Під критерієм надійності розуміють міру, за якою оцінюється надійність виробу.
Як відомо, вироби поділяються на ті, що відновлюються, і на ті, що не відновлюються. Критеріями надійності виробів, що відновлюються, є:
1. Імовірність безвідмовної роботи Р(t) - імовірність того, що в межах заданого часу з початку роботи відмова об'єкта не виникає, називається імовірністю безвідмовної роботи. Статистично імовірність Р(t) можна визначити за формулою:
Р(t)=(N(to)-n(t))/ N(to), (5)
де N(tо) - число виробів, поставлених на випробування в момент часу tо=0;
n(t) - число виробів, що відмовляють за час t.
2. Інтенсивність відмов l(t) [1/год.]. Інтенсивність відмов l(t) характеризує середню імовірну кількість відмов протягом одиниці часу (як правило оцінюється кількістю відмов протягом однієї години).
3. Середнє напрацювання ТСР [год.]. Середнє напрацювання до відмови ТСР характеризує найбільш ймовірний час, у межах якого виникає відмова засобів зв’язку даного типу.
Співвідношення між l(t) та ТСР визначається за формулою:
|
|
l = 1/ТСР (6)
Для періоду нормальної експлуатації справедливий так званий експоненціальний закон надійності: для більшості засобів зв’язку
Р(t)=e-lt (7)
4.Інтенсивність відновлення µ(t) [1/год.];
5. Середній час відновлення засобу зв’язку після його відмови ТВ [год]
Співвідношення між µ(t) та ТВ визначається за формулою:
µ = 1/ТВ (8)
Комплексні показники надійності засобів зв'язку і автоматизації, що відновлюються при проведенні ремонту.(СЛАЙД №20)
Для оцінки надійності засобів зв'язку, що відновлюються при проведенні ремонту, з урахуванням реальних умов експлуатації і проведенням технічного обслуговування застосовуються такі показники, як коефіцієнт готовності КГ., коефіцієнт оперативної готовності КОГ і коефіцієнт технічного застосування КТЗ.
Коефіцієнт готовності КГ визначається за формулою:
Кг=Тсер/(Тсер+Тв) (9)
де ТСР - середнє напрацювання,
ТВ - середній час на відновлення засобу зв'язку при появі раптових (непередбачуваних відмов).
Коефіцієнт готовності КГ характеризує ймовірність справного стану засобу зв'язку у будь-який довільний час. Якщо деякі відмови передбачувані, то вони можуть бути усунені шляхом технічного обслуговування при наявності апаратури прогнозування відмов.
Коефіцієнт оперативної готовності характеризує ймовірність того, що засіб зв'язку у будь-який довільний час буде знаходитися у справному стані та відпрацює протягом часу t. Цей показник дуже важливий для засобів оперативного зв'язку;
КОГ = КГP(t) (10)
Коефіцієнт технічного застосування КТЗ визначається за формулою:
Ктз=Тпз/(Тпз + Тпр) (11)
де ТПЗ - час застосування засобу зв'язку за прямим призначенням,
|
|
ТПР - час простою засобу зв'язку, враховуючі час на проведення усіх видів ремонту, в тому числі технічне обслуговування.
Цей показник характеризує ефективність застосування засобу зв'язку.
5. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИСПЕТЧЕРА ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЕЛЕМЕНТА АСЗОУ (СЛАЙД №21)
Функції диспетчера в АСЗОУ зводяться до контролю функціонування технічних засобів прийому, переробки та відображення інформації, видачі наказів пожежним частинам, контролю та оцінки загальної оперативної обстановки в місті і гарнізоні пожежної охорони. У випадку відмови будь-якоїсь ланки АСЗОУ диспетчер повинен ввести в дію резервну або прийняти виконання її функцій на себе.
Робота диспетчера АСЗОУ характеризується:
- швидкодією,
- точністю виконання операції,
- надійністю та психологічним навантаженням.
Швидкодія – це кількість виконаних операцій за одиницю часу
Б = (Nд /t)b,
Де Nд – кількість виконаних операцій;
t – контрольований відрізок часу;
b –коефіцієнт складності виконуваних операцій.
Точність виконання операцій – це ступінь відповідності виконання визначених операцій заданому алгоритму. Вона залежить від ступеня складності виконуваних операцій, умов і режиму роботи, стану нервової системи диспетчера, особистих його здібностей, навченості та інших факторів.
Точність роботи диспетчера характеризується безпомилковістю Рj або інтенсивністю помилок lj на одну виконану операцію:
Рj = (Nj – nj)/ Nj ,
де Nj – кількість виконаних операцій j – го виду;
nj – кількість допущених помилок;
lj = nj / NjТj,
де Тj – середній час виконання операцій j – го виду.
Останній вираз справедливий для ділянки стійкої працездатності диспетчера (рис. 1). Стосовно до заданого алгоритму виконання операцій диспетчером ймовірність безпомилковості дорівнює
де NТ – кількість різних операцій (j = 1, 2,... NТ); NВ – кількість виконаних операцій j – го виду.
Здатність диспетчера включитися в роботу в будь-який момент характеризується коефіцієнтом готовності
КГ = 1 – Т0/ТД,
де Т0 – час, протягом якого диспетчер за будь-яких причин не може виконати свої обов’язки; ТД – загальний час диспетчера у зміні.
Несвоєчасне виконання тих чи інших операцій диспетчером знижує ефективність функціонування системи в цілому, що може кваліфікуватися як припущення помилок. Ймовірність своєчасного виконання диспетчером поставлених задач за час протягом часу t < t
де tлім – лімітований час, що надається диспетчеру на виконання поставлених задач;
f(t) – функція розподілу часу рішення задач диспетчером.
У загальному випадку ліміт часу може бути як постійним, так і випадковим.
Надійність диспетчера – це здатність зберігати задану швидкодію при заданій точності виконання операцій у визначених умовах роботи на контрольованій ділянці часу
РД = Рбезпом(t)×РСВ(t).
Психологічне навантаження – це завантаженість протягом зміни. Її можна характеризуватися відношенням часу безпосередньої зайнятості прийом, переробкою інформації, вироблення управлінських рішень до загального часу чергування в зміні ТД:
КЗ = t0/TД.
Фізіологією праці рекомендується КЗ = 0,75.