Поняття та елементи рахунку

Для управління господарською діяльністю необхідна інформація про наявність і рух активів та зміну джерел їх утворення.

Баланс не можна використовувати для управління господарською діяльністю, адже в ньому відображаються дані лише про стан засобів та їх джерел на певну дату, а інформація про рух активів та зміну їх джерел в балансі прихована. Тому з метою поточного обліку і контролю за господарською діяльністю підприємства використовуються бухгалтерські рахунки, які призначені для:

- групування економічно однорідних об’єктів обліку (сировина і матеріали, розрахунки з вітчизняними постачальниками, розрахунки з підзвітними особами, основні засоби та ін.);

- поточного обліку за цими групами засобів, джерел їх утворення, господарських процесів та результатів діяльності;

- поточного контролю за наявністю, рухом і зміною усіх об’єктів обліку.

рахунки мають дві сторони: ліву, яку називають дебетом, і праву, яку називають кредитом.

Схематично рахунок будують у вигляді літери «Т». Така побудова рахунку використовується з навчальною метою.

До складових елементів рахунку слід віднести:

- початкове (Сп) та кінцеве (Ск) сальдо, що відображають наявність певного виду активів або пасивів на початок / кінець періоду;

- обороти дебетові (Од) та кредитові (Ок), які являють собою підсумок записаних сум господарських операцій відповідно по дебету та кредиту рахунка.

Сальдо кінцеве визначають як різницю між сумою сальдо початкового та обороту, що відображає збільшення засобів чи джерел їх утворення, та оборотом, що відображає зменшення засобів чи їх джерел.

У випадку відсутності сальдо кінцевого рахунок вважається закритим.

 

Загальні поняття рахунків по їх призначенню. Характеристика активних рахунків.

В залежності від того, що обліковується на рахунку, засоби чи джерела їх утворення, бухгалтерські рахунки поділяють на активні та пасивні.

Активні рахунки (А) призначені для обліку наявності і руху засобів підприємства і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі балансу.

Щоб відкрити активний рахунок, необхідно побудувати дві сторони рахунку, записати його назву (код) та сальдо початкове, яке записується за дебетом рахунку (сальдо дебетове), тобто в лівій його стороні, адже саме за цією стороною в балансі відображаються активи.

Усі господарські операції, які характеризують збільшення активів, відображаються в лівій (дебетовій) стороні рахунку, а їх зменшення – в правій (кредитовій) стороні рахунку.

Метою ведення активного рахунку є визначення кінцевого сальдо. Для цього до сальдо на початок звітного періоду (Сп) додають оборот по дебету (Од) і від цієї величини віднімають оборот по кредиту (Ок).

Загальні поняття рахунків по їх призначенню. Характеристика пасивних рахунків.

В залежності від того, що обліковується на рахунку, засоби чи джерела їх утворення, бухгалтерські рахунки поділяють на активні та пасивні.

 Пасивні рахунки (П) використовують для обліку наявності і змін джерел утворення активів і відкриваються для статей, що містяться в пасиві балансу.

Відкрити пасивний рахунок – значить побудувати дві сторони рахунку, записати його назву (код) та сальдо початкове, яке відображається за кредитом рахунку (сальдо кредитове), тобто в правій стороні рахунку, адже саме в цій стороні Балансу записуються пасиви.

Господарські операції, які характеризують збільшення пасивів, відображаються в правій стороні рахунку (кредитовій), а їх зменшення – в лівій стороні рахунку (дебетовій).

Метою ведення пасивного рахунку є визначення кінцевого сальдо. Для цього до сальдо на початок звітного періоду (Сп) додають оборот по кредиту (Ок) і віднімають від цієї величини оборот по дебету (Од), що можна відобразити наступним чином: Ск = Сп + Ок - Од

Правила відображення господарських операцій на рахунках бух. Обліку. Поняття подвійного запису.

Щоб відобразити господарську операцію на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно:

1.З’ясувати економічну сутність господарської операції.

2.Визначити, на яких рахунках слід відобразити дану господарську операцію.

3.Визначити, якими є обрані рахунки: активними чи пасивними.

4.З’ясувати, в якій стороні обраних рахунків слід записати господарську операцію.

5.Записати відповідну бухгалтерську проводку.

Подвійний запис – це елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого одна й та сама сума відображається на двох сторонах щонайменше двох рахунків.

Контрольне значення подвійного запису полягає в тому, що загальний підсумок обороту по дебету всіх задіяних рахунків у відображенні господарських операцій на підприємстві дорівнює підсумку по кредиту всіх рахунків, що були задіяні у відображенні господарських операцій. Тоді можна говорити про вірність відображення операції та майбутню вірність складеного балансу на кінець періоду.

 

Поняття кореспонденції рахунків та характеристика бухгалтерських проведень за їх видами.

Рахунки, пов’язані між собою у відображенні господарських операцій, називаються кореспондуючими, а форма зв’язку між цими рахунками – кореспонденцією.

Запис типу «дебет рахунку, кредит рахунку» із вказанням суми, називається бухгалтерським записом (бухгалтерською проводкою). Проводки бувають:

-простими – для них характерною є наявність в дебетовій та кредитовій сторонах лише одного рахунку: Д 301 К 311;

-складними – для них характерною є наявність по якій-небудь зі сторін більше одного рахунку: Д 201, 207 К 631;

-збірними – для них характерною є наявність більше одного рахунку з обох сторін господарської операції: Д 201, 207 К 631, 685. На практиці застосовуються рідко, вимагають додаткових пояснень.