Історія цієї бібліотеки бере початок далекого 1957 року. Тоді біля витоків її заснування стояли такі одержимі люди, як Павло Сидорович Герасимчук, який був завідувачем бібліотеки, Сабіна Іванівна Венгер і Дарія Омелянівна Климчук [18].
Робота бібліотеки Тернопільського медичного інституту була спрямована в основному на забезпеченні учбового процесу в інституті.
На 1.06.1958 року книжковий фонд бібліотеки нараховував 26564 примірників. З них суспільно-політичної - 2950 прим., медичної і з суміжних наук - 22273 прим., художньої - 985 і іншої - 356 прим. [76].
Із загальної кількості літератури до кінця 1958 року оброблено і заінвертаризовано 22229 примірників, з написанням карточок для створення алфавітного і систематичного каталогів. За порівняно короткий час колектив бібліотеки із 4-ох працівників фізично був не в стані повністю обробити всю літературу, яка поступала і приступити до виконання інших важливих завдань бібліотечної роботи. Необхідно також врахувати, що на протязі півроку працювало фактично 3 працівників з обслуговуванням читачів в читальному залі в дві зміни в період підготовки і проведення екзаменаційної сесії.
|
|
Комплектування бібліотечного фонду відбувалося за рахунок надходження літератури із інших медичних інститутів України (6980 прим), деяких обласних медичних бібліотек, Харківської наукової медичної і Державної Центральної науково-медичної бібліотек (6940 прим).
Добре підібрана література одержана з бібліотек Київського, Дніпропетровського, Харківського, Одеського інститутів, обласних медичних бібліотек - Хмельницької, Станіславської, Запорізької та інших [76]. Але література, яка поступала з деяких інститутів (Чернівецького, Львівського, Вінницького) і обласних (Закарпатської, Кримської) бібліотек була застарілою, а в окремих випадках не придатною до використання.
Основну увагу при комплектуванні бібліотеки приділялось отриманню літератури за рахунок виділених для цієї цілі коштів через Тернопільський облкниготорг, бібколектор і магазини міст Києва, Львова, Станіслава, Чернівців та інших джерел.
У 1957 році бібліотека по підписці через "Союздрук" отримувала 11 назв газет і 96 назв вітчизняних журналів, а з 1958 р. зроблена підписка на 235 назв вітчизняних і зарубіжних періодичних видань, а також на серії лекцій Всесоюзного і Республіканського закладів по розповсюдженню політичних і наукових знань. Крім того, через Республіканську науково-медичну бібліотеку для бібліотеки інституту виділено 8 журналів, які видавалися в Англії і США.
На протязі 1958 року бібліотека обслуговувала 744 читачів. З них: наукових працівників - 61, студентів (1-3 курсів) - 636, інших читачів - 47. За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 6778 чит., читальний зал - 22198. Здійснено книговидачу - 51860 прим. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 2599 прим., медичної і з суміжних наук - 46855 прим., художньої - 756 і іншої - 1660 прим. [76].
|
|
Бібліотека інституту повністю ще не могла задовольнити запитів читачів на літературу по окремих питаннях, особливо учбову, а також мали місце відмови і на наукову вітчизняну літературу. В бібліотеці також був відсутній фонд іноземної літератури..
Для задоволення запитів читачів на літературу, якої не було у фонді бібліотеки, входить в практику одержання книг по міжбібліотечному абонементі (МБА) із Республіканської публічної, Державної Центральної науково-медичної бібліотеки, Державної бібліотеки СРСР ім.В.І. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури та інших.
За період 1957-1958 рр. від читачів поступило і було відіслано 209 замовлень, по яких було одержано 106 книг. Добре задовольняла потреби бібліотеки Харківська Державна науково-медична бібліотека, Державна Центральна науково-медична бібліотека МОЗ УРСР і Державна бібліотека СРСР ім. В.І. Леніна.
З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі організовувалися вітрини нових видань, а також виконувалася усна інформація для викладачів про поступлення в бібліотеку літератури, яка їх цікавила.
В період обслуговування читачів працівниками абонементу систематично підбиралася і рекомендувалася література по спеціальних і суспільно-політичних предметах для підготовки викладачів, до лабораторних і семінарських занять, а також по запитах викладачів з конкретних тем.
До знаменних і пам’ятних дат, також в період екзаменаційних сесій бібліотека організовувала книжкові виставки на теми: “40 років Великої Жовтневої соціалістичної революції”, “40 років Комуністичної партії України", “На допомогу студентам в підготовці до екзаменів (по фізіології, анатомії, хірургії, терапії) ”, “Нові надходження медичної літератури (книги, журнали) ”.
В адміністративному корпусі було виділено приміщення, яке складалося із 2-ох кімнат загальної площі 100 кв. м., в одній з яких розміщувався абонемент з книгосховищем наукової, політичної і художньої літератури, при загальному обслуговуванні всіх читачів, і в другій - книгосховище учбової літератури і періодики. Читальний зал бібліотеки на 90 місць знаходився в учбовому корпусі інституту, з відведеним в ньому місця для видачі літератури і зберігання книжкового фонду [31].
На початку учбового року для керівництва роботою бібліотеки була створена бібліотечна Рада з 9 чол. За 1957-1958 рр. відбулося 4 засідання, на яких розглядалися плани роботи бібліотеки, обговорювалися заходи організаційної роботи і роботи в період екзаменаційних сесій.
Працівники бібліотеки Тернопільського медичного інституту систематично працювали над підвищенням свого професійного рівня шляхом відвідування теоретичних семінарів, а також проводили самостійну роботу над вивченням медичної термінології, приймали активну участь в суспільному житті інституту.
В 1958-1959 учбових роках колектив бібліотеки всю свою роботу направляв в бік якісного покращення обслуговування літературою і довідково-інформаційною роботою студентів і професорсько-викладацький склад усіма доступними формами бібліотечної роботи, сприяв забезпеченню учбового і наукового процесів в інституті.
Як і в попередні роки, особливу увагу в роботі бібліотеки приділялося комплектуванню книжкового фонду учбовою і науковою літературою, із врахуванням потреб і запитів читачів і наукової роботи кафедр.
|
|
На 1.06.1959 р. книжковий фонд бібліотеки нараховує 33251 прим., з них: суспільно-політичної - 4248, медичної і з суміжних наук - 25943, художньої - 1384 і іншої - 646 [76].
Із загальної кількості літератури за цей період було оброблено і заінвертаризовано 9178 прим. книг, з написанням 13000 каталожних карточок для алфавітного і систематичного каталогів.
Комплектування бібліотечних фондів відбувається за рахунок, виділених на придбання літератури, коштів. Бібліотека комплектується через Тернопільський облбібколектор і магазини облкниготоргу, книжкові магазини Київського книготоргу і по окремих замовленнях одержує літературу через магазини “книга-поштою" із інших міст. Частину книг одержано в обмін від медичних інститутів і науково-дослідних закладів. Також було одержано 350 прим. учбової літератури від Київського, Дніпропетровського і Чернівецького медінститутів. Однак бібліотека ще відчуває гостру потребу в необхідних виданнях учбової літератури, особливо тих, які не видавалися в останні роки (по фізиці, біохімії, гістології, організації охорони здоров’я, урології, латинській і французькій мовах та ін), а також в атласах по анатомії і багатьох видань наукової літератури.
З бюджетного року по підписці через “Союз-друк” бібліотека одержує 17 назв газет, 173 назви вітчизняних і 24 назви зарубіжних журналів. Крім цього, через Республіканську науково-медичну бібліотеку МОЗ УРСР на 1959 рік із лімітного фонду було виділено для бібліотеки інституту 5 журналів, які видавалися в США і Швейцарії. Також створювалися пересувні бібліотеки, які складалися в основному з підручників і учбових посібників.
Обслуговування читачів здійснюється через абонемент і читальний зал, загальних для професорсько-викладацького складу і студентів інституту, з організацією МБА. На протязі учбового року бібліотека обслуговувала студентів (1-4 курсів) - 889 чит., наукових працівників - 94 чит. і інших - 76 чит.
За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 8865 чит., читальний зал - 28884 [76].
Коли проходили екзаменаційні сесії, читальний зал працював в дві зміни з 10 год. ранку до 10 год. вечора.
|
|
Було здійснено книговидач, всього - 62869 прим. З них: абонемент - 14020, читальний зал - 48849. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 8165, медичної і з суміжних наук - 49790, художньої - 1534 і іншої - 3380. В тому числі журналів - 3475 і газет - 2661 прим. [18].
На даний період бібліотека інституту ще не має можливості в достатній мірі задовольнити запити читачів на необхідну учбову літературу. Мають місце відмови і на наукову вітчизняну літературу, особливо на монографії, збірники наукових робіт і наукові журнали за роки періоду Вітчизняної війни і довоєнні. В бібліотеці ще відсутній фонд іноземної літератури.
Для задоволення запитів читачів на літературу, яка відсутня в бібліотеці, використовується одержання книг і журналів по МБА з Республіканської і Харківської науково-медичних бібліотек МОЗ УРСР, Державної бібліотеки ім. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури і Державної публічної бібліотеки ім. С. - Щедріна.
За період 1958-1959 рр. було відіслано 541 замовлень, згідно яких було одержано 333 прим. книг і журналів [76].
З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі були організовані вітрини нових надходжень і усна інформація викладачів.
В період обслуговування читачів працівником абонемента систематично підбиралася і рекомендувалася література із спеціальних і суспільно-політичних питань для підготовки викладів, до практичних занять, по запиту викладачів, при підготовці лекцій та ін. На протязі учбового року було видано 232 бібліографічні довідки, в тому числі 19 письмових З 1959 р. розпочато створення бібліографічних картотек на теми - “Роботи наукових працівників інституту" і “Історія інституту", які систематично поповнювалися. Бібліотека, як і в попередні роки організовує тематичні книжкові виставки і стенди на теми: “До дня Конституції СРСР", “До виборів у Верховну Раду УРСР", “До 150-річчя з дня народження М.В. Гоголя” та ін.
У 1959 р. з метою покращення умов в розміщенні бібліотеки дирекцією інституту вирішено перемістити бібліотеку в морфологічний корпус інституту, який будувався. В цьому ж корпусі будуть поміщені студентський читальний зал на 65-70 місць і читальний зал на 20 місць для наукових працівників, з окремою кімнатою для підсобного книжкового фонду, при загальному обслуговуванні всіх категорій читачів.
Перехід бібліотеки у нове приміщення передбачається при введені в експлуатацію морфологічного корпусу до нового 1959-1960 учбового року.
За період 1958-1959 рр. відбулося 2 засідання бібліотечної Ради, на яких обговорювалися питання комплектування, про стан обслуговування читачів і план роботи бібліотеки.
Працівники бібліотеки і надалі систематично працюють над підвищенням своєї професійної кваліфікації. Приймають активну участь в суспільному житті інституту.
Враховуючи об’єм, зміст і вимоги вузівської бібліотеки, кількісний склад бібліотечних працівників (4 прац) вимагав хоча би деякого збільшення. На жаль, неодноразові прохання в цьому дирекції інституту перед Міністерством охорони здоров’я УРСР поки що були безрезультатні.
В 1960 р. на кафедрах інституту - кафедрі гігієни, організації охорони здоров’я, біології, гістології створюються бібліотеки-пересувки, в основному з підручників.
Значним кроком в роботі бібліотеки було створення у 1960 році довідково-бібліографічного апарату (ДБА) - алфавітного і систематичного каталогів на весь книжковий фонд і предметного на розписані праці, збірники і медичні журнали. Систематично продовжувалася робота над поновленням раніше початих карточок на теми - “Роботи наукових працівників" і “Історія інституту". [31]
В 1960 році колективом бібліотеки при допомозі студентів і лаборантів деяких кафедр проведена велика робота відносно переїзду бібліотеки в новий корпус.
Беручи до уваги об’єм, зміст і потреби вузівської бібліотеки, кількісний склад бібліотечних працівників потребував деякого збільшення.
В 1962 році в бібліотеці медичного інституту працювало 7 чоловік.
За 70-80-ті рр. роботи бібліотеки медичного вузу спостерігалося збільшення книжкового фонду, числа читачів і книговидачі, покращилося бібліотечно-бібліографічне і інформаційне обслуговування читачів. За учбовий рік фонд поповнився на 16261 примірників і на 1975 р. нараховувалося 198624 примірників, книг, авторефератів і журналів. Продовжувалася робота по дальшому удосконаленню каталогів і картотек - введення нових рубрик, написання нових роздільників [76].
