ВНП і суспільний добробут

ВНП - ринкова вартість сукупного обсягу кінцевих товарыв та послуг,вироблених протягом календарного року. Дуже широко розповсюджена думка, що саме ВНП э головним виразником національного добробуту і між ними існує тісний позитивний зв’язок, але це не зовсім так. ВНП дійсно дає реальну уяву про матеріальний добробут, але він не є характеристикою добробуту суспільства і існують деякі недоліки, які або занижують або завищують реальні обсяги виробництва, до того ж збільшення обсягів виробництва не обов’язково веде до зросту добробуту суспільства. Це обумовлено такими обставинами: існуванням неринкової діяльності, результати якої не стають об’єктами купівлі-продажу; наявністю тіньової економіки; ВНП є кількісним показником і не враховує повною мірою змін якості товарів та послуг, змін у розподілі; у ВНП не знаходять відображення збільшення вільного часу, освіта, охорона здоров’я, задоволення духовних потреб, ступінь забруднення навколишнього середовища. Таким чином, ВНП може виступати характеристикою економічного стану країни, але повною характеристикою рівня добробуту населення бути не може. Більш точним показником добробуту суспільства можна назвати виробництво реальних ВНП та НД на душу населення. Показники добробуту повинні бути пов’язані безпосередньо з людиною і враховувати всі її потреби.

Для відображення ступеня задоволення потреб суспільства пропонується, наприклад, застосування показника чистого економічного добробуту як скорегованого виміру нац. обсягу виробництва, що враховує тільки споживання і інвестиції, які мають безпосередній вплив на економічний добробут.

Сукупний попит та його цінова детермінанта.

Сукупний попит (AD) – це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі, підприємства, держава та іноземці готові купити при будь-якому можливому рівні цін. Сукупний попит визначається як сума всіх індивідуальних попитів на національному ринку. Його складові: споживчий попит (С), інвестиційний (Ig), п. на товари та послуги з боку держави (G), чистий експорт (Xn). Тобто, підрахувати сукупний попит можливо, обчислюючи ВНП за методом «потоку витрат». AD = С + Ig + G + Xn.

Оскільки між загальним рівнем цін та обсягом купівель спостерігається зворотня залежність, графічно сукупний попит може бути представлений у вигляді кривої з від’ємним нахилом.

Три ефекти: 1) ефект багатства (реальних касових залишків) полягає в тому, що зростання загального рівня цін викликає зниження реальної вартості фінансових активів з фіксованою грошовою вартістю (напр. облігацій). Власники цих активів біднішають, тому вони вимушені знижувати свої витрати, сукупний попит знижується. 2) ефект відсоткової ставки – збільшення рівня цін викличе зростання попиту на гроші, що спричинить підвищення відсоткової ставки. Тому домогосподарства скорочують придбання товарів у кредит, а фірми – інвестиційні витрати. Сукупний попит знижується. 3) ефект імпортних закупівель – зростання цін у державі скорочує попит на вітчизняні товари і збільшує попит на імпорт. Це скорочує обсяг чистого експорту і, відповідно, сукупного попиту.