1. Внутренние санитарно-технические устройства. В 2-х частях/ Под ред. И.Г. Староверова// Часть 2. Вентиляция и кондиционирование воздуха: Справочник проектировщика.– М.: Стройиздат, 1978.– 509 с.
2. Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе: Справ. изд.– М.: Химия, 1991.– 368 с.
3. Торговников Б.М., Табачник В.Е., Ефанов Е.М. Проектирование промышленной вентиляции: Справочник.– К.: Будівельник, 1983.– 256 с.
2 ОЗДОРОВЛЕННЯ УМОВ ПРАЦІ У ГАРЯЧИХ ВИРОБНИЦТВАХ
При впливі на працюючого теплового опромінення інтенсивністю 0,14 кВт/м2 і більш (відповідно до ГОСТ 12.1.005-88) застосовують повітряне душування (подача припливного повітря у вигляді повітряного струменя, спрямованого на робоче місце). При інтенсивності опромінення вище 2,1 кВт/м2 повітряний душ не може забезпечити необхідного охолодження. У цьому випадку варто зменшити опромінення, передбачаючи теплоізоляцію, екранування та інші заходи. Також варто проектувати пристрої для періодичного охолодження робітників (кабіни, кімнати відпочинку, пости керування).
|
|
Охолоджуючий ефект повітряного душування залежить від різниці температур тіла працюючого і потоку повітря, а також від швидкості обтікання повітрям тіла. Для забезпечення на робочому місці заданих температур і швидкостей повітря вісь повітряного потоку направляють на груди людини горизонтально чи під кутом 45°. Відстань від душуючого патрубка до робочого місця повинна бути не менш 1 м. Мінімальний діаметр патрубка приймається рівним 0,3 м. При фіксованих робочих місцях розрахункову ширину робочої площадки приймають рівної 1 м.
При душуванні фіксованих робітничих місць обробленим чи необробленим повітрям варто застосовувати циліндричні насадки чи поворотні душуючі патрубки типу ППД (серія 4.904-22).
При душуванні площадок, у межах яких постійно знаходяться робочі, обробленим чи необробленим повітрям варто застосовувати патрубки з верхнім підведенням повітря типу ПДВ (серія 4.904-36) чи патрубки з нижнім підведенням повітря типу ПДн (серія 4.904-36).
При душуванні площадок необробленим повітрям варто застосовувати поворотні аератори ПАМ-24 і ВА (серія ОВ-02-134). Аератор ПАМ-24 складається з осьового вентилятора діаметром 800 мм з електродвигуном на одному валу. Вентилятор повертається на кут до 60° одинадцять разів у хвилину. Далекобійність струменя 20 м.
При душуванні групи постійних робочих місць рекомендується застосовувати повітророзподільні пристрої типу ВГК (серія 4.904-68). Повітряне душування влаштовують також при виробничих процесах з виділенням шкідливих газів чи пару, якщо неможливе застосування місцевого укриття і відсмоктувачів. При цьому для забезпечення припустимих концентрацій шкідливих речовин повітряний струмінь направляють у зону подиху горизонтально чи зверху під кутом 45˚.
|
|
Технічні дані душуючих патрубків і розподільних пристроїв приведені в [1, 2].
Таким чином, повітряне душування застосовують у наступних випадках:
1) При підвищеній інтенсивності теплових випромінювань і особливо в тих випадках, коли немає можливості застосувати інші способи захисту (наприклад, теплозахисні екрани).
2) При підвищеній температурі повітря в робочій зоні.
3) При підвищеній концентрації шкідливих речовин у робочій зоні.
Порядок проектування повітряного душування при теплових надлишках у виробничих приміщеннях.
1. Визначаємо нормативні значення температури повітря tнорм і швидкості повітряного потоку vнорм при повітряному душуванні по [3, с.33] і по [4, с.145] у залежності від наступних факторів:
– категорія важкості робіт;
– інтенсивності теплового опромінювання на робочих місцях.
2. Задаємося температурою повітря на виході з охолоджувального пристрою tохл і нагріванням повітря у повітроводах Dt при прямуванні повітря від охолоджувального пристрою до душуючого патрубка.
