Ревматичний поліартрит

В основі ураження суглобів лежить гострий або підгострийсиновіт з нестійкими запальними змінами. Клінічна картина ревматичного поліартрита характеризується такими проявами:

- ураження великих суглобів (колінних, гомілково – стопних, ліктьових, плечових, рідше – променево- зап’ясткових),

- характерне симетричне ураження суглобів,

- ураження суглобів має летючий характер,

- шкіра над ураженим суглобом гіперемована, гаряча, визначається набряк суглоба і його болісність під час пальпації,

- для змін у суглобах характерний повний зворотний розвиток, різких порушень функцій суглобів не спостерігають.

Мала хорея зумовлена ураженням стріопалідарної системи головного мозку, яке може бути ізольованим або поєднуватися з іншими проявами ревматизму. Починається поступово з порушення сну, погіршання самопочуття, проявів плаксивості, підвищення дратівливості. Через 1 – 2 тижні з’являються головні прояви хореї, а саме:

  • гіперкінези (вимушені рухи різних м’язових груп), які посилюються під час емоційних станів, під впливом зовнішніх подразників, але зникають під час сну,
  • гіпотонія м’язів,
  • порушення координації рухів,
  • порушення емоційної сфери.

Ураження шкіри спостерігається тільки в активній фазі ревматизму, в основі цього ураження лежить васкуліт, який проявляється кільцеподібною еритемою та ревматичними вузликами.

Ревматичні вузлики мають розміри від декілька мм до 1 – 2 см, щільні, малорухомі, безболісні. Вони розташовані біля суглобових сумок, у фасціях, підшкірній клітковині. Через 1 –2 міс починається зворотний розвиток.

До інших позасерцевих проявів ревматизму відносять ревматичну пневмонію, нефрит, гепатит, полісерозит.

Діагностика

Лабораторні методи дослідження:

1. Загальний аналіз крові – нейтрофільний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ.

2. Визначення дифеніламіновогопоказника (ДФА) і вміст сіалової кислоти для виявлення продуктів розпаду сполучної тканини.

3. Білкові фракції крові (вміст глобулінів і альбумінів).

4. Вміст С – реактивного протеїну.

Лікування

Включає три етапи:

  1. Лікування активної фази в стаціонарі при кардиті не менше 45 днів.
  2. Лікування в місцевому ревматологічному санаторії (1 –3 міс).
  3. Диспансерне спостереження і профілактичне лікування в поліклініці.

Ліжковий режим 3 – 5 тижнів.

Антибіотикотерапія – пеніциліновий ряд в/м, біцилін – 1: 1раз за 10 днів, біцилін – 5: 1 раз на місяць.

Протизапальна терапія – ортофен, індометацин, бутадіон, аспірін, бруфен.

Гормонотерапія – преднізолон, дексаметазон, тріамцинолон.

Імунодепресанти- делагіл, плаквеніл.

Серцеві глікозиди.

При малій хореї додатково –препарати брому, вітаміни групи В, С хвойні ванни.

Первинна профілактика включає оздоровчі заходи, санацію вогнищ хронічного запального процесу.

Вторинна профілактика грунтується на підвищенні реактивності організму шляхом призначення антибіотикотерапії


7. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:

 

Питання.

Проблемні ситуації.

Ілюстративні матеріали.

Підручники.

8.Матеріали для самопідготовки студентів:


Ситуаційні задачі


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: