191
Засадами ж державного управління є будування його на принципах влади і підпорядкування, обов'язкового й імперативного регулювання. При здійсненні такого управління складаються адміністративно-правові відносини.
Відмінність між державним і корпоративним управлінням полягає в тому, що центром першого є держава зі своїми публічними функціями та інтересами, якими й обумовлюються адміністративно-владні відносини. Центром другого є приватні особи, які реалізують свої права і задовольняють свої інтереси в добровільному порядку шляхом набуття корпоративних прав (придбання акцій) і здійснення прав з управління через участь у роботі загальних зборів учасників (акціонерів), формування інших органів корпорацій, здійснення контролю, тощо.
У цивільному праві достатньо широко використовується термін «управління»1, якому, однак, не надається визначення. Корпоративне управління являє собою цивілістичну правову категорію. Зауважують, що приватне право відносить управління акціонерними товариствами до питань правосуб'єктності юридичних осіб або до реалізації правомочностей власника.
|
|
І Іерше бачення пов'язано з тим, що корпоративне управління має справу насамперед з організацією діяльності органів корпорацій, а друге — що стосовно права власності не можна обмежуватися лише тріадою правомочностей (з володіння, користування та розпоряджання) і діями тільки самого власника щодо майна. Тим більш, коли це майно значне за обсягом і складне за природою свого походження. Тому, якщо власником є юридична особа, то насамперед важливо організувати процес використання та розпорядження її майном через утворення відповідних корпоративних органів. Відтак, поширеним є бачення про корпоративне управління як діяльність з визначення порядку використання майна корпорації і фактичного його використання.
Недаремно корпоративне управління часто пов'язують з управлінням капіталом, адже воно необхідно там, де функціонує великий капітал, власники якого здійснюють свої правомочності через управління ним. Саме тому про корпоративне управління йдеться насамперед стосовно акціонерних товариств, які являють собою «союз капіталу», концентрацію капіталу через
випуск акцій, продаж яких дозволяє залучити значний капітал. Особи, які придбали акції (акціонери), не відстороняються від цього капіталу, а так чи інакше залучаються до управління ним через участь у загальних зборах. Останні, своєю чергою, формують інші органи корпорації, і таким чином утворюється ланцюг взаємопов'язаних відносин, які й іменуються корпоративним управлінням.
|
|
Майнові права корпорації безпосередньо залежні від управління, оскільки її капітал перебуває в руках уповноважених органів, які укладають правочини з розпоряджання ним, використовують його у виробництві тощо. Від управління також залежать майнові права учасників (акціонерів), тому що тільки вони можуть прийняти рішення про виникнення у них права на дивіденди, їх розмір і порядок виплати.
Отже, управління відображає організацію зв'язків між відокремленими суб'єктами, які мають відношення до права власності корпорації через наявність у них корпоративних прав (акцій) і здійснення ними прав з управління.
І якщо під корпоративним управлінням розуміти механізми або систему взаємодії учасників і способи, за допомогою яких вони представляють свої інтереси1, то і в цьому разі на перший план висувається зв'язок корпоративного управління з майном, а отже — у цьому полягає його майновий характер. За корпоративним управлінням стоїть майно, задля якого учасники і створюють усю цю систему.
Таким чином, майже неспростовним є те, що корпоративне управління, його побудова та функціонування суцільно підкорені інтересам капіталу. Таке бачення не зазнає змін через те, що рішення загальних зборів не завжди стосуються майна корпорації, оскільки навіть якщо загальні збори вирішують питання немайнового порядку (зокрема, формування інших органів корпорації), укладення договору з реєстратором тощо, то врешті-решт усі ці питання покликані налагодити роботу корпорації для належного рівня використання капіталу, а не безвідносно до цього.
Із викладеного випливає, що корпоративне управління існує в кожній корпорації, створеній власниками первісного капіталу,
1 Наприклад, управління спадщиною, управління майном особи, визнаною безвісно відсутньою, або малолітньої особи тощо.
1 Управление и корпоративный корнтроль в акционерном обществе: практ. пособ. / под ред. В. П. Губина. — М.: Юрист, 1999. — С. 17.