2020-04-20
97
Отже, Індія зазнає інвестиційного буму, який має значно більше позитивних наслідків для економіки, ніж негативних. В цьому контексті важливо встановити, яка ж ситуація з ПЗІ складається у інших країнах Південної Азії. В 2007 та 2008 роках Світовий Банк традиційно називав діловий клімат у Південній Азії другим найгіршим у світі після регіону "Чорної" Африки, виходячи зі значної бюрократизації та корумпованості тамтешнього управлінського апарату. Причина низької конкурентоздатності економік країн регіону полягає також у незадовільній інфраструктурі.
Політична нестабільність у Афганістані, Пакистані та на Шрі-Ланці також відлякує потенційних інвесторів. За даними організації "Транспаренсі Інтернешнл" серйозною проблемою також залишається корупція. Так, в 2007 році Бутан було визнано найменш корумпованою країною регіону (32 місце зі 163 країн світу), а Банґладеш - найбільш корумпованою (156 місце). Індія, що опинилась на 70 місці, виявилась другою після Бутану країною з найнижчим рівнем корупції на субконтиненті. З іншого боку, у країн регіону є незаперечна перевага в таких компонентах, як швидкість процедур із відкриття нових компаній та ефективність захисту прав закордонних інвесторів. При цьому найгірше становище склалось в Індії, яка знаходиться на 88 місці, що є наслідком доби надзвичайної зарегульованості та бюрократизації [27].
На Індію припадає понад 80 відсотків ПЗІ, що надходять до цього регіону, що поступово призводить до нерівномірності його розвитку. Високі ризики та низька купівельна спроможність ринків у інших країнах Південної Азії змушують закордонних інвесторів вкладати гроші у стабільну в політичному відношенні Індію з її велетенським внутрішнім ринком. Це означає, що виробнича база індійської економіки модернізується швидше, ніж у сусідніх країн. Транснаціональним корпораціям вигідніше виробляти продукцію в Індії, а потім перепродавати її на півострові Індостан, послуговуючись угодами про вільну торгівлю, укладеними в рамках СААРК між Індією та її сусідами. Враховуючи високі темпи зростання населення і неспроможність регіональних держав створювати нові робочі місця та надавати соціальні послуги, проблему відсутності національного капіталу може якраз вирішити залучення інвестицій. Оскільки західних коштів надходить до регіону недостатньо, в Південній Азії відчувається суттєвий дефіцит фінансових ресурсів, який може подолати індійський капітал. В умовах демографічного вибуху та глобальної економічної кризи регіон врятує від стагнації транскордонне співробітництво (будівництво доріг, телекомунікацій, складів продукції, електрифікація прикордонних районів, створення спільних підприємств із виробництва товарів з більш дешевої сировини в одній з країн) яке стане одним із головних чинників, що приваблюватиме інвесторів. Далі, важливо встановити вплив світової фінансової кризи на регіон Південної Азії.
Враховуючи надмірну залежність країн Індостану від грошових переказів своєї робочої сили, зайнятої переважно на некваліфікованих роботах у США, Канаді, Малайзії та монархіях Перської затоки, можна сказати, що вони відчують на собі серйозні наслідки кризи. Суттєво скоротяться також обсяги закордонної допомоги країнам регіону, так само, як і експортні показники.
На цьому тлі виграє Індія, яка має 274 мільярди доларів валютних резервів і вже є самодостатньою державою. Повернення індійської кваліфікованої робочої сили сприятиме зростанню кількості підприємств малого та середнього бізнесу як в Індії, так і в суміжних країнах. В умовах кризи Індія залишається єдиною країною регіону, яка має вільний капітал і лібералізовані закони з його експорту. Зокрема, федеральне законодавство передбачає, що верхня межа автоматичних (не потребуючих згоди державного наглядового органу) інвестицій до країн СААРК становить 150 мільйонів доларів на рік, а до країн далекого зарубіжжя - лише 100 мільйонів. При цьому не дозволено вкладати кошти в економіку Пакистану та у нерухомість за кордоном, оскільки ці сфери інвестування представляють собою значний ризик [26].
Стан торговельно-інвестиційного співробітництва Індії з великими мусульманськими країнами півострова Індостан можна назвати незадовільним. Через складні політичні відносини взаємодія Індії з Пакистаном на цьому напрямку практично не розвивається, бо офіційний Ісламабад побоюється економічного домінування Індії. До 2009 і перемоги на парламентських виборах проіндійської партії "Ліги Авамі" взаємини офіційних Делі та Дакки були напруженими, відображенням чого стали великі обсяги контрабандної торгівлі між країнами та обмеженість індійських інвестицій в економіку Банґладеш.
