сам Арістотель (384-322 рр. до н.е.) називав цей розділ „першою філософією”.

Понад тисячу років термін «метафізика» застосовувався саме в цьому значенні (як філософія).

Ще Ньютон говорив: „Фізика, бійся метафізики”.

Лише Г.Гегель вперше застосував цей термін в сучасному значенні – як антидіалектичний спосіб мислення, як метод, що розглядає речі і явища як закінчені і незмінні, незалежні одне від одного, без внутрішніх протиріч.

Контрольні запитання і завдання.

1. Що в перекладі з грецької означає слово “філософія”?

2. Яке основне питання філософії?

3. Як формулювали основне питання філософії А. Комю, Ф.Бекон, Ф.Енгельс?

4. Скільки сторін має основне питання філософії?

5. Яка перша сторона основного питання філософії?

6. Яка друга сторона основного питання філософії?

7. Хто стверджує, що природа – первинна, а дух – вторинний?

8. Хто стверджує, що існує два рівнозначних світових початки: матерія і дух?

9. Який філософський напрям виходить з положення, що першопочатком світу є індивідуальна свідомість, дух людини?

10. Назвіть філософів - представників:

- об’єктивного ідеалізму,

- суб'єктивного ідеалізму,

- матеріалізму,

- дуалізму.

11. Що означало в давньогрецькій мові слово “діалектика”?

12. Які наукові методи філософії виступають як засоби піз­нання, як способи відображення в свідомості людини об’єктів, що вивчаються?

13. Який філософський метод пізнання вимагає розглядати явища в оточуючому нас світі у взаємному зв’язку, взаємодії та постійному розвитку і при цьому вказує на внутрішнє джерело розвитку?

14. Який філософський метод вимагає розглядати кожне явище ізольовано, без зв’язку і взаємодії явищ одне з одним, а причини руху бачити не в їх внутрішніх протиріччях, а в зовнішніх силах?

Тема 2. ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТРАДИЦІЯ: ВІД АНТИЧНОСТІ ДО НОВИХ ЧАСІВ.

1. Виникнення матеріалістичної філософії в країнах Стародавнього Сходу.

2. Філософія античності.

3. Філософія Середніх віків і доби Відродження.

4. Філософія буржуазного суспільства.

5. Німецька класична філософія.

6. Російська філософія в XVIII – XIX ст.

7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.

8. Філософські, соціальні та наукові чинники діалектичного матеріалізму.