Задачі та принципи профдіагностичної роботи

НАПРЯМКИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

Тема 1. Професійна діагностика

Психологічні особливості професійної діагностики

Професійна психодіагностика є окремим структурним компонентом профорієнтації. Вона визначається [50; 51; 74; 76; 127] як система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей, а саме, займається вивченням особистості школяра, процесу росту, формування якостей, здібностей та інтересів.

Це фундамент, на якому формується професійне самовиз-начення особистості. Профдіагностика спрямована на дослідження інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру людини. Розширення знань про себе дозволить кожному повніше використовувати свої індивідуальні особливості у підготовці з професії та подальшій роботі щодо неї. Правильна оцінка своїх інтересів, нахилів, здібностей дає оптанту можливість більш об’єктивно співвіднести їх з вимогами обраної професії. Діагностична робота проводиться різними фахівцями, а саме, психологами, педагогами, медиками шляхом використання різних методик. Відповідно розрізняють медичну, педагогічну та психологічну профдіагностику.

Під час медичної діагностики вивчаються й аналізуються такі індивідуальні особливості молодих людей, як стан здоров’я, особливості їх вищої нервової діяльності, психофізіологічні особливості і проводиться співставлення отриманих в результаті цього даних зі змістом і функціональними вимогами професій. Це дозволяє зробити висновок, які з професій є найбільш перспективними для даної особи з точки зору можливих на-вчальних та трудових успіхів, удосконалення майстерності, професійно-посадового просування. При проведенні медичного обстеження використовуються апаратурні, клінічні, фізіологічні методи дослідження з метою визначення ступеня сфор- мованості властивостей та якостей людини, а також сприяють успішному оволодінню тією чи іншою професією.

Педагогічна профдіагностика. Учителі не мають можливості використовувати у своїй профконсультаційній роботі спеціальні психодіагностичні методики, які необхідні для виявлення й оцінювання в учнів особливостей розвитку психічних функцій. Отже, профдіагностичну роботу можна здійснювати на основі використання таких методів, якими володіють учитель, класний керівник і які включені до системи педагогічної роботи або випливають із неї. До таких методів слід віднести спостереження за діяльністю й розвитком учня, вивчення продуктів учнівської діяльності, організацію діяльності учнів (педагогічний експеримент), деякі види анкетування, складання й аналіз психолого-педагогічної характеристики учня, бесіду, на основі яких виникає можливість складання прогностичної характеристики учня. Фактично такі методи традиційно використовуються в навчально-виховній роботі школи і при відповідному та вмілому їх використанні з профорієнтаційною метою дають належний ефект. Перевага педагогічної діагностики полягає в тому, що учень розглядається в динаміці свого розвитку. Це дає змогу отримати інформацію про темпи розвитку, його напрямки та їх обумовленість зовнішніми і внутрішніми чинниками. Зрозуміло, що це має неабияке значення для вироблення певних профконсультаційних рекомендацій. Більше того, складання прогностичної характеристики учня на підставі такого спостереження і є важливим елементом самої профорієнтації, її корисним робочим етапом.

Так, психологічна діагностика проводиться психологом з використанням спеціальних профдіагностичних опитуваль- ників і анкет (апробованих та інформаційних), карт профорієнтації, методик, розроблених Є.О.Клімовим, а також групи анкетних методик, розроблених Б.О.Федоришиним. Ідеться про методики виявлення й оцінювання загальних інтересів особистості (навчальних, побутових, спортивних тощо), професійних інтересів, професійної спрямованості і професійних намірів, комунікативних і організаторських схильностей, ціннісних орієнтацій, установок на вибір професії. Ставлення, інтереси, професійні наміри, а також здібності й потреби - це той мінімум психологічних утворень особистості, що складає її професійний нахил і, що має бути виявлений і оцінений у системі психологічної діагностичної роботи.

Але психологічна діагностика ефективно доповнюється спеціальними педагогічними методами. Це дає змогу підсилити надійність профорієнтаційної роботи як у діагностичному, так і у прогностичному аспектах.

Отже, медична, педагогічна та психологічна діагностики стають прогностичними лише тоді, коли здійснюються у взаємозв’язку і взаємовідповідності. Це допомагає представити реальну картину про психологічні особливості особистості у профорієнтаційному плані.

 

Задачі та принципи профдіагностичної роботи

Професійна психодіагностика передбачає «дослідження та оцінку властивостей індивідуальності людини з метою проведення професійного відбору, професійної орієнтації та раціонального розподілу кандидатів за спеціальностями, вдосконалення професійної підготовки, вирішення системи практичних питань щодо оптимізації професійної діяльності» [70; 74; 94].

Систематизація практичних завдань професійної діагностики була в свій час здійснена Ю.З.Гільбухом [29]. Він виокремлює завдання групової та індивідуальної професійної психодіагностики. Завдання групової професійної психологічної діагностики полягають у вивченні психологічних детермінант: зниження виробничих показників у трудовому колективі (погане самопочуття робітників через високий рівень виробничого шуму тощо); відставання одного колективу від іншого (недостатньо високий рівень професійної підготовки колективу, недостатня компетентність керівника, відсутність у нього організаторських здібностей, невміння працювати з людьми тощо); труднощі у впровадженні організаційної або технічної інновації (недовіра до надійності отриманої від ЕОМ інформації, економічна недовіра, що пов’язана з проблематичністю економічної віддачі, порушення особистих інтересів робітників, обумовлене необхідністю виконання ними додаткової напруженої роботи тощо); висока аварійність (схильність робітника до невиправданого ризику, халатність, недостатня професійна підготовленість, неуважність, недбалість, невиконання персоналом вказівок керівника з техніки безпеки через втрату ним лідерства, невідповідність техніки психічним особливостям людини тощо).

Практичні завдання професійної діагностики тісно пов’язані з такими принципами як [169]: комплексність діагностики; особистісний підхід, що передбачає всебічне вивчення особистості як цілісної системи, що має певну структуру; активність, яка передбачає формуючий вплив на особистість.