Однак в умовах глобальної економічної кризи на "землю бенґальців" чекає багаторазове скорочення грошових надходжень від її робочої сили в монархіях Перської затоки, що змушує політичну еліту країни шукати нові шляхи наповнення бюджету, зокрема за рахунок оподаткування спільних підприємств. На позицію нового керівництва країни також вплинув дипломатичний успіх офіційного Делі, яке зуміло добитись у військової хунти М’янми обіцянок гарантувати транзит товарів із індійських північно-східних штатів до Бенґальської затоки через її територію. За таких обставин нова правляча верхівка Банґладеш із ентузіазмом сприйматиме інвестиційні пропозиції Індії, зокрема 3-мільярдний енергетично-промисловий проект концерну "Тата", який базується на ідеї про утилізацію збудованими промисловими велетнями банґладешських газових та кам’яновугільних родовищ. економічний індія інвестиціний конкурентоздатність
Сторони також вже обговорили перспективу створення в Банґладеш спільних підприємств, які будуть використовувати сировинну базу північно-східних штатів Індії (будматеріали, ліс, чайний лист тощо) та дешевий банґладешський газ і порти країни на узбережжі Бенґальської затоки. Банґладеш - досить вигідне місце для прикладання індійського капіталу, незважаючи на природні катаклізми, спровоковані складними природними умовами над Бенґальською затокою. По-перше, в країні практикується дуже серйозний підхід до захисту прав інвесторів, по-друге, будучи найбільшою серед найменш розвинених країн (LDC), Банґладеш користується значним доступом на західні ринки текстильної та шкіряної продукції. У свою чергу, індійський приватний сектор зацікавлений в утилізації велетенського потенціалу ринку транспортних засобів та запчастин у Банґладеш, оскільки в 150-мільйонній країні існує попит на дешеві малолітражні автомашини та моторолери.
Однак для створення спільних підприємств необхідна належна транспортна інфраструктура як між північно-східними штатами та півднем Банґладеш, так і між "столицею сходу Індії" Колкатою та Даккою. Вперше з 1965 року, коли залізничне сполучення було перервано, в 2008 році між країнами почав двічі на тиждень курсувати пасажирський потяг Колката-Дакка, відкрилась автобусна лінія за цим самим маршрутом, сторони домовились про щотижневий 61 авіпереліт між своїми найбільшими містами.
Також буде пожвавлене річкове та морське сполучення, яке слугуватиме не тільки для потреб двосторонньої торгівлі, але й допомагатиме у постачанні індійської сировини та товарів до ізольованих північно-східних штатів Індії за маршрутом Колката-Чіттаґонґ. Нарешті, у випадку коли сторонам вдасться частково розв’язати проблему тероризму, прикордонне співробітництво стане значно динамічнішим, бо скоротиться час, що витрачається на перевірки пасажирів та вантажів прикордонниками.
Висновки
Прямі закордонні інвестиції справили потужний вплив на економіку Індії в таких ключових секторах як металургійний, автомобільний, високі технології. Індійські корпорації поступово концентрують у своїх руках надлишковий капітал і модернізовані потужності, що дозволяє їм стати глобальними гравцями за рахунок придбання всесвітньовідомих компаній у "старій" Європі. Очевидні вади інфраструктури, низька якість робочої сили та складні кліматичні умови відлякують від більшості країн Південної Азії великих міжнародних інвесторів. Однак, як не парадоксально, саме зараз у Індії з’явилась унікальна нагода на довгий час закріпитись у інвестиційному полі країн Південної Азії. Скорочення гуманітарної допомоги і надходжень грошових переказів від нерезидентів до країн півострова Індостан, викликані світовою кризою, ставлять перед їх політичними елітами завдання пошуку шляхів пожвавлення економічної активності. Одночасно у регіоні спостерігаються сприятливі для Індії політичні тенденції, такі як завершення громадянської війни в Непалі, фактична поразка "Тигрів визволення Таміл Іламу" на Шрі-Ланці, прихід до влади в Банґладеш про індійських політичних сил. В регіоні з’явилась стабільність і очікуваність, а саме за таких умов роль провідного постачальника ПЗІ до країн Південної Азії може взяти на себе індійський приватний сектор. Враховуючи, що Індія має давні традиції інвестування в країни Південної Азії на державному рівні, як то в Непалі та Бутані у гідроенергетичні проекти, зазначимо, що інвестиційні перспективи регіону їй добре відомі. Країна може поділитись своїм зростанням із своїми південно-азійськими сусідами, оскільки вона зацікавлена, як ніхто інший, в розвитку транскордонного економічного співробітництва, враховуючи існування проблеми регіонального тероризму та відсталості своїх північних і східних штатів, неспроможних подолати свої вади без пожвавлення регіональної торгівлі.
Список літератури
1. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: регіональний аспект. [Електронний ресурс] // Антонюк Л.Л.// КНЕУ - 2005. - №1
2. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 104-105.
