Характеристика основних балансових рахунків

Основні рахунки в бухгалтерському обліку використовуються для контролю за наявністю та зміною господарських засобів і джерел їх утворення. Вони називаються основними тому, що об’єкти, які на них враховуються, тобто господарські засоби та їх джерела, складають основу господарської діяльності і в своїй сукупності характеризують майновий стан підприємства. За своїми показниками (залишками) ці рахунки слугують основою для складання балансу. Основні рахунки поділяють на групи: 1) рахунки матеріальні 2) нематеріальні 3) грошові рахунки 4) рахунки власного капіталу 5) розрахункові рахунки

 

Характеристика основних регулюючих рахунків.

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх утворення, що враховуються на основних рахунках. Використовуються ці рахунки в тих випадках, коли за окремими об’єктами обліку необхідно отримати додаткову інформацію, потрібну для управління (наприклад, щодо первісної та залишкової вартості основних засобів, планової та фактичної собівартості готової продукції).

В залежності від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишок регульованого рахунку, вони поділяються на: доповнюючі, контрарні, контрарно-доповнюючі.

 

Характеристика операційних збираючих розподільчих рахунків.

Операційні рахунки призначені для відображення витрат, доходів та результатів діяльності підприємства. На них відображається рух усіх засобів (активів), що приймають участь в здійсненні певного господарського процесу.

Збирально-розподільчі рахунки призначені для попереднього обліку (збирання) витрат, пов’язаних зі здійсненням того чи іншого господарського процесу з метою наступного розподілу їх між відповідними об’єктами. Необхідність використання збирально-розподільчих рахунків обумовлена тим, що окремі витрати в момент їх здійснення неможливо прямо віднести на собівартість відповідних об’єктів, оскільки вони пов’язані з управлінням і обслуговуванням виробничих дільниць основного й допоміжного виробництв (наприклад, загальновиробничі витрати). Тому такі витрати протягом місяця попередньо обліковують (збирають) в дебеті збирально-розподільчих рахунків, а наприкінці місяця списують з кредиту цих рахунків і розподіляють між об’єктами калькулювання пропорційно встановленій базі розподілу.

Після списання витрат, що обліковуються, збирально-розподільчі рахунки закриваються, залишку не мають, тому в балансі не відображаються.

До збирально-розподільчих відноситься рахунок 91 «Загальновиробничі витрати».

 

Характеристика операційних збираючих рахунків.

Операційні рахункипризначені для відображення витрат, доходів та результатів діяльності підприємства. На них відображається рух усіх засобів (активів), що приймають участь в здійсненні певного господарського процесу. За призначенням і структурою операційні рахунки поділяються на: збирально-розподільчі, збиральні, бюджетно-розподільчі, калькуляційні, співставні.

Збиральні рахунки від збирально-розподільчих відрізняються тим, що зібрані в дебеті таких рахунків витрати надалі не розподіляються між окремими об’єктами, а повністю списуються на фінансові результати. До таких відносяться рахунки: 90 “Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, 95 “Фінансові витрати”, 96 “Втрати від участі в капіталі”, 97 “Інші витрати”, 99 “Надзвичайні витрати”.

 

Характеристика операційних калькуляційних рахунків.

Операційні рахункипризначені для відображення витрат, доходів та результатів діяльності підприємства. На них відображається рух усіх засобів (активів), що приймають участь в здійсненні певного господарського процесу. За призначенням і структурою операційні рахунки поділяються на: збирально-розподільчі, збиральні, бюджетно-розподільчі, калькуляційні, співставні.

Калькуляційні рахунки призначені для обліку сукупності витрат, пов’язаних з виробничим процесом, і визначення фактичної собівартості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Оскільки за даними цих рахунків складають калькуляцію (визначають собівартість), то самі рахунки отримали назву калькуляційних.

До калькуляційних відносяться рахунки: 23 “Виробництво”, 15 “Капітальні інвестиції” тощо. В дебеті калькуляційних рахунків відображають всі витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), а з кредиту цих рахунків списують ті затрати, котрі включені до собівартості випущеної з виробництва готової продукції (виконаних робіт, послуг). Сальдо (дебетове) калькуляційних рахунків показує фактичну собівартість незавершеного виробництва.