Ревматичний поліартрит

В основі ураження суглобів лежить гострий або підгострийсиновіт з нестійкими запальними змінами. Клінічна картина ревматичного поліартрита характеризується такими проявами:

- ураження великих суглобів (колінних, гомілково – стопних, ліктьових, плечових, рідше – променево- зап’ясткових),

- характерне симетричне ураження суглобів,

- ураження суглобів має летючий характер,

- шкіра над ураженим суглобом гіперемована, гаряча, визначається набряк суглоба і його болісність під час пальпації,

- для змін у суглобах характерний повний зворотний розвиток, різких порушень функцій суглобів не спостерігають.

Мала хорея зумовлена ураженням стріопалідарної системи головного мозку, яке може бути ізольованим або поєднуватися з іншими проявами ревматизму. Починається поступово з порушення сну, погіршання самопочуття, проявів плаксивості, підвищення дратівливості. Через 1 – 2 тижні з’являються головні прояви хореї, а саме:

гіперкінези (вимушені рухи різних м’язових груп), які посилюються під час емоційних станів, під впливом зовнішніх подразників, але зникають під час сну,
гіпотонія м’язів,
порушення координації рухів,
порушення емоційної сфери.

Ураження шкіри спостерігається тільки в активній фазі ревматизму, в основі цього ураження лежить васкуліт, який проявляється кільцеподібною еритемою та ревматичними вузликами.

Ревматичні вузлики мають розміри від декілька мм до 1 – 2 см, щільні, малорухомі, безболісні. Вони розташовані біля суглобових сумок, у фасціях, підшкірній клітковині. Через 1 –2 міс починається зворотний розвиток.

До інших позасерцевих проявів ревматизму відносять ревматичну пневмонію, нефрит, гепатит, полісерозит.

Діагностика

Лабораторні методи дослідження:

1. Загальний аналіз крові – нейтрофільний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ.

2. Визначення дифеніламіновогопоказника (ДФА) і вміст сіалової кислоти для виявлення продуктів розпаду сполучної тканини.

3. Білкові фракції крові (вміст глобулінів і альбумінів).

4. Вміст С – реактивного протеїну.

Лікування

Включає три етапи: