Тема: соціальна суть принципату Августа

1. Причини падіння Римської республіки та встановлення принципату Августа.

2. Особливості політичного ладу Риму при Августі.

3. Ставлення Августа до сенаторського стану та вершників.

4. Політика Августа щодо плебсу і рабів.

5. Італія та провінція в період принципату.

 

реферати

1. Розквіт римської культури при Августі.

2. Октавіан Август як політичний діяч.

3. Відображення в поезії Горація та Вергілія політичних лозунгів, які висувалися Августом.

4. Гурток Мецената як знаряддя політики Августа.

 

основна література

1. Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму. - Чернівці: Книги XXI, 2005. - С. 315-342.

2. Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. - М.: Худож. лит., 1990. -255 с.

3. Егоров А.Б. Рим на грани эпохи: Проблемы рождения и формирования принци­пата. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1985. - 225 с.

4. История Древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. - М.: Высш. шк., 1981. - С. 197-206.

5. Машкин H.A. Принципат Августа. - М., Л.: Изд-во АН СССР, 1949. - С. 311-316, 427-457.

6. Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. -М.: Просвещение, 1972. - С. 123-140.

7. Утченко СЛ. Древний Рим. События. Люди. Идеи. - М.: Наука, 1969. - С. 169— 215.

8. Утченко СЛ. Кризис и падение Римской республики. - М.: Наука, 1965. - 288с.

9. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. - М.: В.  шк., 1987. - С. 165-189.

 

додаткова література

1. Вуллих И.В. Овидий и Август // ВДИ. - 1958. - № 1. - С. 151-159.

2. Геров Б. К вопросу о включении рабов в римское войско при Августе //Антическое общество. - М.: Изд-во АН СССР, 1967. - С. 23-28.

3. Кнабе Г.С. Римское общество в эпоху ранней Империи // История древнего мира. - М.: Наука, 1932. - С. 68-97.

4. Колосовская Ю.К. К вопросу о социальной структуре римского общества I—ІІІ н.э. // ВДИ. - 1969. - № 4. - С. 122-129.

5. Утченко СЛ. Становление Римской империи и проблемы социальной революции // ВИ. - 1964. - № 7. - С. 43-56.

6. Уэллс К. Германская политика Августа. Исследование археологических свидетельств // Реферативный журнал. - 5. - 1974. - № 1. - С. 198-199.

7. Штаерман Е.М. Светоний и его время // Светоний. Жизнь двенадцати цезарей М.: Наука, 1964. - С. 249-262.

8. Штаерман Е.М. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи. - М.: Наука, 1971. -243 с.

9. Шифман И.Ш. Сирийское общество эпохи принципата. - М.: Наука, 1977. - 212с.

10. Шифман И.Ш. Цезарь Август. - Л.: Наука, 1990. - 198с.

11. Федорова Е.В. Люди императорского Рима. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. -  366с.

 

методичні рекомендації

Джерела з цієї теми численні та різнохарактерні, вони вимагають критичного ставлення і аналізу. На особливу увагу заслуговують повідомлення Діона Кассія, Свєтонія Транквілла та самого Октавіана Августа, автора «Діянь Божественного Августа».

Студентам необхідно чітко уявляти, що таке принципат з юридичного та соціально-політичного поглядів, розібратись у суті принципату як особливої форми монархії, прикритої республіканськими закладами (формами правління), в необхідності встановлення принципату для гарантії прав рабовласників.

Розподіл функцій між принцепсом і сенатом (Діон Кассій. Римська історія, 12-13) став основою для виникнення теорії Т.Моммзена про діархію (двовладдя сенату і принцепса. Дуже поширені також погляди, що принципат був республікою, але носив монархічний характер.

У вітчизняній історіографії підкреслюється поєднання монархічних та республіканських елементів у принципаті, проте ніякого двовладдя не було. Хоча принцепс повною мірою зважав на авторитет сенату, він зосередив у своїх руках найважливіші державні повноваження: мав пожиттєву трибунську владу, неодноразово обирався консулом, присвоїв собі функції цензора, отримав почесний титул «батько вітчизни» (Гай Свєтоній Транквілл. Божественний Август, 27, 258; Октавіан Август. Діяння Божественного Августа, гл.VІІІ), був верховним головнокомандуючим.

При характеристиці станової політики Августа слід відзначити введення майно­вого цензу для сенаторів і вершників (Гай Свєтоній Транквілл. Божественний Август, XXXV). Проведена чистка сенату дала можливість принцепсу звільнитись від неви­гідних осіб, а сенат перетворився в слухняне знаряддя його влади.

У ставленні до вершників у політиці Августа простежуються тенденції пере­творення їх у службовий стан. Зменшуючи політичні права плебсу (заборона коле­гій, зменшення ролі народних зборів), Август здійснював стосовно нього політику державних роздач (грошові та хлібні роздачі, організація видовищ) (Гай Свєтоній Транквілл. Божественний Август, 40-42; Октавіан Август. Діяння божественного Ав­густа, гл. XV).

З метою зміцнення влади рабовласників Август обмежив відпуск рабів на волю, ввів страту рабів у разі вбивства їхнього господаря, припинив винагородження рабів за донос на своїх господарів (Дігести, XXIX, 5).

Необхідно з'ясувати також причину зміни політики Риму щодо провінцій. Ав­густ, прагнучи розширити соціальну базу Імперії, надає права римського громадян­ства провінційним рабовласникам. Переписи у провінціях, фіксовані повинності об­межили зловживання відкупщиків. Проте провінції і надалі залишались джерелом збагачення Риму, до того ж у них проводилась значна романізація за посередництвом колоній римських громадян та ветеранів (Октавіан Август. Діяння божественного Ав­густа, гл. XXVIII).

На закінчення слід визначити основні характерні риси принципату, а саме: поси­лення центральної влади, опора на широкі верстви рабовласників і армію, створення бюрократичного апарату, зміцнення військової могутності держави та придушення виступів невдоволених.

Семінарське заняття 12