. Базилюк Я. Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення: Моногр.- К.: НІСД, 2002.- 132 с.
. Білик В.О. Основи економічної теорії: навч. посібник / В.О.Білик, П.Т.Саблук. - К.: Ін-т аграр. економіки, 1999. - 467 с.
. Білорус О., Мацейко Ю. Конкурентоспроможність у сучасному глобальному світі // Екон. часопис ХІ. - 2002. - № 9. - С. 7-13.
. Гончаревич Л.Г., Міжнародна конкурентоспроможність в процесі еволюції. [Електронний ресурс] / Гончаревич Л.Г. // Державне управління: теорія та практика - 2007 - №2 - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2007-2/txts/07hlhkpe.htm
. Голод В.Ю. Валютно-фінансові відносини Тайваню та КНР на сучасному етапі розвитку. Економічний простір №15. 2008 р. с. 41-50.
. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка/ За ред. З. Ватаманюка С. Панчишина. - Вид. дім "Альтернатива", 2001. - 576 с.
. Климко Г.Н. Основи економічної теорії: політекон. аспект / Г.Н. Климко, В.П. Несторенко. - К.: Вища школа; Знання,1997. - 291 с.
. Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. д-ра екон. наук Б.Є.Кваснюка (Ін-т економіки та прогнозування НАН України) - К.: Фенікс, 2005. - 582 с.
. Новицький В. Державна промислова політика - чинник економічного зростання // Дзеркало тижня. - 2000. - С. 10.
. Пікус А.Ю. Питання економічного зростання та розвитку в економічній науці. [Електронний ресурс] / Пікус А.Ю.// Економічний простір. Збірник наукових праць - 2010 - №35.
. Погореленко Н.П. Економічне зростання: макроекономічні передумови та концептуальні основи фінансової стратегії / Н.П. Погореленко // Вісн. Ун-ту банк. справи Нац. банку України. - 2008. − № 3. - С. 25-30.
. Полунев Ю. Технология экономического прорыва [Електронний ресурс] / Полунев Ю. //Зеркало недели - № 41 (620) - Режим доступа: http://www.zn.ua/1000/1030/54916/
. Полунев Ю. Конкурентоспроможність: національна ідея, соціальна згуртованість, економічний прорив. [Електронний ресурс] / Полунев Ю.//Всеукраїнська експертна мережа - Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11350
. Портер М., Такеури Х., Сакакибара М. Японская экономическая модель: может ли Япония конкурировать? Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 262 с.
. Реверчук О.С. Класифікація видів економічного зростання: історико-аналітичний огляд [Електронний ресурс] / Реверчук О.С. // Збірник наукових праць - Львів: НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.4.
. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні/ За ред. д-ра екон. наук Б.Є. Кваснюка. - К.: Ін-т економ. прогнозування. - Харків: Форт, 2003. - 320 с.
. Сакс Д. Що таке конкурентоспроможність в умовах глобалізації. [Електронний ресурс] / Сакс Д. // День - 2001 - №203 - Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/66710/
. Семюелсон Поль А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1995. - 544 с.
. Уніят А. Критерії та оцінка конкурентоспроможності країн на міжнародному рівні. [Електронний ресурс] / Уніят А. // Галицький економічний вісник Тернопільського державного технічного університету - 2009 - № 2.
. Шніцер М. Порівняння економічних систем / М. Шніцер; пер. з англ. -К.: Основи, 1997. - 519 с.
. Шупметер Й. Капитализм, социализм и демократия [Электронный ресурс] / Й. Шумпетер // Экон. б-ка. - 2001 -- Режим доступу: http: //www.e2000.kyiv.org /biblioteka/index.shtm.
. Юдникова, Е. С. Проблемы конкурентоспособности в современной экономике / Е. С Юдникова // Проблемы современной экономики. - 2007. -№2 (26). - С. 34-40.
. Foreign direct investment in South Asia//South Asia Economic report by Asian Development Bank. February 2008. - P.7-9. - Режим доступу до сайту:http://www.adb.org/Documents/Reports/South-Asia-Economic-Report/2008/chap2.pdf
. Regional integration and trade costs in South Asia//Asia Development Bank Working paper 127. - Режим доступу до сайту:http://www.adbi.org/files/2008.12.19.wp127.regional.integration.trade.costs.south. asia.pdf 3. Envisioning South Asia//South Asian Journal. 2006. - April 30. - Режим доступу до сайту: http://www.southasianmedia.net/Magazine/Journal/13_sapana.htm
. India government for 100pc investment in higher education//One World South Asia. - 2007. - February 07. - Режим доступу до сайту: http://southasia.oneworld.net/Article/indian-govt-for-100-pc-fdi-in-higher-education
. www.cia.gov
. http://www.weforum.org/
. www.indianembassy.org.ua