3. Визначаємо температуру повітря tо на виході із душуючого патрубка
tо = tохл + Dt, °C (2.1)
4. Визначаємо відношення різниці температур
, (2.2)
де tо – температура повітря на виході з душуючого патрубка, ˚C;
tр.з . – температура повітря в робочій зоні поза повітряним потоком, ˚C;
tнорм . – нормативна температура повітря на робочому місці, ˚C;
5. Вибираємо до установки душуючий патрубок по [1, с.72] і [2, с.218] і визначаємо його характеристики:
– тип патрубка;
– кут нахилу направляючих лопаток патрубка до горизонту a, °;
– коефіцієнт температури чи концентрації n;
– коефіцієнт загасання швидкості повітряного потоку m;
– коефіцієнт місцевого опору душуючого патрубка К м.с.
6. За умовами цеху (приміщення) приймаємо висоту установки душуючого патрубка над рівнем робочої площадки h.
Схема установки душуючого патрубка над робочою площадкою приведена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Схема установки душуючого патрубка над робочою поверхнею
Умовні позначки на рисунку:
h – висота установки патрубка над робочою площадкою, м;
h ч – висота людини від підлоги до його грудей, м;
a – кут нахилу направляючих лопаток патрубка до горизонту;
Х – відстань від душуючого патрубка до робочого місця, м;
7. Визначаємо відстань від душуючого патрубка до робочого місця
, (2.3)
Визначаємо розрахункову площу вихідного поперечного перерізу душуючого патрубка.
При P т < 0,6
(2.4)
9. Вибираємо найближчий стандартний патрубок по [1, с.70-71] чи
[2, с.218] і визначаємо площу його поперечного перерізу Fy з умови
Fy ³ Fо.
10. Перевіряємо довжину початкової ділянки струменя по швидкості руху повітря
(2.5)
Довжина початкової ділянки струменя показує, що в межах даної ділянки швидкість руху повітря постійна і дорівнюють швидкості потоку на виході з душуючого патрубка.
11. Визначаємо швидкість руху повітря з душуючого патрубка:
(2.6)
12. Обчислюємо розрахункову кількість повітря на один душуючий патрубок
(2.7)
13. Перевіряємо довжину початкової ділянки струменя по
температурі
(2.8)
14. Визначаємо температуру повітря на виході з душуючого патрубка
(2.9)
При ³ вважаємо, що обраний патрубок і режим роботи кондиціонера забезпечать необхідні параметри повітряного потоку.
При < необхідно змінити прийняті конструктивні рішення і повторити розрахунок площі патрубка.
15. Визначаємо кількість повітря на один душуючий патрубок з урахуванням коефіцієнта запасу витрати повітря Кз.
, м3/с (2.10)
16. Визначаємо площу поперечного перерізу повітроводів, що підводять повітря до душуючого патрубка.
|
|
Приймаємо діаметр повітроводів рівним вхідному діаметру душуючого патрубка по [1, c.70-71] чи [2, c.218].
17. Приймаємо за умовами цеху схему підведення повітря до душуючого патрубка (дивись, наприклад, рисунок 1.2).
18. Визначаємо втрати напору у повітроводах (згідно з формулами 1.17-1.21).
19. Вибираємо вентилятор чи кондиціонер для забезпечення необхідних параметрів повітряного потоку.
При P т = 0,6-1,0 розрахунок ведуть по формулах:
(2.11)
(2.12)
При P т > 1,0 розрахунок ведуть по формулах
(2.13)
(2.14)
Варто враховувати, що при P т < 1,0 застосовують адіабатичне охолодження повітря. При P т ³ 1,0 потрібно штучне охолодження повітря.
Порядок проектування повітряного душування при виділенні шкідливих речовин у виробничому приміщенні.
Розрахунок ведуть згідно з формулами
де Ср.з. . і С0 – концентрація шкідливих речовин (пари, газів і пилу) в повітрі робочої зони і повітрі, яке подається із душуючого патрубка, мг/м3;
ГПК – гранично-припустима концентрація шкідливих речовин у повітрі на робочому місці, мг/м3 (за ГОСТ 12.1.005-88).
При P к < 0,4 розрахунок ведуть згідно з формулами
При P к = 0,4-1,0 розрахунок ведуть згідно з формулами
;
;
.
При одночасному надходженні в приміщення променистої теплоти, виділень шкідливих речовин розрахунок роблять для кожної шкідливості окремо. Подальший розрахунок роблять по патрубку найбільшого розміру із розрахованих для кожного виду шкідливих речовин і теплоти.