Процеси становлення нової української державності на засадах демократії, законності та інформаційної відкритості безпосередньо впливають на стан інформаційної безпеки країни. Серед основних факторів цього впливу вирізняються [7-9]:
а) соціально-економічні
- входження України у світовий економічний простір, що супроводжується появою численних вітчизняних і зарубіжних недержавних структур
— виробників і користувачів інформаційно-комунікаційних засобів, а також інформаційної продукції та послуг;
- глобалізація інформаційного простору, що посилює міжнародну
економічну кооперацію і конкуренцію та суттєво впливає на розвиток зовнішніх і внутрішніх соціально-економічних відносин;
- відставання України у створенні й використанні новітніх інформаційних технологій, які все більше визначають рівень соціально-економічного
розвитку та конкурентоспроможності країни в сучасному світі;
б) політичні
- загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні внаслідок тривалих конфліктів у відносинах між гілками влади, суб'єктами регіонального управління, партійно-бізнесовими структурами;
|
|
- постійне змінювання геополітичної обстановки у світі внаслідок формування численних і різновекторних за інтересами блоків, союзів, альянсів та інших військово-політичних об'єднань;
- зростання небезпеки прояву міжнародного тероризму та екстремізму, загострення криміногенної обстановки, збільшення комп'ютерно-
телекомунікаційних порушень і злочинності;
в) організаційно-правові
- нерозвиненість нормативно-правового забезпечення інформаційних
відносин в Україні, зокрема, щодо захисту людини, суспільства й держави
в інформаційній сфері;
- несистемність процесів моніторингу зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз, а також процесів регулювання рівня інформаційної безпеки людини, суспільства і держави;
- широке використання у сфері державного управління, кредитно-
фінансовій та інших критичних сферах імпортних програмно-технічних засобів, які незахищені від витоку інформації та зовнішніх руйнівних впливів.
Відповідно визначаються зовнішні і внутрішні передумови для прояву загроз інформаційній безпеці України:
а) зовнішні
- домінування розвинутих країн у світовому інформаційному просторі на основі глобального моніторингу соціально-економічних, воєнно-
політичних та інших процесів, у т. ч. на теренах України;
- постійний розвиток аерокосмічних, морських, наземних, а також
комп'ютерно-телекомунікаційних засобів розвідки і промислового шпигунства;
- діяльність іноземних розвідувальних та інших спецслужб, а також
комерційних організацій, що спрямована на несанкціонований доступ до
інформаційних ресурсів, у т. ч. військових, правоохоронних і судових органів, підприємств ОПК;
|
|
- діяльність міжнародних злочинних і терористичних угруповань, що
спрямована на несанкціоноване вторгнення та руйнування інформаційно-
програмних ресурсів у глобальній мережі Інтернет, у т. ч. в її українському
сегменті;
- використання зарубіжними мас-медіа тенденційних чи непереві-
рених інформаційних матеріалів про Україну, підготовлених переважно
іноземними виробниками, оскільки вітчизняна пропагандистська медіа-
продукція є здебільшого неконкурентоспроможною;
- створення низки недержавних організацій, фінансованих іноземними замовниками, з метою "моніторингу" політичної ситуації в різних регіонах країни, що сприяє витоку стратегічно важливої інформації, в т. ч. в
інтересах закордонних розвідувальних та інших спецслужб;
- надмірне розширення апарату іноземних радників, консультантів і
спостерігачів в органах влади, що розкриває для них механізм прийняття
державних рішень і дає змогу цілеспрямовано впливати не тільки на підготовку цих рішень (оцінку ситуації, визначення задуму, організацію виконання), а й на процеси реалізації прийнятих рішень (засобами контрпропаганди, дезінформації, підриву довіри до влади);
б) внутрішні
- нерозвиненість інститутів громадянського суспільства, чиє призначення - врівноважувати громадські інтереси і державні, демпфувати можливі соціальні збурення при виникненні конфліктних ситуацій;
- монополізація медійного простору кланово-олігархічними групами
для його використання у власних чи корпоративних інтересах;
- інформаційно-пропагандистська діяльність маргінальних політичних
сил, що поширюють викривлену або брехливу інформацію про Україну;
- недостатність нормативно-правової бази щодо відповідальності за
приховування чи надання недостовірної інформації, або розголошення
конфіденційних даних;
- недостатність законодавчого й нормативного регулювання процесів інформаційної взаємодії силових структур щодо обміну оперативно-
розшуковою, довідковою, криміналістичною та іншою інформацією;
- приховування, затримка чи викривлення інформації для населення
про техногенно-екологічні загрози й небезпеки;
- відсутність ефективної системи захисту вітчизняних об'єктів інтелектуальної власності, а також матеріально-фінансового заохочення науковців, інженерів і винахідників до творчості;
- зростаюче відставання України від розвинутих країн за рівнем інформатизації в усіх сферах життєдіяльності людини, суспільства і держави;
- безконтрольна діяльність комерційних структур з іноземним капіталом, що займаються впроваджуванням комп'ютерно-телекомунікаційних
систем в організаціях державного сектору на основі імпортних програмно-
технічних засобів і технологій;
- руйнація вітчизняних наукоємних і високотехнологічних виробництв у галузі мікроелектроніки та комп'ютерно-телекомунікаційних
засобів;
- падіння престижності творчої інтелектуальної праці, відвертання молоді від науково-технічних професій, втрата професійних знань і досвіду
попередніх поколінь.