Методи інструментальної діагностики ХГ:
- функціональна діагностика: визначення шлункової секреції методом фракційного зондування або методом івнтрагастральної рН-метрії;
- ендоскопічне дослідження;
- морфологічне дослідження;
- рентгенологічне дослідження органів шлунково-кишечного тракту;
- діагностика інфекції H. рylorі (бактеріологічне дослідження – посів біоптата СО на диференціально-діагностичне середовище; морфологічне: гістологічний – забарвлення бактерії в гістологічному препараті СО за Гімзе, Вартину-Старрі, Генте, толуїдиновим синім; цитологічний – забарвлення бактерій в мазках-відбитках СО шлунка за Гімзе, Граму; визначення продуктів життєдіяльності H. Рylorі: уреазний – визначення уреазної активності в біоптаті СО шлунка в рідкому або гелєподібному середовищі, яке містить субстрат, буфер та індикатор; дихальний – визначення у видихаємому повітрі ізотопів 14С або 13С, які виділяються внаслідок розщеплення в шлунку хворого меченої сечовини під дією уреази бактерії H. рylorі; імуноферментний – визначення антитіл до H. рylorі; ПЦР - визначенняH. рylorі за допомогою полімеразної цепної реакції в калі.
|
|
Диференціальний діагноз
1. Рак шлунка
2. Виразкова хвороба
3. Хронічний холецистит
4. Хронічнйи панкреатит
5. Хронічний колит
Ускладнення
1. Кровотеча
2. Залізодефіцитна анемія
3. В12 – фолієводефіцитна анемія
4. Гастрогенний коліт
5. Гіпополівітаміноз
6. Рак шлунка
Лікування
6. Режим. Нормалізація способу життя:усунення стресу, при необхідності – використання сндативних препаратів.
7. Дієта. Принцип механічного, хімічного та термічного щаженія. Харчування повинно бути дробовим, 5-6 разів на день. Слід уникати продуктів, які мають подразнюючі дію на СО шлунка, припинити прийом ліків, паління.