Методологічну основу судово-психологічної експертизи складають загальнопсихологічні наукові принципи: детермінізму, розвитку психіки людини в єдності її свідомості і діяльності, системності, що припускає вивчення її психічної діяльності як єдиного цілого. Такий підхід виключає ізольоване дослідження окремих проявів психіки поза їх зв'язком з іншими психічними особливостями, властивостями особистості. При цьому будь-яке психічне явище, властивість психіки вивчаються з урахуванням дії на них, на свідомість людини соціального середовища.
Судово-психологічна експертиза — це психодіагностичне обстеження, кінцевим результатом якого є діагноз психологічний (встановлення індивідуально-психологічних особливостей особи).
Експертне дослідження повинне включати:
1. аналіз ситуації, що привела до здійснення протиправних дій;
2. аналіз стійких індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого (по матеріалах кримінальної справи і даних бесіди з випробовуваним в процесі експертизи, результатам експериментально-психологічного дослідження);
3. аналіз психофізіологічного стану випробовуваного у момент здійснення злочину;
4. аналіз дій і поведінки випробовуваного у момент здійснення інкримінованого йому діяння (цілеспрямованість і доцільність, їх послідовність, адекватність ситуації і індивідуально-психологічним особливостям особистості) та в посткримінальний період;
5. аналіз подальшого ставлення суб'єкта до своїх протиправних дій.