Комплектування фонду проходило через місцеві книготорговельні організації, зарубіжні книги на іноземних мовах через магазин “Книга - поштою” м. Ленінграда, а також шляхом замовлень з інших міст, в основному видань з медицини.
В 1975 р. бібліотека одержує 231 вітчизняних і 34 зарубіжних найменувань журналів. Зроблена підписка періодичних видань для кабінетів кафедр: іноземних мов і військової кафедри.
Всі сторони діяльності бібліотеки були направлені на удосконалення форм роботи з читачами, подальший зв’язок з кафедрами і суспільними організаціями інституту.
Особливу увагу в обслуговуванні приділялось максимальному задоволенню запитів з учбової і наукової літератури, кращих по ідейному змісті художніх творів, залученню читачів, особливо студентів молодших курсів, до використання наукової медичної літератури.
Бібліотека обслуговувала студентів, слухачів підготовчого відділу, аспірантів, клінічних ординаторів, професорсько-викладацький склад, працівників інституту і тих, що відвідують бібліотеку, практичних лікарів міста - всього 2995 читачів
Періодично проводився аналіз забезпечення студентів учбовими посібниками і планувалося придбання нових. Так за 1975 р. придбано більш як 5000 примірників нових видань підручників [76].
Читальний зал через обмежену кількість місць, не все був спроможний забезпечити всіх бажаючих в ньому працювати. Читальний зал для наукових працівників з окремо виділеним фондом був відсутній. Як наслідок цього бібліотека вимушена була із скороченими строками користування видавати додому і єдині примірники видань книг і журналів.
Покращенню обслуговування читачів сприяв відкритий доступ до частини книжкового фонду, особливо наукових працівників. На допомогу студентам для підготовки до практичних занять, семінарів і екзаменів з багатьох предметів в читальному залі і на абонементі організовувалися виставки рекомендованої літератури.
Серед форм масової інформації особливою популярністю користувалися “Дні інформації", ціль яких - надання повної інформації спеціалістам щодо новинок медичної і іншої літератури, яка поступала до бібліотеки на протязі місяця. Одночасно з проведенням “Днів інформації” організовувалися “Дні перегляду" - представлялася література для більш широкого кола читачів з представленням не тільки спеціальної медичної літератури, але і суспільно-політичної, художньої, всі види інформаційних і інших матеріалів нового поступлення.
Не дивлячись на постійне покращення кількісного і якісного складу фонду, ще мали місце відмови на деякі видання наукової літератури - праці, збірники, зарубіжні валютні журнали і які користуються підвищеним попитом, але давно видані, підручники - А.Л. Мясникова “Внутренние болезни", Н.Н. Еланского “Хирургические болезни", атласи з оперативної хірургії і внутрішніх хвороб”.
Однією із форм групової інформації була організація тематичних виставок: “Діагностики алергії", “Користуйтеся бібліографічними джерелами", “Лікарські препарати".
Працівники абонементу і бібліографічного відділу постійно проводили бесіди з читачами про правила користування бібліотекою, про її фонди, надавали консультативну допомогу в методиці роботи з бібліографічними джерелами, в користуванні каталогами і картотеками.
Приділялася увага масовим формам пропаганди літератури - організації книжкових виставок, оглядів, конференцій, диспутів, вечорів.
Довідковий фонд поповнився новими виданнями бібліографічних покажчиків, довідниками, інформаційними виданнями інформаційних центрів. З 1978 р. в предметному каталозі крім аналітичного опису періодичних видань і збірників були відображені всі публікації з медицини і суміжних наук.
В 1977 р. кількісний склад бібліотечних працівників складав 23 чоловіка.
Покращилася в дечому і матеріальна база бібліотеки медичного інституту. Ректоратом було виділено і капітально відремонтовано приміщення в 60 кв. м., що давало можливість із книгосховища перемістити робочі місця бібліографічного відділу, комплектування, обробки і каталогізації, а також покращити умови праці працівників цих відділів. Але все ж таки бібліотека потребувала розширення приміщення для книгосховища, читальних залів, організації читальних залів наукових працівників і приміщення для каталогів.
Деякі покращення умов роботи бібліотеки медичного вузу планувалося провести після закінчення будівництва нового гуртожитку, в якому після прийому в експлуатацію, за рахунок реконструкції 2-3 приміщень цокольного і першого поверху, намічається організація учбової бібліотеки, з переміщенням до неї всього учбового фонду.